Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання незаконним та скасування рішення,

27.10.2017 ОСОБА_1 надіслано до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції адміністративний позов про визнання незаконним та скасування рішення Вищої ради правосуддя № 2977/0/15-17 від 29.09.2017 "Про внесення подання Президентові України про призначення ОСОБА_2 на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду".

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що член Вищої ради правосуддя (Голова Верховного Суду України) ОСОБА_3, порушуючи частину другу статті 35 Закону України "Про запобігання корупції" взяв участь у розгляді кандидатки до Верховного Суду ОСОБА_2 на пленарному засіданні Вищої ради правосуддя, що відбулося 21.09.2017, в умовах реального конфлікту інтересів та вчинив правопорушення, передбачене статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів). Вважає, що відповідно до вимог частини першої статті 67 Закону України від 14.10. 2014 № 1700-VII "Про запобігання корупції" оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Право оскаржити нормативно-правовий акт, відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Таке ж правило має застосовуватись і до правових актів індивідуальної дії.

Право на захист - самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Таким чином, захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових правовідносинах з суб'єктом владних повноважень при здійсненні ним владно-управлінських функцій.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує рішення Вищої ради правосуддя № 2977/0/15-17 від 29.09.2017 "Про внесення подання Президентові України про призначення ОСОБА_2 на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду", яким вирішено внести подання Президентові України про призначення ОСОБА_2 на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду.

Порядок призначення на посаду судді вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду за спеціальною процедурою врегульовано статтею 81 Закону України від 02.06.2016 № 1402-УШ "Про судоустрій і статус суддів". Відповідно до частини сьомої цієї статті Вища рада правосуддя розглядає питання про внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду у вищий спеціалізований суд або Верховний Суд та ухвалює відповідне рішення.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 79 Закону України від 02.06.2016 № 1402-УШ "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до внесеної Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рекомендації Вища рада правосуддя на своєму засіданні розглядає питання про призначення кандидата на посаду судді та в разі ухвалення позитивного рішення вносить подання Президентові України про призначення судді на посаду.

Підстави для відмови Вищою рада правосуддя у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду визначені частиною дев'ятнадцятою цієї статті, перелік яких є виключним.

Згідно зі статтею 38 Закону України від 21.12.2016 № 1798-УШ "Про Вищу раду правосуддя" рішення Вищої ради правосуддя про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду може бути оскаржене та скасоване виключно з підстав, визначених Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) .

Оскільки рішення Вищої ради правосуддя № 2977/0/15-17 від 29.09.2017 "Про внесення подання Президентові України про призначення ОСОБА_2 на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду" є актом індивідуальної дії, який породжує права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), якому його адресовано, то відсутність у будь-кого (крім ОСОБА_2.), у тому числі і заявника ОСОБА_1, прав чи обов'язків у зв'язку із прийняттям Вищої ради правосуддя оскаржуваного рішення не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в постановах від 12.04.2017 № 21-3830а16, від 07.10.2014 № 21-397а14.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, законні підстави для відкриття провадження у справі за заявленим позовом відсутні.

Керуючись статтями 3, 4, 17, 18, 109, - 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за позовом до Вищої ради правосуддя про визнання незаконним та скасування рішення.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України за заявою, поданою з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заява про перегляд ухвали може бути подана до Верховного Суду України не пізніше десяти днів з дня постановлення ухвали, щодо якої заявлено клопотання про перегляд.