303/5920/16-а Про визнання протиправними дії об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії державного службовця,зобов'язання ОУПФУ перерахувати та виплатити особі пенсію з урахуванням індексації грошових доходів - 07.11.2017 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 грудня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року у справі №876/319/17 (№303/5920/16-а) за позовом ОСОБА_4 до Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

4 жовтня 2016 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, в якому просила:

визнати дії Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії державного службовця - неправомірними;

зобов'язати Мукачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, пенсії з урахуванням індексації грошових доходів (за 17 років державної служби у розмірі 87% від нарахованої заробітної плати) із врахуванням збільшення на суму виплачених їй матеріальних допомог, інших грошових винагород у загальній сумі 21 020,26 гривень відповідно з даними довідки Мукачівського міського центру зайнятості Закарпатської області від 12.09.2016 року за №2816 в графі "Інші виплати" починаючи з 03 серпня 2008 року по теперішній час та виплачувати їй пенсію з врахуванням перерахунку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при призначенні пенсії позивачу протиправно не враховано суми виплат, з яких було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 грудня 2016 року позов задоволено.

Визнано дії Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії державного службовця - неправомірними.

Зобов'язано Мукачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, пенсії з урахуванням індексації грошових доходів (за 17 років державної служби у розмірі 87% від нарахованої заробітної плати) із врахуванням збільшення на суму виплачених їй матеріальних допомог, інших грошових винагород у загальній сумі 21 020,26 гривень відповідно з даними довідки Мукачівського міського центру зайнятості Закарпатської області від 12.09.2016 року за №2816 в графі "Інші виплати" починаючи з 03 серпня 2008 року по теперішній час та виплачувати їй пенсію з врахуванням перерахунку.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року скасовано постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 грудня 2016 року в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача виплачувати на користь ОСОБА_4 пенсію із врахуванням проведеного перерахунку, в цій частині у задоволенні позову відмовлено. В решті - постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Мукачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.09.2016 року позивач ОСОБА_4 звернулася до Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області із заявою, в якій просила здійснити перерахунок належного їй пенсійного забезпечення та надати Довідку про складові заробітної плати, які увійшли в розрахунок пенсійної виплати.

З Довідки за №2816 виданої 12.09.2016 року Мукачівським міським центром зайнятості про складові заробітної плати, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" (1789-12) вбачається, що надбавки, премії та інші виплати у ОСОБА_4 за період з 01 серпня 2006 року по 31 липня 2008 року - становили 21 020,26 гривень.

Відповідно до Листа за №128-М/09-32 від 21.09.2016 року, Мукачівське об'єднане управління пенсійного фонду України Закарпатської області в особі начальника управління Гунгредер В.В., підстав для перерахунку ОСОБА_4 розміру пенсії призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу" (1789-12) , включивши до складової заробітної плати матеріальну допомогу на оздоровлення до щорічної відпустки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, суми індексації - немає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача виплачувати на користь ОСОБА_4 пенсію із врахуванням проведеного перерахунку та відмовляючи в цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що судовому захисту підлягає лише порушене право, а не те, що може відбутися у майбутньому.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з цього приводу звертає увагу на наступне.

Частиною 1 ст.1 Закону України Про оплату праці встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Частиною 2 ст. 33 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 року № 3723- ХЦ передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Згідно з приписами ст. 37 Закону України Про державну службу (в редакції чинній на час звернення позивачки про призначення пенсії), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, входять до системи оплати праці державного службовця.

Згідно з ст. 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплату праці (грошове забезпечення) грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має нового характеру (ч.1 ст.2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення, пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (1078-2003-п) ).

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати, згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати.

Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати, оскільки є додатковою заробітною платою та грошовим доходом населення, який згідно зі ст. 66 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ враховуються при обчисленні пенсій.

Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-ІУ не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсії, однак із змісту ст. 40 нього Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України Про пенсійне забезпечення до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Таким чином, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та індексація входять до системи оплати праці державного службовця.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 14.05.2013 в справі № 21-125а13 та 28.05.2013 у справі №21-97а13. Відповідно до ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Щодо посилань касатора на те, що відповідно до нової редакції Закону України Про державну службу позивач втратила своє право на перерахунок пенсії, оскільки нормами даного Закону передбачено лише право на призначення пенсії для визначених осіб відповідно до ст.37, колегія суддів вважає їх необгрунтованими, оскільки предметом позову являється не перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною певної складової грошового забезпечення державного службовця, а перерахунок пенсії, яка була невірно обчислена.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У позовні заяві позивач просить зобов'язати Мукачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити перерахунок та виплату їй пенсії з урахуванням індексації грошових доходів (за 17 років державної служби у розмірі 87% від нарахованої заробітної плати) із врахуванням збільшення на суму виплачених їй матеріальних допомог, інших грошових винагород у загальній сумі 21 020,26 гривень відповідно з даними довідки Мукачівського міського центру зайнятості Закарпатської області від 12.09.2016 року за №2816 в графі "Інші виплати" починаючи з 03 серпня 2008 року.

Проте, із позовною заявою ОСОБА_4 звернулась лише 4 жовтня 2016 року. Відповідно, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню починаючи із 4 квітня 2016 року.

За правилами ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про наявність підстав для здійснення перерахунку та виплати позивачеві пенсії з урахуванням індексації та суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, проте невірно встановив період, починаючи з якого відповідач зобов'язаний перерахувати та виплатити позивачеві пенсію, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати дії Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії державного службовця - неправомірними.

Зобов'язати Мукачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, пенсії з урахуванням індексації грошових доходів (за 17 років державної служби у розмірі 87% від нарахованої заробітної плати) із врахуванням збільшення на суму виплачених їй матеріальних допомог, інших грошових винагород у загальній сумі 21 020,26 гривень відповідно з даними довідки Мукачівського міського центру зайнятості Закарпатської області від 12.09.2016 року за №2816 в графі "Інші виплати" починаючи з 4 квітня 2016 року.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області - задовольнити частково.

Постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 грудня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.