Постанова
Іменем України
15 січня 2020 року
м. Київ
справа № 2-112/2008
провадження № 61-12200св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Мазниківська сільська рада,
особа, яка зверталась з апеляційною та касаційною скаргами, - ОСОБА_2,
розглянув у судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 13 лютого 2008 року в складі судді Зарєчної І. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 травня 2019 року в складі колегії суддів: Купельського А. В., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Мазниківської сільської ради про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Мазники Деражнянського району Хмельницької області померла її мати ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, актовий запис № 14. Власником усього спадкового майна згідно свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 23 грудня 1997 року серії ААК № 772223 була мати позивача ОСОБА_3 . Після смерті останньої вона є спадкоємцем майна померлої за законом. Проте спадщину у строки передбачені законом вона не прийняла, оскільки вважала, що ОСОБА_3 заповіла своє майно ОСОБА_2 . Звернувшись до державного нотаріуса, їй було відмовлено в оформлені спадкових прав в зв`язку з пропущенням строків для прийняття спадщини.
З огляду на викладене, позивач просила суд надати додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка знаходиться за адресою: село Мазники Деражнянського району Хмельницької області.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 13 лютого 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, до 01 травня 2008 року.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що строк для прийняття спадщини ОСОБА_1 пропущений з поважної причини, а тому визначив позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_2, яка не брала участь у розгляді справи в суді першої інстанції, оскаржила його в апеляційному порядку. Зазначала, що, на її думку, суд першої інстанції вирішив питання про її права та інтереси. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 травня 2019 року рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 13 лютого 2008 року залишено без змін.
Апеляційний суд дійшов висновку, що строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 позивачем пропущено з поважних причин. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанцій під час ухвалення оскаржуваного рішення питання про права та обов`язки ОСОБА_2 як спадкоємця, яка прийняла спадщину, не вирішував. Тому вважав її особою, чиї права оскаржуваним рішенням не порушені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що рішення суду першої інстанцій ухвалено формально, без дослідження всіх обставин справи, зокрема причин пропуску ОСОБА_1 строку для подання заяви про прийняття спадщини. Крім того, судом не вживались заходи для встановлення інших спадкоємців за законом. Апеляційний суд вказаних порушень не усунув, рішення суду першої інстанції не скасував.
Вказала, що оскарженими рішеннями порушено її права та інтереси, оскільки вона є дочкою ОСОБА_3 та її спадкоємцем.
Відзив на касаціну скаргу
У жовтні 2019 року від ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, у якому просила касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги ОСОБА_2 з таких мотивів.
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 мати позивача.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті та протягом шести місяців за вказаною адресою ніхто з родичів не проживав та не був зареєстрований.
ОСОБА_2 на момент смерті матері разом з нею не проживала та не була зареєстрована за вказаною адресою. З відповідною заяво про прийняття спадщини протягом встановленого статтею 1270 ЦК України шестимісячного строку, як це передбачено статтею 1269 цього Кодексу, в нотаріальну контору чи до нотаріуса не зверталась. Рішення суду, яким було б встановлено факт постійного проживання її разом із спадкодавцем ОСОБА_3, на час відкриття спадщини, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1, відсутнє.
22 травня 2008 року державний нотаріус Другої Хмельницької державної нотаріальної контори видав ОСОБА_1. свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 .
За таких обставин апеляційний суд відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України правильно вважав, що ОСОБА_4 не прийняла спадщину.
За правилами частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі №2516/1356/12-ц зроблено висновок, що "за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України). Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини".
Встановивши, що ОСОБА_2 спадщину після матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, не прийняла, апеляційний суд зробив висновок, що суд першої інстанції не вирішував питання про права та обов`язки ОСОБА_2 як спадкоємця, яка прийняла спадщину, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати її особою, чиї права порушені оскаржуваним рішенням.
У пункті 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Проте встановивши, що рішенням суду першої інстанції не вирішувалося питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2, апеляційний суд повинен був закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, проте вимоги вказаної статті не виконав.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права.
З огляду на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, ухвалене ним рішення належить скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 травня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
В. І. Журавель
М. М. Русинчук