Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання незаконним та скасування рішення,-

27 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України (як до суду першої інстанції) з позовною заявою до Вищої ради правосуддя, у відповідності до якої просить визнати незаконним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя № 3005/0/15-17 від 29 вересня 2017 року "Про внесення подання Президентові України про призначення ОСОБА_2 на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду".

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 стверджує, що член Вищої ради правосуддя ОСОБА_3, порушуючи ч.2 ст. 35 Закону України "Про запобігання корупції", взяв участь у розгляді кандидатки до Верховного Суду ОСОБА_2 на пленарному засіданні Вищої ради правосуддя, що відбулося 21.09.2017, в умовах реального конфлікту інтересів. Позивач вважає, що відповідно до вимог ч.1 ст. 67 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII "Про запобігання корупції" оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Перевіривши позовну заяву та долучені до неї матеріали, суддя не вбачає підстав для відкриття провадження у адміністративній справі за поданою позовною заявою, з огляду на таке.

У відповідності до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Таке ж правило має застосовуватись і до правових актів індивідуальної дії.

Право на захист - самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Таким чином, захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових правовідносинах з суб'єктом владних повноважень при здійсненні ним владно-управлінських функцій.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 оскаржує рішення Вищої ради правосуддя № 3005/0/15-17 від 29 вересня 2017 року "Про внесення подання Президентові України про призначення ОСОБА_2 на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду", яким вирішено внести подання Президентові України про призначення ОСОБА_2 на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Порядок призначення на посаду судді вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду за спеціальною процедурою врегульовано статтею 81 Закону України від 02.06.2016 № 1402-УШ "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до ч.7 ст.81 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вища рада правосуддя розглядає питання про внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду у вищий спеціалізований суд або Верховний Суд та ухвалює відповідне рішення.

Згідно ч.18 ст.79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до внесеної Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рекомендації Вища рада правосуддя на своєму засіданні розглядає питання про призначення кандидата на посаду судді та в разі ухвалення позитивного рішення вносить подання Президентові України про призначення судді на посаду.

Підстави для відмови Вищою рада правосуддя у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду визначені частиною дев'ятнадцятою цієї статті, перелік яких є виключним.

Згідно зі статтею 38 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" рішення Вищої ради правосуддя про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду може бути оскаржене та скасоване виключно з підстав, визначених Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) .

Оскільки рішення Вищої ради правосуддя № 3005/0/15-17 від 29.09.2017 "Про внесення подання Президентові України про призначення ОСОБА_2 на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду" є актом індивідуальної дії, який породжує права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), якому його адресовано, то відсутність у будь-кого (крім ОСОБА_2.), у тому числі й у заявника ОСОБА_1, прав чи обов'язків у зв'язку із прийняттям Вищою радою правосуддя оскаржуваного рішення не породжує для заявника і права на захист, тобто, права на звернення із цим адміністративним позовом.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в постановах від 07.10.2014 № 21-397а14, від 12.04.2017 № 21-3830а16, від 01.08.2017 № 21-3827а16, яка полягає у тому, що, оскільки у особи відсутнє право на оскарження правового акта, то позовну заяву такої особи не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 ч.1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи усе вищевикладене, законні підстави для відкриття провадження у справі за заявленим позовом відсутні, а відтак, у відкритті провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтями 17, 18, 109, 165, - 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

1. У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про її перегляд Верховним Судом України, якщо таку скаргу не було подано, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 235 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.