Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Калашнікової О.В.,

Стрелець Т.Г.,

Мороз Л.Л.

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року у справі № 585/3581/16-а за позовом ОСОБА_4 до Роменського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії, -

У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Роменського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, в якому просила визнати незаконною відмову Роменського об'єднаного УПФУ Сумської області у перерахунку пенсії та зобов'язати здійснити перерахунок її пенсії з урахуванням положень п. 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 (1210-2011-п) Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 01.01.2012 року № 1210 з 21.01.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено у перерахунку пенсії позивачу з урахуванням положень п. 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 01.01.2012 року, оскільки проведення розрахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату відбулося без врахування кратності з вини відповідача.

Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 03 травня 2017 року позов задоволено.

Визнано незаконною відмову Роменського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Сумської області у перерахунку пенсії ОСОБА_4 з урахуванням положень п. 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 (1210-2011-п) Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 23.11.2011 року.

Зобов'язано Роменське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 з урахуванням положень п. 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 (1210-2011-п) Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 23.11.2011 року.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року скасовано постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 03 травня 2017 року та прийнято нову про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що чоловік позивачки ОСОБА_5 під час військових зборів з 07.09.1986 року по 25.11.1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС при військовій частині, що дислокувалася на території зони відчуження в селах Діброва, Рудня-Іллінецька. В зонах небезпеки він працював 4 дні - у вересні, 8 днів - у жовтні, 4 дні - у листопаді 1986 року. Чоловікові було надано статус учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС другої категорії. Згідно з висновком Харківської міжвідомчої експертної комісії від 16.11.2011 року № 575 причина смерті чоловіка пов'язана із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. 07.12.2011 року ОСОБА_4 було надано статус члена сім'ї померлого ліквідатора другої категорії, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, про їй було надане відповідне посвідчення.

20.01.2012 року за заявою ОСОБА_4 було призначено пенсію по втраті годувальника, розмір якої з урахуванням щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлено 1579 грн. 74 коп.

09.02.2015 року ОСОБА_4 звернулася до УПФУ із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням положень п. 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проте в проведенні перерахунку їй відмовлено.

Як зазначає ОСОБА_4, у зв'язку з цією відмовою вона. звернулася з позовом до суду. Постановою Роменського міськрайонного суду від 15.06.2015 року, залишеною в силі Харківським апеляційним адміністративним судом позов було задоволено. Однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.03.2016 року вказані судові рішення було скасовано, а справу повернуто на розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи в судовому засіданні 13.07.2016 року ОСОБА_4 дізналася, що в період скасування судових рішень Вищим апеляційним адміністративним судом, 20.01.2016 року відповідачем був проведений перерахунок пенсії з урахуванням п. 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабміну № 1210 від 23.11.2011 року (1210-2011-п) . Проте відповідач прийшов до висновку про недоцільність такого перерахунку, оскільки пенсія буде меншою.

Таке своє рішення відповідач оформив розпорядженням № 127317 від 20.01.2016 року.

ОСОБА_4, не погоджуючись з такою позицією та рішенням відповідача, звернулася до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування пенсії позивачці проведено на підставі відомостей про заробіток померлого ОСОБА_5 без врахування кратності з вини УПФУ.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки в наданій довідці від 18.01.2016 року відсутній розрахунок кратності оплати праці, а до повноважень пенсійних органів зазначене не відноситься, то у відповідача не має підстав для проведення розрахунку заробітної плати, оскільки це повинні робити підприємства, установи та організації.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з цього приводу зазначає наступне.

Частиною 3 ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Згідно з ч. 4 ст. 57 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

У зв'язку із прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 (1210-2011-п) Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка набрала чинності з 1 січня 2012 року, змінено механізм обчислення пенсій по інвалідності і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 (1210-2011-п) Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Згідно з ч.4 ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796 -XII (далі - Закон № 796), видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про періоди проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

На виконання вищезазначених судових рішень, УПФУ від ПАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс" було отримано нову довідку від 18.01.2016 року № 5 про заробітну плату для обчислення пенсії і проведено відповідний перерахунок пенсії позивача, за результатом якого розмір пенсії зменшився і тому перехід на таку пенсію був недоцільним.

Зазначеною довідкою підприємством не було розраховано кратність оплати праці ОСОБА_5

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, посилання на те, що нарахування пенсії позивачці проведено на підставі відомостей про заробіток померлого ОСОБА_5 без врахування кратності з вини відповідача, є помилковим, оскільки перерахунки пенсій проводяться лише на підставі документів, які додаються до заяви та визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (z1566-05) .

Отже, у зв'язку з тим, що в наданій довідці від 18.01.2016 року відсутній розрахунок кратності оплати праці, а до повноважень пенсійних органів зазначене не відноситься, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у відповідача підстав для проведення розрахунку заробітної плати, оскільки це належить до повноважень підприємств, установ та організацій.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року у справі №585/3581/16-а за позовом ОСОБА_4 до Роменського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.