Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Загороднього

А.Ф., Заїки М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом прокуратури м. Львова до Львівської міської ради, третя особа - ОСОБА_4, про визнання незаконною ухвали в частині,

за касаційною скаргою Львівської міської ради на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2015 року,

У квітні 2013 року прокуратура м. Львова звернулась в суд з позовом до Львівської міської ради про визнання незаконною і скасування ухвали від 25 квітня 2012 року № 2293 Про заборону використання окупаційної символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території м. Львова в частині заборони використання на території м. Львова символіки неіснуючої держави - СРСР, комуністичної символіки, на будівлях державних установ і комунальних підприємств м. Львова під час проведення масових заходів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2015 року, позов задоволено. Визнано незаконною та скасовано ухвалу Львівської міської ради від 25 квітня 2013 року № 2293 Про заборону використання окупаційної символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території м. Львова в частині заборони використання на території м. Львова символіки неіснуючої держави - СРСР, комуністичної символіки на будівлях державних установ і комунальних підприємств м. Львова під час проведення масових заходів. Зобов'язано Львівську міську раду після набрання постановою законної сили невідкладно опублікувати резолютивну частину постанови суду у виданні, в якому офіційно оприлюднена ухвала Львівської міської ради від 25 квітня 2013 року № 2293.

У касаційній скарзі Львівська міська рада, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що приймаючи оскаржувану ухвалу, рада вирішувала питання місцевого значення, як це передбачено статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", тоді як стаття 26 цього Закону визначає лише виключну компетенцію місцевих рад і не обмежує обсяг їх повноважень. Посилається на те, що оскаржувана ухвала Львівської міської ради не забороняє використовувати на території м. Львова Прапор Перемоги у День Перемоги та під час урочистих заходів, присвячених цьому дню, а прийняття оскаржуваного рішення мало на меті забезпечення контролю громадського порядку при проведенні масових заходів під час святкування державних свят, в тому числі й Дня Перемоги. Вважає, що відсутні правові підстави ототожнювати Прапор Перемоги радянського народу та його армії і флоту над фашистською Німеччиною в роки Великої Вітчизняної війни із окупаційною символікою неіснуючої держави СРСР, оскільки визначення ознак Прапора Перемоги, яке міститься у статті 1 Закону України Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 років, не відповідає характеристиці одного з трьох державних символів СРСР, яким був Державний прапор СРСР.

Третя особа - ОСОБА_4 надіслав письмові заперечення, в яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Від прокуратури м. Львова заперечень на касаційну скаргу не надходило.

Справа розглядається у письмовому провадженні, оскільки сторони у судове засідання не з'явились, хоч були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частини другої статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судами встановлено, що згідно з ухвалою Львівської міської ради від 25 квітня 2013 року № 2293 Про заборону використання окупаційної символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території м. Львова Львівська міська рада прийняла рішення заборонити використання на території м. Львова окупаційної символіки неіснуючої держави - СРСР, комуністичної та нацистської символіки; використання окупаційної символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на будівлях державних установ і комунальних підприємств м. Львова; використання окупаційної символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки під час проведення масових заходів.

Вважаючи, що під час прийняття зазначеного рішення Львівська міська рада вийшла за межі своїх повноважень, визначених статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, а також порушила положення статті 19 Конституції України, прокуратура м. Львова звернулася в суд з цим позовом.

Задовольняючи позов, суди, між іншим, виходили з того, що міська рада не має повноважень щодо заборони використання тієї чи іншої символіки на території міста.

Такий висновок колегія суддів вважає обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами до їх відання.

Стаття 26 наведеного Закону містить вичерпний перелік питань, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Львівської міської ради, вона прийнята на одинадцятій сесії шостого скликання на підставі статей 5, 11, 20 Конституції України та статей 2, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

У зв'язку з цим, виходячи з питань, які згідно зі статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" віднесені до компетенції міської ради та вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради, Львівська міська рада не наділена повноваженнями приймати рішення про заборону використання символіки неіснуючої держави - СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території міста.

Що стосується посилань касаційної скарги на те, що про відповідні повноваження міської ради як органу місцевого самоврядування йдеться у статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", то згідно з даною нормою міська рада має право вирішувати питання місцевого значення. Однак таке право має узгоджуватись із Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України і не порушувати їх.

В контексті наведеного суд враховує, що за приписами пункту 4 частини другої статті 92 Конституції України порядок використання і захисту державних символів встановлюються виключно законами України.

У статті 2 та 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", які покладені в основу оскаржуваної ухвали міської ради, наведено лише визначення понять місцевого самоврядування та рад як представницьких органів місцевого самоврядування. Вказані статті не визначають повноважень органу місцевого самоврядування.

Таким чином, за відсутності у відповідача повноважень на прийняття оскаржуваної ухвали, вона є незаконною.

20 квітня 2000 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 1684-III (1684-14) Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 років (далі - Закон № 1684-III (1684-14) ).

Згідно з частиною четвертою статті 1 Закону № 1684 на честь Дня Перемоги в столиці України місті-герої Києві, інших містах та населених пунктах України проводяться святкові заходи з використанням символіки Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 років.

Перелік форм увічнення Перемоги та подвигу народу-переможця наведено у статті 2 Закону № 1684, серед яких: використання копій Прапора Перемоги біля Вічного вогню, могил Невідомого солдата і Невідомого матроса; шанобливе ставлення до державних нагород та інших відзнак часів Великої Вітчизняної війни; збереження державних нагород, почесних найменувань і звань, бойових знамен військових формувань (кораблів) часів Великої Вітчизняної війни.

Тобто, заборонивши використання на території м. Львова символіки СРСР та комуністичної символіки на будівлях державних установ і комунальних підприємств м. Львова під час проведення масових заходів, відповідач діяв всупереч положенням Закону № 1684 (1684-14) (чинного на час виникнення спірних правовідносин), який передбачав можливість в тій чи іншій мірі використовувати таку символіку у передбачений Законом спосіб.

Водночас, вирішуючи спір, суди дійшли висновку про скасування ухвали Львівської міської ради від 25 квітня 2012 року № 2293 лише в частині заборони використання на території м. Львова символіки неіснуючої держави - СРСР, комуністичної символіки, на будівлях державних установ і комунальних підприємств м. Львова під час проведення масових заходів.

Оскільки постанова суду першої інстанції є помилковою в цій частині, а суд апеляційної інстанції не виправив цю помилку, то касаційний суд застосовує повноваження, передбачені пунктом 4 частини першої статті 223 і статті 225 КАС України.

За таких обставин, коли оскаржувана ухвала є незаконною у повному обсязі, судове рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції зміні щодо зазначення в резолютивній частині слів в частині заборони використання на території м. Львова символіки неіснуючої держави - СРСР, комуністичної символіки, на будівлях державних установ і комунальних підприємств м. Львова під час проведення масових заходів.

Керуючись статтями 222, 223, 225, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Львівської міської ради задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року змінити шляхом виключення з абзацу першого її резолютивної частини зазначення в частині заборони використання на території м. Львова символіки неіснуючої держави - СРСР, комуністичної символіки, на будівлях державних установ і комунальних підприємств м. Львова під час проведення масових заходів.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2015 року скасувати в цій частині.

В решті судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.