Постанова
Іменем України
21 січня 2020 року
м. Київ
справа № 654/1409/19
провадження № 61-19992св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,
Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - Орган опіки та піклування Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Органу опіки та піклування Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Херсонського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Майданіка В. В., Кутурланової О. В., Орловської Н. В.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року Орган опіки та піклування Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області (далі - Орган опіки та піклування Голопристанської РДА Херсонської області) в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
На обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідачі є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв`язку з ухиленням відповідачів від виконання своїх батьківських обов`язків відносно малолітніх дітей, комісією з питань захисту прав дитини Голопристанської РДА, було зроблено висновок щодо доцільності позбавлення відповідачів батьківських прав, оскільки під час перевірки встановлено, що у сім`ї не створено належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей, в будинку антисанітарія, постільна білизна брудна, діти в неохайному стані, чоловік та жінка зловживають спиртними напоями.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив позбавити відповідачів батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнути аліменти з батьків на утримання дітей, а також передати малолітніх дітей службі у справах дітей Голопристанської РДА для подальшого їх влаштування до сімейних форм виховання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 19 червня 2019 року позов задоволено.
Позбавлено ОСОБА_4, ОСОБА_5, батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнуто з ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % для дітей відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову і до повноліття дітей.
Стягнуто з ОСОБА_5 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % для дітей відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову і до повноліття дітей.
Вирішено передати малолітніх дітей службі у справах дітей Голопристанської РДА для подальшого їх влаштування до сімейних форм виховання.
Вирішено питання про розподіл судових витрат
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що є підстави для застосування до відповідачів крайнього заходу, такого як позбавлення батьківських прав відносно малолітніх дітей, оскільки вони ухиляюся від виконання батьківських обов`язків.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Херсонського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено. Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 19 червня 2019 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Вирішено попередити ОСОБА_4, ОСОБА_5 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ОСОБА_4, ОСОБА_5 батьківських прав та обов`язків.
Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, щовідсутні підстави для застосування до відповідачів такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав відносно малолітніх дітей.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2019 року Орган опіки та піклування Голопристанської РДА подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи судом апеляційної інстанції та помилкового скасування рішення суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2019 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим, всі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для його скасування немає.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судами встановлено, що з 13 січня 2001 року відповідачі перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Відповідно до копій свідоцтв про народження та витягів з паспортів відповідачі ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до інформації Голопристанського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді (далі - ЦСССДМ) на адресу служби у справах дітей Голопристанської районної державної адміністрації встановлено таке: 21 листопада 2014 року фахівцем із соціальної роботи по Великокардашинській сільській раді у складі комісії екстреного втручання було здійснено відвідування вказаної сім`ї ОСОБА_1, де було здійснено початкову оцінку потреб дітей та сім`ї (Акт оцінки потреб дитини та її сім`ї (початкова оцінка) від 21 листопада 2014 року № 2). За результатами початкової оцінки потреб з`ясовано наступне: - потреби дітей у неналежному догляді, дотриманні санітарно-гігієнічних норм, в речах першої необхідності не задовольняються; - у батьків відсутні навички усвідомлення відповідального батьківства, зловживають алкогольними напоями.
До служби у справах дітей звертався 24 березня 2017 року і Великокардашинський сільський голова з приводу прийняття заходів до сім`ї ОСОБА_1 . Підстава звернення - клопотання директора школи та доповідна записка завідуючої ФП с. Мала Кардашинка. У вказаній доповідній від 23 березня 2017 року йдеться про те, що на момент відвідування сім`ї ОСОБА_1 21 березня 2017 року діти знаходяться в антисанітарних умовах, дівчатка 2008 та 2011 року народження були вдома, до школи та дитячого садка не пішли, гралися на подвір`ї з чужим чоловіком, що, зі слів односельчан, проживає в їх сім`ї. Батьки зловживають алкоголем, мати не своєчасно виконує планові відвідування.
Після розгляду на комісії з питань захисту прав дитини Голопристанської райдержадміністрації питання щодо неналежного виконання батьківських обов`язків гр. ОСОБА_5 22 грудня 2018 року, остання з`явилася з дитиною на обстеження до дитячої консультації. Катерина була оглянута педіатром, психіатром, дерматологом, хірургом, лорлікарем, окулістом. Дитина відстає в фізичному розвитку, має частковий міоз обох очей, в загальному аналізі крові відмічається анемія. Згідно рекомендацій потребує дообстеження на базі Херсонської обласної клінічної лікарні, однак цих рекомендацій батьки не виконали. На щеплення згідно індивідуального графіку в дитячу консультацію не з`являлася.
Відповідно до розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації від 15 квітня 2019 року № 132 "Про негайне відібрання дітей" вказані діти були відібрані від батьків у зв`язку з загрозою їх життю та здоров`ю. До визначення їх подальшої долі місцеперебування їх тимчасово визначено в Голопристанській районній центральній лікарні. Було доручено підготувати позов до суду про позбавлення батьків дітей батьківських прав.
Того ж дня працівники служби спільно з Голопристанським відділом поліції доставили дітей до дитячого відділення комунального закладу "Голопристанська районна центральна лікарня", про що були складені відповідні акти.
Відповідно до висновку Голопристанської районної державної адміністрації як органу опіки та піклування "Про доцільність позбавлення батьківських прав" за вих. № 01-28-234/0/19 від 19 квітня 2019 року керуючись пунктом 2 частини першої статті 164 СК України орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, оскільки батьки не виконують свої батьківські обов`язки належним чином.
У вказаному висновку вказано, що відповідачі своїми діями навмисно, дуже тривалий час, свідомо, без поважних причин ухиляються від своїх обов`язків щодо забезпечення дитини необхідним харчуванням, медичним доглядом, одягом, не приймають належної участі у вихованні дітей та формуванні в них загальноприйнятних норм моралі та поведінки, тим самим залишаючи їх без материнської любові та уваги, що негативно впливає на фізичний та морально-психологічний стан дітей.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 11 Закону України "Про охорону дитинства" сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно з частин першої, другої, шостої статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (789-12)
передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Європейський суд з прав людини у справі "Савіни проти України" (заява
від 18 грудня 2008 року № 39948/06) вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.
У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі "Хант проти України" (заява
№ 31111/04) суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Отже, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, враховуючи те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, що не виконують батьківських обов`язків та те, що позивачем не надано доказів того, що відповідачі навмисно ухилялися від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей та свідомо нехтували своїми батьківськими обов`язками, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову. При цьому суд обґрунтовано вирішив попередити ОСОБА_4, ОСОБА_5 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ОСОБА_4, ОСОБА_5 батьківських прав та обов`язків.
Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Органу опіки та піклування Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Херсонського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
С. Ю. Бурлаков
А. Ю. Зайцев