524/2608/18 Про визнання незаконним рішення комісії щодо нарахування розміру збитків, завданих порушенням Правил користування електричною енергією для населення - 29.10.2020 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 09 листопада 2018 року у складі судді Андрієць Д. Д. та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Чумак О. В., Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І.,

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (далі - ПАТ "Полтаваобленерго") про визнання незаконним рішення комісії щодо нарахування розміру збитків.

Позов обґрунтований тим, що 28 вересня 2017 року під час виконання робіт із заміни засобу обліку електричної енергії представники ПАТ "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії виявили порушення Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН), а саме безоблікове споживання електричної енергії внаслідок пошкодження електролічильника (розрегульовано лічильний механізм), про що було складено акт про порушення, в якому не було вказано, яким чином лічильний механізм було розрегульовано.

25 жовтня 2017 року відбулось засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН, на якому розглянуто акт від 28 вересня 2017 року. Представник відповідача йому повідомив про те, що його участь у засіданні непотрібна, а рішення комісії буде надіслано за місцем проживання споживача. Тому він був позбавлений можливості вжити заходів досудового врегулювання спору.

За результатами розгляду акта комісія склала протокол № 23, згідно з яким він повинен сплатити суму в розмірі 605,70 грн, яка була нарахована за результатами проведення перерахунку обсягу та вартості спожитої електричної енергії.

Вважає вказане рішення протиправним, оскільки ПАТ "Полтаваобленерго" не виконало свого обов`язку щодо своєчасної повірки та заміни засобу обліку електричної енергії, що у зв`язку з чим були недостовірні покази лічильника у сторону збільшення даних обліку спожитої ним електричної енергії, а проведена експертиза засобу обліку є відомчою та підконтрольна ПАТ "Полтаваобленерго". Через стан здоров`я він не може дістати до лічильника, який знаходиться на висоті 2-х метрів.

Позивач просив суд визнати незаконним та припинити дію рішення комісії Кременчуцької філії ПАТ "Полтаваобленерго" від 25 жовтня 2017 року щодо нарахування розміру збитків та стягнення з нього 605,70 грн на підставі акта про порушення ПКЕЕН від 28 вересня 2017 року.

Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 09 листопада 2018 року, яке залишене без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року, в позові відмовлено.

Відмовивши в позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вимоги позивача не ґрунтуються на доказах, а відповідач не порушив вимоги закону щодо своєчасної повірки засобу обліку електричної енергії, при складанні акта про порушення ПКЕЕН щодо заміни лічильника, а також розгляду акта про порушення ПКЕЕН.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 09 листопада 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року, просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення є незаконними, ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Суди не звернули увагу, що відповідач порушив пункт 53 ПКЕЕН, оскільки не направив йому у встановлений строк повідомлення про дату та час засідання. В абонентському відділі йому пояснили, що його участь у засіданні не є обов`язковою, а рішення комісії йому видадуть у філії за місцем проживання.

Суд першої інстанції не звернув увагу на клопотання про призначення незалежної експертизи лічильника.

Акт про порушення повинен підписуватися не менше, ніж трьома представниками підприємства, проте складений стосовно нього акт підписаний одним представником електропостачальної організації.

Відповідач не надав жодних документів на лічильник, який установлений за його адресою.

Відповідач надав у суді Сертифікат утвердження на типи засобів вимірювальної техніки, розрахункових засобів обліку активної енергії однофазних електронних Меридіан СОЕ-1 від 20 січня 2005 року, проте не надав жодного документа на встановлений обліковий прилад у нього.

Суд апеляційної інстанції ухвалою від 12 лютого 2019 року відмовив у задоволенні колопотання про участь позивача у судовому засіданні на 12 лютого 2019 року.

Аргументи інших учасників справи

Відзив ПАТ "Полтаваобленерго" на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржувані рішення є законними, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

28 серпня 2018 року працівники Кременчуцької філії ПАТ "Полтаваобленерго" під час проведення перевірки дотримання ПКЕЕН виявили пошкодження розрахункових засобів обліку (розрегульовано лічильний механізм). Факт порушення зафіксовано актом від 28 вересня 2017 року № 00006311, який був складений у присутності позивача та підписаний ним. Під час складання акта про порушення позивач не надав пояснень. Відповідно до пункту 53 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕН (далі - Методика) за період з 20 липня 2017 року до 28 вересня 2017 року позивачу нараховано розмір вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією в сумі 605,70 грн. Акт про порушення складений відповідно до пункту 47 Методики.

Необгрунтованими є посилання позивача на пункти ПКЕЕН, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28, оскільки ці Правила поширюються на юридичні та фізичні особи, крім населення.

Посилання позивача на несвоєчасну повірку засобів обліку є припущенням, оскільки відповідно до сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки Державного комітету України з питань технічного регулювання і споживчої політики від 20 січня 2005 року міжповірочний інтервал для засобів обліку СОЕ-1.02/2 становить не більше 16 років.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) (далі - Закон № 460-ІХ (460-20) ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у березні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ (460-20) .

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ПАТ "Полтаваобленерго" надає послуги з виробництва, передачі та розподілення електроенергії за адресою, де проживає позивач ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

28 вересня 2017 року троє представників ПАТ "Полтаваобленерго" за участю позивача ОСОБА_1 склали акт про порушення № 00006311, в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 48 ПКЕЕН, шляхом пошкодження електролічильника (розрегульований лічильний механізм).

Вказаний акт підписаний позивачем ОСОБА_1 . Зауважень від позивача при складанні акта не надійшло. Його копію позивач отримав під підпис.

28 вересня 2017 року представники ПАТ "Полтаваобленерго" склали акт виконаних робіт із заміни розрахункового засобу обліку, збереження пломб та технічної перевірки стану засобу обліку електричної енергії, схеми його підключення та додаткової електропроводки споживача (фізичної особи), в якому зафіксовано факт заміни засобу обліку з типу СОЄ 1.02/21 на тип ЛЄО.

25 жовтня 2017 року комісія з розгляду актів про порушення ПКЕЕН Кременчуцької філії склала протокол № 23, в якому зазначено, що на підставі акта про порушення ПКЕЕН та Методики комісія встановила, що ОСОБА_1 причетний до порушення ПКЕЕН та допустив його шляхом пошкодження електролічильника (розрегульований лічильний механізм). У зв`язку з чим, комісія прийняла рішення провести нарахування обсягу та вартості не облікованої електроенергії згідно з пунктом 3.3 Методики з дня останнього контрольного огляду. Розмір вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН згідно з актом складає 361 кВт/год на суму 605,70 грн.

15 березня 2018 року позивачу направлена вимога про сплату вказаної суми, яка залишена ним без задоволення.

Суд апеляційної інстанції встановив, що з наданої відповідачем копії сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки № 003120, міжповірочний інтервал для засобів обліку виконання "Меридіан" СОЄ 1.02/2 становить 16 років.

Згідно з актом виконаних робіт із заміни розрахункового засобу обліку, збереження пломб та технічної перевірки стану засобу обліку електричної енергії, схеми його підключення та додаткової електропроводки споживача (фізичної особи) від 28 вересня 2018 року, у позивача встановлений засіб обліку СОЄ 1.02/2 та останній раз повірка вказаного засобу обліку проводилась в другому кварталі 2008 року, тобто в межах строків визначених виробником.

У судовому засіданні у суді першої інстанції сторони не заперечували факт проведення експертизи засобу обліку, а також те, що за результатами проведення такої експертизи встановлено втручання у роботу лічильника та факт його пошкодження, а нарахування вартості електричної енергії та складений представниками відповідача акт про порушення відповідають Методиці.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, провадження № 12-304гс18, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18.

Вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕН, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17, провадження № 12-137гс19.

Згідно з абзацом 9 пункту 53 ПКЕЕНрішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу.

Протоколом комісії від 25 жовтня 2017 року визначено розмір збитків за порушення, які виявлені та зафіксовані у зазначеному акті. Розмір збитків розраховано відповідно до долученого до протоколу розрахунку обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, відповідно до якого позивачу нараховано суму в розмірі 605,70 грн.

Визначена відповідачем сума вказує на вартість необлікованої електричної енергії, що є збитками, а не штрафними санкціями.

Отже, вказані акт, протокол, розрахунок не встановлюють для позивача у справі обов`язків, а носять рекомендаційний характер щодо сплати нарахованих збитків, тобто є претензією, у випадку якої відповідач матиме право на загальних підставах звернутися до суду з позовом про стягнення завданих збитків.

Вказаний позивачем акт може бути визнаний як доказ (із наданням їм відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати їм оцінку.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, з урахуванням предмета та підстав позову, правильно визначилися зі спірними правовідносинами, нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи та дійшли правильного висновку про відмову в позові, оскільки вимоги позивача не ґрунтуються на доказах, а відповідач не порушив вимоги закону щодо своєчасної повірки засобу обліку електричної енергії, при складанні акта про порушення ПКЕЕН щодо заміни лічильника, а також розгляду акта про порушення ПКЕЕН.

Верховний Суд зазначає, що оскільки факт позаоблікового споживання позивачем електричної енергії підтверджено наявними у справі доказами, тому суди дійшли правильного висновку що немає підстав вважати, що позивач безпідставно сплатив кошти у сумі 605,70 грн.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідач не направляв позивачу повідомлення про розгляд акта про порушення у встановлені ПКЕЕН строки не заслуговують на увагу, оскільки в акті про порушення від 28 вересня 2017 року, примірник якого було вручено позивачу під підпис, про що зафіксовано в акті, запрошено споживача чи його уповноважену особу на засідання, яке відбудеться з розгляду акта 18 жовтня 2017 року за адресою: просп. Свободи, 8, вікно № 4, з 9:00 до 12:00, з 13:00 до 16:00. В акті також роз`яснено, що в разі неявки на засідання комісії цей акт буде розглянуто без участі споживача або уповноваженої особи. Зауважень чи заперечень щодо складання цього акта від позивача не надходило.

Безпідставними є посилання в касаційній скарзі на те, що позивач прибув до підприємства на розгляд акта про порушення, хоча в абонентському відділі йому пояснили, що участь у засіданні не є обов`язковою, а рішення комісії йому видадуть у філії за місцем проживання, оскільки жодними доказами не підтверджені.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що суд першої інстанції не звернув увагу на клопотання про призначення незалежної експертизи лічильника, з огляду на таке.

Згідно з Положенням про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 червня 2003 року № 322 (z0565-03) , який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 липня 2003 року № 565/7886 (z0565-03) (далі - Положення) експертиза лічильників проводиться також у разі сумніву представника енергопостачальника або споживача (за його заявою) у правильності роботи лічильника (пункт 1.3.4 пункту 1.3).

Експертиза лічильника, який належить споживачу або за збереження якого він відповідає, здійснюється у присутності споживача (за його бажанням) (абзац 4 пункту 2.2 Положення).

Згідно з пунктом 2.9 положення за результатами експертизи складається акт проведення експертизи лічильника електроенергії (далі - акт експертизи) у трьох або, у разі встановлення лічильника на сходовій клітці, чотирьох примірниках відповідно до форми, наведеної у додатку 2 (по одному для споживача; організації, у віданні якої перебуває будинок; енергопостачальника і Держспоживстандарту). Акт експертизи підписується всіма членами комісії, а також споживачем (за його присутності). У разі відмови від підпису будь-якого з членів комісії чи споживача в акті експертизи про це робиться відповідний запис.

Відповідно до акта № 2716 проведення експертизи лічильника електроенергії від 11 жовтня 2017 року виявлено ознаки впливу потужного магніту на лічильник, за результататами проведеної експертизи лічильник типу СОЭ-1.02/2 № 08020870, дата повірки 2008 рік визнано непридатним для подальшої експлуатації (а. с. 58).

Крім того, у матеріалах справи немає жодного клопотання позивача про призначення експертизи.

Необгрунтованими є доводи касаційної скарги, що відповідач не надав жодних документів на лічильник, який установлений за його адресою, оскільки відповідно до сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки Державного комітету України з питань технічного регулювання і споживчої політики від 20 січня 2005 року міжповірочний інтервал для засобів обліку СОЭ-1.02/2 становить не більше 16 років (а. с. 45), тому твердження позивача про несвоєчасну повірку засобу обліку електричної енергії є припущенням та не відповідає дійсності.

Доводи касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції ухвалою від 12 лютого 2019 року безпідставно відмовив у задоволенні колопотання про участь позивача у судовому засіданні на 12 лютого 2019 року є безпідставними з огляду на те, що суд апеляційної інстанції мотивував ухвалу від 12 лютого 2019 року, зазначивши, що немає підстав для задоволення клопотання позивача про виклик його до апеляційного суду для надання особистих пояснень та допиту як свідка (а. с. 100).

Інші доводи касаційної скарги аналогічні доводам апеляційної скарги, зводяться до незгоди з судовими рішеннями та необхідності переоцінки доказів у справі, проте встановлення обставин справи і перевірка їх доказами не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.