Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Калашнікової О.В.,

Стрелець Т.Г.,

Мороз Л.Л.

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційними скаргами Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області та ОСОБА_5 на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15 лютого 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі № 577/5468/16-а за позовом ОСОБА_5 до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

У грудні 2016 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, в якому просив визнати неправомірними дії Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови в переведенні його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та зобов'язати перевести його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 01.03.2016 року та виплатити пенсію з врахуванням виплачених за цей період сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, відмовляючи позивачеві у переведенні з одного виду пенсії на інший, порушив його право позивача, встановлене ст.26, 10, 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Конотопського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2017 року задоволено частково адміністративний позов .

Визнано неправомірними дії Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови в переведенні ОСОБА_5 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

Зобов'язано Конотопське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області вчинити дії щодо переведення ОСОБА_5 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 24 червня 2016 року та виплатити пенсію з врахуванням виплачених за цей період сум.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року скасовано постанову Конотопського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2017 року в частині зобов'язання Конотопське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області застосувати показник середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії і в цій частині прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Конотопське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області та ОСОБА_5 звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких просять: об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області - скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, ОСОБА_5 - скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_5 з 05.08.2009р. перебуває на обліку в Конотопському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області, отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV (1058-15) .

У зв'язку з досягненням пенсійного віку позивач звернувся до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з заявою від 01.03.2016р. про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

Листом Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 09.08.2016р. № 88/71-1 позивачу відмовлено у переведенні на інший вид пенсії та повідомлено, що переведення з пенсії по інвалідності на пенсію по віку є недоцільним, оскільки розмір пенсії зменшиться.

Позивач вважаючи таку відмову протиправною звернувся до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на переведення з одного виду пенсії та інший із застосуванням показника середньої заробітної плати на час призначення нової пенсії, а тому відмова відповідача є неправомірною, здійснена не спосіб та не в межах визначених Конституцією та законами України.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині зобов'язання Конотопське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області застосувати показник середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії та відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом N 1058-IV (1058-15) .

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з цього приводу звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон N 1058-IV (1058-15) ) за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону N 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону N 1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону N 1058-IV регламентований порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Отже, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом N 1058-IV (1058-15) .

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ( в редакції на час призначення пенсії) Зс (середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів.

Враховуючи, що ОСОБА_5 після призначення пенсії по інвалідності продовжує працювати в Конотопському закладі Сумської обласної ради-Конотопська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат, набув більше 24 місяців страхового стажу, скористався своїм правом на вибір виду пенсії, подав відповідну заяву до пенсійного органу про переведення його на пенсію за віком та необхідний перелік документів, вірними є висновки суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача правових підстав для відмови в переведенні позивача з одного виду пенсії на інший, а тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку щодо протиправності дій відповідача.

Доводи апеляційної скарги щодо правомірності відмови пенсійного органу в переведенні на інший вид пенсії, з посиланням на те, що внаслідок переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком вона зменшиться, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

В касаційній скарзі відповідачем наведено розрахунок пенсії та зазначено, що на цей час розмір пенсійної виплати по інвалідності позивача становить 1230 грн., при розрахунку пенсії за віком розмір пенсійної виплати буде становити 1130 грн., а тому згідно п. 4 розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у відповідача відсутні підстави для переведення позивача на інший вид пенсії.

Відповідно до п. 4 розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Вищезазначена норма права регулює правовідносини щодо перерахунку пенсії, а не переведення з одного її виду на інший, які є різними за правовим змістом поняттями та не є підставою для відмови в переведенні на інший вид пенсії.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційні скарги Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області та ОСОБА_5 відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі № 577/5468/16-а за позовом ОСОБА_5 до управління Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.