ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 жовтня 2017 року м. Київ К/800/17370/17
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Загороднього А.Ф.,
Мойсюка М.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання права на призначення та отримання пенсії за вислугу років, визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити певні дії,
встановила:
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати за ним право на призначення та отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (2262-12) в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення до якого включені грошова винагорода, грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні; визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у поверненні без виконання довідки відділу фінансово-економічного забезпечення УДАІ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_2 від 01.09.2016 року № 554 протиправними; визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в частині відмови йому в перерахуванні розміру призначеної пенсії з 20.09.2015 року з урахуванням грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці відділу фінансово-економічного забезпечення УДАІ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_2 від 01.09.2016 року № 554 протиправними; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію з 20.09.2015 року в розмірі який обчислений із грошового забезпечення з урахуванням грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці відділу фінансово-економічного забезпечення УДАІ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_2 від 01.09.2016 року № 554, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 20.09.2015 року.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 березня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання права на призначення та отримання пенсії за вислугу років, визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити певні дії - відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 березня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право на призначення та отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (2262-12) в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення до якого включені грошова винагорода, грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо повернення без виконання довідки відділу фінансово - економічного забезпечення УДАІ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_2 від 01.09.2016 року № 554. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в частині відмови ОСОБА_2 в перерахуванні розміру призначеної пенсії з 20.09.2015р. з урахуванням грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці відділу фінансово - економічного забезпечення УДАІ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_2 від 01.09.2016 року № 554. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію з 20.09.2015 року в розмірі який, обчислений із грошового забезпечення з урахуванням грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці відділу фінансово - економічного забезпечення УДАІ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_2 від 01.09.2016 року № 554, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 20.09.2015 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом місяця, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення. Стягнуто на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 61027) за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м.Харків, 61022) сплачений судовий збір за подачу адміністративного позову у розмірі 551грн. 20 коп. Повернуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 61027) суму зайво сплаченого судового збору відповідно до платіжного доручення № 68728 від 13.03.2017 року у розмірі 606 грн. 32 коп.
У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 березня 2017 року залишити в силі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що пред'явлені вимоги позивача є передчасними та не обґрунтованими. Натомість дії відповідача щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії є правомірними.
Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції, з висновком якого погоджується і суд касаційної інстанції, виходив з наступного.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 31.03.2009 року був звільнений з посади начальника відділення ДАІ з обслуговування Ленінського району м. Харкова та АТІ ГУ МВС України в Харківській області (за вислугою років).
ГУ МВС України в Харківській області складено подання про призначення пенсії за вислугу років від 28.04.2009 № 100/31113 та із додатками направлено до Головного Управління пенсійного фонду України в Харківській області. Разом з іншими документами до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області направлені грошовий атестат № 42 від 07.04.2009 року та довідка про додаткові види грошового забезпечення, які отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення від 07.04.2009 № 75.
На підставі зазначеного подання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначило позивачу пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (далі Закон № 2262-12).
Позивач звернувся до ГУ МВС України в Харківській області із заявою про надання довідки про додаткові види грошового забезпечення із зазначенням відомостей про складові додаткових видів грошового забезпечення які позивач отримував під час проходження служби, а саме: грошову винагороду, грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та одноразову грошову допомогу при звільненні у липні 2016 року.
ГУ МВС України в Харківській області надав позивачу довідку про додаткові види грошового забезпечення від 01.09.2016 № 554, в якій зазначені відомості про грошову винагороду, грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та одноразову грошову допомогу при звільненні які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою від 19.09.2016 року про перерахунок та виплату пенсії з грошового забезпечення з урахуванням грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення розмір яких зазначений у довідці ГУ МВС України в Харківській області від 01.09.2016 року № 554. До зазначеної заяви додано оригінал довідки ГУ МВС України в Харківській області від 01.09.2016 № 554.
Позивач 04.10.2016 отримав лист Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.09.2016 року яким відмовлено у обчисленні пенсії позивачу з грошового забезпечення з урахуванням грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення розмір яких зазначений у довідці ГУ МВС України в Харківській області від 01.09.2016 № 554. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повернуло довідку від 01.09.2016 року № 554 у зв'язку з тим, що вона не використана для перерахунку пенсії.
Відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) .
Частиною першою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 7 листопада 2007 року "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (1294-2007-п) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.
Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294 (1294-2007-п) ) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби. Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 (1294-2007-п) та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294 (1294-2007-п) , підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).
Зазначеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно зі статтею 41 Закону № 1058-ІV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.
Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, грошова винагорода, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Дана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 28 травня 2013 року у справі № 21-94а13, від 04 березня 2014 року у справі № 21-3а14, від 10 березня 2015 року у справі № 21-70а15, від 20 жовтня 2015 року у справі № 21-2942а15.
Щодо посилань відповідача на рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2015 від 13.05.2015 (v004p710-15) , згідно якого "в положеннях першого речення частини третьої статті 63 Закону перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати, підвищення, є вичерпним", то вони є безпідставними, оскільки, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, вказане рішення Конституційного Суду стосується порядку перерахунку пенсій в зв'язку зі встановленням Кабінетом Міністрів України нової щомісячної додаткової грошової винагороди, а не видів грошового забезпечення, з яких має бути визначений розмір пенсії.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року необхідно залишити без змін, оскільки вона є законною і обґрунтованою та ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання права на призначення та отримання пенсії за вислугу років, визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити певні дії - без змін.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .
Головуючий
Судді
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній
М.І. Мойсюк