754/16172/17 Про визнання недійсними загальних зборів та рішень співвласників житлового будинку - 21.01.2020 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В.,

Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг-63б";

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 ;

треті особи: ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 ;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_24 та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг-63б" на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2019 року у складі судді Панченко О. М. від 30 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Іванової І. В., Матвієнко Ю. О.,

від 31 жовтня 2019 року,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг-63б" (далі - ОСББ "Оберіг-63б") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, треті особи:

ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, про визнання недійсними загальних зборів та рішень співвласників житлового будинку.

Позовна заява мотивована тим, що ініціативною групою співвласників багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 було скликано та 19 листопада 2017 року проведено загальні збори співвласників будинку з питань ліквідації ОСББ "Оберіг-63б". На цих загальних зборах були прийняті рішення про припинення діяльності ОСББ "Оберіг-63б" як юридичної особи шляхом його ліквідації за рішенням співвласників будинку, а також призначення ліквідаційної комісії ОСББ та обрання голови ліквідаційної комісії із числа її членів з наділенням голови комісії відповідних повноважень, затвердження порядку проведення ліквідаційної процедури.

Позивач вважав, що загальні збори, на яких було прийнято рішення про ліквідацію ОСББ, були скликані з порушенням вимог законодавства України, процедура голосування та рішення, які були прийняті на цих зборах, також не відповідають вимогам законодавства України, а рішення про ліквідацію об`єднання є невмотивованим і необґрунтованим та таким, що порушує права і інтереси об`єднання, не відповідає волі всіх співвласників будинку.

Посилаючись на викладене, ОСББ "Оберіг-63б" просило суд визнати вищевказані рішення загальних зборів співвласників будинку

по АДРЕСА_1, які були проведені 19 листопада 2017 року, недійсними.

Протокольною ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 03 серпня 2018 року клопотання представника ОСББ "Оберіг-63б" про залучення третіх осіб: ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, задоволено. Залучено вищевказаних осіб в якості третіх осіб до участі у справі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2019 року позов ОСББ "Оберіг-63б" залишено без задоволення. Скасовано заходи забезпечення позову, накладеного ухвалою суду 11 грудня 2017 року.

Залишаючи без задоволення позов ОСББ "Оберіг-63б", суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів порушення прав та законних інтересів ОСББ при скликанні та проведенні 19 листопада 2017 року загальних зборів співвласників будинку, оскільки ці збори були проведені відповідно до положень Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) та Статуту ОСББ "Оберіг-63б".

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСББ "Оберіг-63б" залишено без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2019 року - без змін.

Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також зазначив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що загальні збори співвласників будинку по

АДРЕСА_1, на яких було ухвалено оспорювані рішення, були скликані та проведені з порушенням вимог Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) та Статуту ОСББ "Оберіг-63б", так як вказані збори були проведені у передбачений вищенаведеним Законом порядок

та строк, на них існував необхідний кворум, а особи, які брали участь

у голосуванні, є власниками житла і мали на це повноваження.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі ОСОБА_24, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі ОСББ "Оберіг-63б", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати,

а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2019 року за касаційною скаргою ОСОБА_24 відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали із Деснянського районного суду м. Києва.

Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року за касаційною скаргою ОСББ "Оберіг-63б" відкрито касаційне провадження у справі та відмовлено

у задоволені клопотання заявника про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року.

У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга ОСОБА_24 мотивована тим, що апеляційний суд розглянув справу, не повідомивши її належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що позбавило її можливості реалізувати права, передбачені

у статті 43 ЦПК України.

Касаційна скарга ОСББ "Оберіг-63б" мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили доводи позивача про те, що співвласники будинку були неналежним чином повідомлені про загальні збори, а їх проведення відбулось із порушенням вимог чинного законодавства України, так як особи, які приймали участь у голосуванні, не є власниками житла та не мали на це повноважень. Також суди не врахували посилання позивача на те, що поштові відправлення співвласникам будинку про проведення загальних зборів містять помилки у прізвищах, що унеможливлює їх вручання.

Відзиви на касаційні скарги не надходили.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_24 підлягає задоволенню, а касаційна скарга ОСББ "Оберіг-63б" - задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права,

які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що постанова Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року винесена з порушенням норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для її скасування.

Судом встановлено, що ухвалою Київського апеляційного суду від 12 липня 2019 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСББ "Оберіг-63б" на рішення Деснянського районного суду м. Києва

від 30 травня 2019 року.

Вказану ухвалу суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження у справі разом з копіями апеляційної скарги ОСББ "Оберіг-63б" було надіслано учасникам справи листом Київського апеляційного суду

від 12 липня 2019 року.

Разом з тим, копії ухвали про відкриття апеляційного провадження та копії апеляційної скарги ОСББ "Оберіг-63б" третім особам: ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, не було надіслано (т. 4, а. с. 182, 183, 184).

Крім того, ухвалою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року справу за позовом ОСББ "Оберіг-63б" про визнання недійсними загальних зборів та рішень співвласників житлового будинку призначено до судового розгляду на 10 жовтня 2019 року.

Проте усі судові повідомлення, повістки про дату, час і місце розгляду справи, у тому числі щодо відкладення розгляду справи на 31 жовтня 2019 року,

також не було надіслано третім особам: ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 (т. 4, а. с. 215, 243).

Згідно зі статтею 366 ЦПК України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Порядок виклику та вручення судових повісток визначено у статтях 128, 130 ЦПК України.

У порушення вимог статті 382 ЦПК України треті особи взагалі не зазначені

у вступній частині постанови апеляційного суду.

Зазначене свідчить про неналежне повідомлення учасників справи, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також грубим порушенням вимог цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до частин першої, другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Пунктами 3, 4 частини четвертої статті 12 ЦПК України визначено, що

суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права

та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі "Надточій проти України" (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Таким чином, апеляційний суд порушив право ОСОБА_24 знати про

час і місце судових засідань (частина перша статті 8 ЦПК України), що є порушенням права на доступ до правосуддя та порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Віктор Назаренко проти України" від 03 жовтня 2017 року та у справі "Лазаренко та інші проти України" від 27 червня

Отже, ухвалюючи судове рішення, апеляційний суд на зазначені вимоги закону належної уваги не звернув та розглянув справу без повідомлення

ОСОБА_24 про дату, час та місце розгляду справи, чим порушив її конституційне право на участь у судовому розгляді, не забезпечив їй можливість навести міркування з приводу позову та апеляційної скарги позивача, чим порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Оскільки ОСОБА_24 обґрунтовує свою касаційну скаргу тим, що апеляційний суд не повідомив її про розгляд справи та ця обставина підтверджується матеріалами справи, то постанова Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року підлягає обов`язковому скасуванню

з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, незалежно від доводів касаційних скарг.

Відповідно до частини четвертої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_24 задовольнити.

Касаційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг-63б" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.