Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача),

Мойсюка М.І.,

Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Державної екологічної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу,

за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року,

У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Державної екологічної інспекції України про визнання протиправним і скасування наказу від 30 вересня 2016 року № 381-о.

Вважав незаконним оскаржуваний наказ, яким його притягнуто до дисциплінарної відповідності, оскільки він прийнятий у період тимчасової непрацездатності позивача.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України від 30 вересня 2016 року № 382-о.

У касаційній скарзі Державна екологічна інспекція України, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу мотивує тим, що судами не досліджувалося, чи дотримано відповідачем порядок, строки застосування дисциплінарного стягнення, не з'ясовано підстав звільнення позивача. Судами не враховано, що після видання наказу про звільнення з позивачем фактично не припинялися трудові відносини, оскільки днем звільнення, як зазначено в оскаржуваному наказі, має бути перший день виходу позивача на роботу після закінчення тимчасової непрацездатності.

Від представника позивача надійшли письмові заперечення, в яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, як законні й обґрунтовані.

За правилами частини другої статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що наказом Державної екологічної інспекції України від 30 вересня 2016 року № 382-о ОСОБА_4 звільнено з посади начальника Державної екологічної інспекції у Житомирській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища Житомирської області після закінчення періоду тимчасової непрацездатності у зв'язку з вчиненням державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає відповідальність за порушення Присяги державного службовця (пункт 1 частини другої статті 63 Закону України "Про державну службу") у вигляді звільнення згідно з частиною п'ятої статті 55, пунктом 4 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".

Згідно з цим наказом днем звільнення позивача слід вважати перший день виходу його на роботу після закінчення тимчасової непрацездатності.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з незаконності оскаржуваного наказу, оскільки він прийнятий у період перебування позивача на лікарняному, що не узгоджується з положеннями чинного законодавства.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 65 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Перелік дисциплінарних проступків наведено у частині другій статті 65 Закону України "Про державну службу".

Згідно з частиною п'ятою статті 66 Закону України "Про державну службу" звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України "Про державну службу" дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

При цьому частиною п'ятою статті 74 наведеного Закону визначено, що дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Тобто, приймаючи оскаржуваний наказ у період тимчасової непрацездатності позивача та без зазначення конкретної дати його звільнення, відповідач не дотримався передбачених законом гарантій державного службовця під час перебування його на лікуванні, а тому суди правильно вирішили спір і скасували оскаржуваний наказ.

Щодо інших доводів касаційної скарги, касаційний суд зазначає наступне.

Законом України "Про державну службу" (889-19) , як спеціальним законом для державних службовців, не передбачено можливості звільнення працівника у період його тимчасової непрацездатності із застереженням про виконання такого наказу після виходу його на роботу.

Перевірка підстав притягнення позивача до відповідальності не впливає на вирішення спору, оскільки судами встановлено факт незаконності прийняття оскаржуваного наказу, що є достатньою підставою для його скасування.

Судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до статті 224 КАС України вони підлягають залишенню без змін.

За правилами частини третьої статті 220-1 КАС України, якою врегульовано порядок попереднього розгляду справи, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції України відхилити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.