904/701/19 Про відмову задовольнити клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду, та відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на вказане рішення - 15.01.2020 Прийняття

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Неоальянс" на постанову Кропивницького апеляційного суду від 06 березня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів Єгорової С.М., Карпенка О.Л., Кіселика С.А.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Неоальянс" (далі ТДВ "Неоальянс") про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди. З урахуванням уточнень в обґрунтування позовних вимог посилались на те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 на підставі Державних актів про право власності на землю належать три земельні ділянки, кожному площею 49,67 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Новгородківської селищної ради.

26 жовтня 2005 року між позивачами та ВАТ "Новгородківський Райагрохім", правонаступником якого є ТДВ "Неоальянс", були укладені договори оренди землі на зазначені земельні ділянки, строком на 10 років, термін дії яких закінчився 26 жовтня 2015 року. Позивачі не виявили бажання на подальшу співпрацю з цим орендарем, оскільки мали намір самостійно обробляти свої ділянки, у зв`язку з чим на початку квітня 2016 року позивачі обробили належні їм земельні ділянки та підготували їх для посіву насіння соняшнику.

У квітні 2016 року позивачам стало відомо, що працівники ТДВ "Неоальянс" здійснили посів кукурудзи на земельних ділянках загальною площею 99,34 га, не маючи на це правових підстав. Внаслідок таких дій відповідача, позивачі не мали можливості здійснити обробіток землі та заплановані посіви соняшнику. Тому, вони не отримали прибутку (упущену вигоду) від використання земельних ділянок за призначенням, враховуючи середньо статистичну урожайність і вартість насіння соняшника у розмірі 2 025 428,96 грн, яку просили стягнути з відповідача на користь позивачів у рівних частинах (том 1, а.с.2-4; том 2, а.с. 144).

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 18 жовтня 2018 року відмовлено у задоволенні позову.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачі при зверненні до суду обрали спосіб захисту, який не в повній мірі відповідає вимогам закону, та не надали суду належних та допустимих доказів щодо розміру завданих збитків, визначених у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" (284-93-п) з урахуванням методики визначення розміру таких збитків.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 06 березня 2019 року рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 18 жовтня 2018 року скасовано, позов задоволеночастково.

Стягнуто із ТДВ "Неоальянс" на користь ОСОБА_1 збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 556 251,77 гривень.

Стягнуто із ТДВ"Неоальянс" на користь ОСОБА_2 збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 556 251,77 гривень.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач користувався спірними земельними ділянками безпідставно, що позбавило власників земельних ділянок права самостійно господарювати на землі, здійснити посіви обраної ними сільськогосподарської культури, одержати дохід від виробленої продукції, якби їхнє право не було порушене.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Скаржник просив суд скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми статей 22, 1166 ЦК України, статті 157 Земельного кодексу України, Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам № 284 від 19 квітня 1993 року, Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок № 963 від 25 липня 2007 року.

Судом апеляційної інстанції не було враховано правових висновків, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом у постановах від 18 квітня 2018 року у справі № 612/217/15-ц, від 06 березня 2018 року у справі № 918/1150/15, від 16 березня 2018 року у справі № 904/12152/16.

Судом апеляційної інстанції не було прийнято до уваги те, що належним та допустимим доказом, який встановлює та підтверджує розмір збитків є виключно Акт комісії, отриманий відповідно до постанови КМУ від 19 квітня 1993 року № 284 (284-93-п) .

Суд апеляційної інстанції не може самостійно здійснювати розрахунок розміру упущеної вигоди.

Обов`язок суду та позивачів в даній категорії справ обґрунтувати отримані збитки з врахуванням понесених можливих витрат виробництва, судом апеляційної інстанції взагалі не був виконаний, а суд апеляційної інстанції помилково переклав обов`язок доведення вказаної обставини, хоча саме позивачі зобов`язані довести розмір збитків, які вони понесли з урахуванням саме їхніх ( позивачів) витрат виробництва.

Суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги, що доводи позивачів про реальну можливість отримання доходів у розмірі 2 025 428,26 грн ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки позивачі не надали судам докази наявності саме у позивачів власної або орендованої сільськогосподарської техніки, матеріальних ресурсів та ін.

Суд апеляційної інстанції стягнув з відповідача на корисить позивачів не збитки, а суму отриманого відповідачем доходу.

Судом апеляційної інстанції не було прийнято до уваги те, що матеріали справи не містять доказів відносно того, що до 541,10 га ( доходи з яких були прийняті судом апеляційної інстанції до розрахунку збитків позивачів) включені і спірні земельні ділянки позивачів.

Суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги акт про списання посівів кукурудзи.

Відзив ОСОБА_2, ОСОБА_1 на касаційну скаргу мотивовано тим, що неправомірними діями відповідача, що полягали у самовільному обробітку належних позивачам земельних ділянок, вирощено та зібрано врожай кукурудзи в 2016 році, заподіяно збитки ( упущену вигоду), розмір яких за нормами ч. 3 ст. 22 ЦК України не може бути меншим від доходів, одержаних ТДВ "Неоальянс".

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У березні 2019 року ТДВ "Неоальянс" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 06 березня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТДВ "Неоальянс" на постанову Кропивницького апеляційного суду від 06 березня 2019 року.

Витребувано з Новгородківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу № 393/214/17 .

Зупинено виконання постанови Кропивницького апеляційного суду від 06 березня 2019 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

У травні 2019 року справа № 393/214/17 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ОСОБА_2 на підставі Державних актів на право приватної власності на землю серія КР 0855 від 10 серпня 2000 рокута серія КР 0204 від 18 листопада 1999 рокуналежать дві земельні ділянки: площею 34,58 га та 15,09 га відповідно, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Новгородківської селищної ради Кіровоградської області (том 1, а.с.9,10).

ОСОБА_1 (до зміни прізвища ОСОБА_1 ( том 1, а.с.36), на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія КР 0856 від 10 серпня 2000 року належить земельна ділянка загальною площею 49,67 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Новгородківської селищної ради Кіровоградської області (том 1, а.с.11).

Вказані земельні ділянки перебували у користуванні ТДВ "Неоальянс" на підставі договорів оренди землі від 26 жовтня 2005 року, строком до 26 жовтня 2015 року.

15 лютого 2008 року між ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) та ТДВ "Неоальянс" правонаступником ВАТ "Новгородківський райагрохім" було укладено додаткові угоди до договорів оренди землі від 26 жовтня 2005 року: № 70, № 72, зареєстровані в Новгородківському відділі Кіровоградської регіональної філії Центра Державного Земельного кадастру 28 серпня 2008 року за № 040837500.056, № 040837500054- 040837500055; та за № 71 укладену та зареєстровану в Новгородківському відділі Кіровоградської регіональної філії Центра Державного Земельного кадастру 28 серпня 2008 року за № 010837500061, 010837500062, 010837500063, 010837500064, відповідно до яких строк оренди землі було продовжено на 10 років, тобто до 2018 року.

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 02 листопада 2016 року визнано недійсними додаткові угоди до договорів оренди землі від 26 жовтня 2005 року: № 70, № 72 укладені 15 лютого 2008 року від імені ОСОБА_2, з ВАТ "Новгородківський райагрохім", зареєстровані в Новгородківському відділі Кіровоградської регіональної філії Центра Державного Земельного кадастру 28 серпня 2008 року за № 040837500.056, № 040837500054- 040837500055; та за № 71 укладену 15 лютого 2008 року від імені ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) з ВАТ "Новгородківський райагрохім" та зареєстровану в Новгородківському відділі Кіровоградської регіональної філії Центра Державного Земельного кадастру 28 серпня 2008 року за № 010837500061, 010837500062, 010837500063, 010837500064. Судом встановлено, що на момент укладення оспорених додаткових угод до договорів оренди і їх реєстрації представником відповідача були перевищені свої повноваження і порушені права власників спірних земельних ділянок (том 3, а.с.45-47).

Після закінчення дії договорів оренди землі, позивачі не мали наміру співпрацювати з ТДВ "Неоальянс", бажали самостійно обробляти належні їм земельні ділянки та у 2016 році посіяти соняшник, з цією метою за участі ПП "Неомагніт фоголд", засновником і директором якого є ОСОБА_1 (том 2, а.с.191-192), проведено роботи з боронування та культивації спірних земельних ділянок, про що складено акти (том 2, а.с.176, 177).

У квітні 2016 рокупозивачам стало відомо, що на належних їм земельних ділянках загальною площею 99,34 га, ТДВ "Неоальянс" здійснено посів кукурудзи, що не дало можливості провести заплановані власниками землі роботи з посіву соняшнику.

За фактом незаконної обробки ТДВ "Неоальянс" спірних земельних ділянок ОСОБА_1 подав заяву до Новгородківського ВП Долинського ВП ГУНП в Кіровоградській області, за результатами розгляду якої 21квітня 2016 року складено висновок про відсутність ознак будь-якого кримінального та адміністративного правопорушення в даній події, рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання в порядку цивільного судочинства (том 1, а.с.8).

Висновок Новгородківського ВП Долинського ВП ГУНП в Кіровоградській областімотивовано тим, що договори оренди на земельну ділянку, загальною площею 120 га ріллі, які були укладені ОСОБА_1 та його рідними з ВАТ "Новгородківський райагрохім", в даний час ТДВ "Неоальянс", від 26 жовтня 2005 року на 10 років, термін дії яких закінчився 26 жовтня 2015 року, але ОСОБА_8, на підставі довіреності, даної йому ОСОБА_1 та його рідними, уклав 15лютого 2008 року з ТОВ "Новгородківський райагрохім" додаткові угоди щодо продовження строку дії договорів оренди землі на 10 років з 15 лютого 2008 року по 15 лютого 2018 року. Тому на думку представника ТДВ "Неоальянс" діяло згідно чинного законодавства і прав власників землі не порушило.

У січні 2017 рокупозивачі звернулись до відповідача з письмовою вимогою про відшкодування завданих протиправними діями збитків (упущеної вигоди) в сумі 2 551 697,63 грн (том 1, а.с.14-16 ).

Згідно копії акта № 1 засідання районної комісії з визнання та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 05лютого 2019 року, за заявою ОСОБА_1 з визначення збитків, заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, загальною площею 99,34 га, які знаходяться за межами населеного пункту на території Новгородківської селищної ради, згідно положення про районну комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та користувачам, затвердженого розпорядженням голови Новгородківської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 46-р від 22 лютого 2013 року, комісія дійшла висновку, що не має змоги надати розрахунок суми збитків власникам зазначених земельних ділянок за 2016 рік у зв`язку з відсутністю акту, який встановлює порушення земельного законодавства (акту Держсільгоспінспекції про встановлення факту самовільного зайняття земельних ділянок, заподіяння збитків внаслідок такого зайняття) та наявністю вчинених правочинів щодо вищезазначених земельних ділянок (укладених та зареєстрованих додаткових угод) (том 3, а.с.34-35 ).

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 5/1 від 22 лютого 2018 року (т.2 а.с.126-138) встановлено, що з урахуванням наміру позивачів здійснити посів насіння соняшнику на вищевказаних земельних ділянках, розмір можливої упущеної вигоди за 2016 рік внаслідок протиправних дій з боку відповідача по справі, щодо обробітку земельних ділянок площею 15,09 га, 34,58 га та 49,67 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Новгородківської селищної ради Кіровоградської області, підтверджується в сумі 2 025 428,96 грн., з урахуванням довідки Головного управління статистики у Кіровоградській області про середню врожайність та середню ціну сільськогосподарських культур на сільськогосподарських підприємствах Новгородківського району Кіровоградської області.

Відповідь щодо визначення можливої упущеної вигоди за 2016 рік, яку спричинено внаслідок протиправних дій з боку відповідача щодо обробітку спірних земельних ділянок, експерт не зміг дати через ненадання відповідачем всіх необхідних документів, в тому числі первинної бухгалтерської та податкової документації, яка була витребувана за клопотанням експерта ухвалою Новгородківського районного суду від 12 грудня 2017 року (том 2, а.с. 107-108).

ТДВ "Неоальянс" в 2016 році було посіяно і зібрано кукурудзи та зерно на землі площею 541,10 га, загальний обсяг виробництва склав 16 766,60 центнерів, реалізовано було 23 300 ц зерна кукурудзи, вартість якої без дотацій і ПДВ склала 8 422 833 грн (том 2, а.с. 1, 6 ).

ОСОБА_1 є засновником та керівником ПП "Неомагніт фоголд", яке займається вирощуванням зернових культур, бобових і насіння олійних культур (основний), овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, інших однорічних і дворічних культур, змішаним сільським господарством, після урожайною діяльністю, обробленням насіння для відтворення, діяльність якого пов`язана також із оптовою торгівлею, вантажним автомобільним транспортом, тощо (том 2, а.с.191-193).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запланували роботи з вирощування соняшнику (том 2, а.с.174, 175 ).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач самовільно зайняв належні позивачам земельні ділянки загальної площі 99,34 га і користувався спірними земельними ділянками безпідставно, що позбавило власників земельних ділянок права самостійно господарювати на землі, здійснити посіви обраної ними сільськогосподарської культури, одержати дохід від виробленої продукції, якби їхнє право не було порушене.

Колегія суддів не може погодитись з вказаними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Щодо наявності шкоди, завданої ОСОБА_1, ОСОБА_2, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту д частини 1 статті 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність складу цивільного правопорушення, зокрема, об`єктивної та суб`єктивної сторони (шкоди, протиправного діяння її заподіювача, причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вини останнього). За відсутності хоча б одного з елементів цього складу цивільно-правова відповідальність не настає. Зокрема, особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини.

Згідно зі статтею 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

За змістом вказаних приписів ЦК України (435-15) та ЗК України (2768-14) відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

Позивач також має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток

Порушення цивільного права, яке потягло за собою завдання особі матеріальних збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, в даній категорії справ, судам в першу чергу необхідно установити факт наявності самовільного зайняття земельної ділянки, яке в причинно-наслідковому зв`язку потягло за собою втрату упущеної вигоди.

У разі встановлення такої обставини для обчислення розміру упущеної вигоди слід застосовувати Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджену постановою КМ України від 25 липня 2007 року № 963 (963-2007-п) .

Cудами встановлено, що спірні земельні ділянки, які належать на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, перебували у користуванні ТДВ "Неоальянс" на підставі договорів оренди землі від 26 жовтня 2005 року, термін дії яких закінчився 26 жовтня 2015 року.

Також судами встановлено, що 15 лютого 2008 року між ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) та ТДВ "Неоальянс" правонаступником ВАТ "Новгородківський райагрохім" було укладено додаткові угоди до договорів оренди землі від 26 жовтня 2005 року: № 70, № 72, зареєстровані в Новгородківському відділі Кіровоградської регіональної філії Центра Державного Земельного кадастру 28 серпня 2008 року за № 040837500.056, № 040837500054- 040837500055; та за № 71 укладену та зареєстровану в Новгородківському відділі Кіровоградської регіональної філії Центра Державного Земельного кадастру 28 серпня 2008 року за № 010837500061, 010837500062, 010837500063, 010837500064, відповідно до яких строк оренди землі було продовжено на 10 років, тобто до 2018 року.

Посилаючись на вказане судове рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що належні позивачам земельні ділянки були самовільно зайняті відповідачем і перебували у його незаконному користуванні протягом 2016 року, що позивачем достовірно доведено.

Однак, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що приступивши на початку 2016 року до обробки спірних земельних ділянок, ТДВ "Неоальянс" діяло на правовій підставі, яка ґрунтувалась на чинному на момент обробки земельних ділянок додаткових угод до договорів оренди землі від 26 жовтня 2005 року: № 70, № 71, № 72 від 15 лютого 2008 року, які в подальшому були скасовані рішенням суду лише у листопаді 2016 року.

Таким чином, на час обробітку спірних земельних ділянок відповідачем, між сторонами спору існували договірні відносини щодо оренди спірних земельних ділянок.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає висновки суду про наявність факту самовільного зайняття ТДВ "Неоальянс" спірнихземельних ділянок помилковими, і як наслідок судом апеляційної інстанції було неправильно застосовано до даних правовідносин норми матеріального права, зокрема Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджену постановою КМ України від 25 липня 2007 року № 963 (963-2007-п) .

Оскаржуючи судове рішення суду апеляційної інстанції до касаційної інстанції ТДВ "Неоальянс" оскаржувало його тільки в частині правильності визначення розміру упущеної вигоди та порядку її розрахунку.

Проте, враховуючи, що судом апеляційної інстанції було неправильно застосувано норми матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне, відповідно до частини 3 статті 400 ЦПК України, вийти за межі доводів касаційної скарги та скасувати оскаржуване судове рішення з вказаних підстав .

Колегія суддів не може залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог з підстав недоведеності розміру збитків, який повинен вирішуватись за Методикою, однак при цьому не надав правової оцінки наявності договірних відносин між позивачами та відповідачем на підставі додаткових угод до договорів оренди, в результаті чого дійшов помилкового висновку про самовільне зайняття належних позивачам земельних ділянок загальною площею 99,34 га та відповідно помилкового висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою КМ України від 25 липня 2007 року № 963 (963-2007-п) .

Враховуючи те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ТДВ "Неоальянс" про стягнення упущеної вигоди лише з підстав самовільного зайняття відповідачем належних позивачам земельних ділянок загальною площею 99,34 га, а з інших підстав стягнути упущену вигоду з ТДВ "Неоальянс" позивачі у даній справі не заявляли, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Позивачі не позбавлені можливості захистити порушені права іншим шляхом, зокрема у спосіб який випливає з правового висновку Великої Палати Верховного Суду висловленого у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 або у інший спосіб визначений позивачами на власний розсуд.

Висновки Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

В касаційній скарзі ТДВ "Неоальянс" просило суд скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає за необхідне відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України вийти за межі вимог касаційної скарги та скасувати постанову Кропивницького апеляційного суду від 06 березня 2019 року, а також скасувати рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 18 жовтня 2018 року, як такі що ухвалені з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове судове рішення по справі про відмову у задоволенні позовних вимог через безпідставність.