Постанова
Іменем України
23 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 2-2585/11 (2-421/2012)
провадження №61-4749св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом)- ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом)- ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам, приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Зубова Антоніна Олексіївна,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3,
представник ОСОБА_3 - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 червня 2019 року у складі судді Бахаєва І. М. та постанову Запорізького апеляційного суду від 28 січня 2020 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам, приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Зубова А. О., про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, визнання дійсним правочину щодо купівлі-продажу земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку та встановлення постійного земельного сервітуту.
Заперечуючи проти задоволення вказаних вимог, ОСОБА_4 пред`явила зустрічний позов до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відкрите акціонерне товариство "Мелітопольгаз", комунальне підприємство "Водоканал", приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Бєднова Наталія Віталіївна, про стягнення грошових сум.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 600 кв. м по АДРЕСА_1, на якій розташований житловий будинок загальною площею 25,2 кв. м з моменту укладення договору купівлі-продажу від 10 листопада 2006 року.
Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 600,14 кв. м по АДРЕСА_1, укладений 25 жовтня 2007 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Зубовою А. О. та зареєстрований у реєстрі за № 4427.
Встановлено постійний земельний сервітут, а саме: право ОСОБА_1 на експлуатацію трубопроводів з газопостачання, водопостачання по земельній ділянці площею 55,972 кв. м, яка розташована по АДРЕСА_2, та належить ОСОБА_2, для можливості експлуатації житлового будинку, який належить ОСОБА_1 і розташований по АДРЕСА_1, із внесенням плати у розмірі ставки земельного податку, який повинен бути розрахований, виходячи із площі цієї земельної ділянки.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витраті у розмірі 549,20 грн.
У задоволенні інших вимог ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам, приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Зубова А. О., про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, визнання дійсним правочину щодо купівлі-продажу земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку та встановлення постійного земельного сервітуту, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відкрите акціонерне товариство "Мелітопольгаз", комунальне підприємство "Водоканал", приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Бєднова Н. В., про стягнення грошових сум.
Заява мотивована тим, що після ухвалення Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області рішення від 20 листопада 2012 року їй стали відомі обставини, які не були і не могли бути їй відомі під час розгляду цієї справи, а саме зі змісту ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 02 вересня 2016 року, яку вона отримала 05 січня 2017 року, їй стало відомо, що між ОСОБА_5 і ОСОБА_1 було укладено правочин щодо купівлі-продажу земельної ділянки площею 600,14 кв. м. Вказані обставини свідчать про незаконність зазначеного рішення суду першої інстанції відповідно до частини четвертої статті 25 ЦК України.
Вважала, що ці обставини є нововиявленими та мають істотне значення для вирішення справи.
На підставі вказаного ОСОБА_2 просила суд скасувати рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2012 року у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 28 січня 2020 року, у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2012 року відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що обставини, на які посилається заявник як на нововиявлені, не спростовують факти, покладені в основу судового рішення, і ці обставини не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, а по суті є переоцінкою доказів, які були оцінені судом в процесі розгляду справи.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 30 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження є порушення судами норм процесуального права, а саме: необґрунтовану відмову апеляційного суду у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та розгляд заяви за відсутності ОСОБА_2 як учасника справи.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без її участі, чим порушив її процесуальні права, оскільки вона подала клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням поважних причин. Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної оцінки обставинам, які вона зазначала в обґрунтування своєї заяви, зокрема, щодо відсутності ухвали суду про відкриття провадження у справі та про залучення до участі у справі правонаступника померлого та що постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 не видавалася.
Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 600 кв. м по АДРЕСА_1, на якій розташований житловий будинок загальною площею 25,2 кв. м з моменту укладення договору купівлі-продажу від 10 листопада 2006 року.
Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 600,14 кв. м по АДРЕСА_1, укладений 25 жовтня 2007 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Зубовою А. О. та зареєстрований у реєстрі за № 4427.
Встановлено постійний земельний сервітут, а саме: право ОСОБА_1 на експлуатацію трубопроводів з газопостачання, водопостачання по земельній ділянці площею 55,972 кв. м, яка розташована по АДРЕСА_2, та належить ОСОБА_2, для можливості експлуатації житлового будинку, який належить ОСОБА_1 і розташований по АДРЕСА_1, із внесенням плати у розмірі ставки земельного податку, який повинен бути розрахований, виходячи із площі цієї земельної ділянки.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витраті у розмірі 549,20 грн.
У задоволенні інших вимог ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам, приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Зубова А. О., про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, визнання дійсним правочину щодо купівлі-продажу земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку та встановлення постійного земельного сервітуту, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відкрите акціонерне товариство "Мелітопольгаз", комунальне підприємство "Водоканал", приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Бєднова Н. В., про стягнення грошових сум.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Відповідно до частин першої, другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.
Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, необхідно розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.
Нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю є фактичні дані, що у встановленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.
Для вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами, необхідно розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.
Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції, що обставини, на які посилається ОСОБА_2 як на нововиявлені, не спростовують факти, покладені в основу судового рішення, і ці обставини не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, а по суті є переоцінкою доказів, які були оцінені судом в процесі розгляду справи.
Твердження заявника, що суд розглянув справу без її участі, чим порушено її процесуальні права, є безпідставним, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що 28 січня 2020 року буде знаходитися у м. Києві на розгляді іншої справи. Разом з тим, оскільки заявником не було надано доказів неможливості прибути у судове засідання, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання. Крім того, відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законних і обґрунтованих судових рішень, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який обґрунтовано їх спростував.
У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому їх відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 червня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 28 січня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян