334/401/14 Про заміну сторони виконавчого провадження - 20.10.2020 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 01 липня 2020 року у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Гончар М. С., Кочеткової І. В.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Заява мотивована тим, що 10 жовтня 2014 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя у справі № 334/401/14-ц позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ "Банк Форум" про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди були задоволені частково, визнано незаконним наказ від 13 грудня 2013 року № 1679к голови правління ПАТ "Банк Форум" про звільнення з роботи ОСОБА_1 за пунктом 6 статті 36 КЗпП України та поновлено його на роботі на посаді головного спеціаліста відділу реструктуризації Управління моніторингу та реструктуризації Департаменту проблемних активів роздрібного бізнесу ПАТ "Банк Форум", стягнуто з ПАТ "Банк Форум" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 грудня 2013 року до 10 жовтня 2014 року в загальній сумі 110 898,90 грн, моральну шкоду в розмірі 5 000 грн з урахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

На виконання цього рішення судом першої інстанції ОСОБА_1 12 грудня 2014 року було видано виконавчий лист. Вказаний виконавчий лист був направлений державним виконавцем Дніпровського ВДВС ГТУЮ у місті Києві до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ "Банк Форум".

04 липня 2019 року у відповідності до положень статті 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення ПАТ "Банк Форум".

Проте до теперішнього часу рішення суду в частині стягнення заробітку та моральної шкоди не виконано. Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до законодавства України був ліквідатором ПАТ "Банк Форум", тому, на думку заявника, він є правонаступником ПАТ "Банк Форум" у виконавчому провадженні.

На підставі викладеного заявник просив замінити сторону виконавчого провадження у виконавчому листі по справі № 334/401/14-ц, а саме - боржника з ПАТ "Банк "Форум" на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено.

Замінено сторону виконавчого провадження у виконавчому листі у справі № 334/401/14-ц, виданому Ленінським районним судом м. Запоріжжя, з ПАТ "Банк Форум" на його правонаступника - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до законодавства України був ліквідатором ПАТ "Банк Форум", який здійснював тимчасову адміністрацію банку, він є правонаступником ПАТ "Банк Форум" у виконавчому провадженні.

Не погодившись з таким рішенням місцевого суду, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 01 липня 2020 року ухвалу місцевого суду скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 жовтня 2014 року у справі № 334/401/14-ц.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки на час звернення ОСОБА_1 із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, боржника ПАТ "Банк Форум" було припинено (ліквідовано) як юридичну особу без правонаступників, а чинним законодавством України не передбачено правонаступництво Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у випадку ліквідації банку за зобов`язаннями неплатоспроможного банку, що не випливають із правовідносин щодо банківських вкладів, тому відсутні правові та фактичні обставини для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом оскаржуване судове рішення ухвалено без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи. Судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що судовим рішенням було встановлено порушення трудового права ОСОБА_1, а внаслідок ліквідації ПАТ "Банк Форум" суд, відповідно до статті 240-1 КЗпП України, повинен був зобов`язати ліквідатора, який уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, виплатити працівникові належні грошові суми.

Разом із тим, у касаційній скарзі заявлено клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України, мотивуючи тим, що ця справа має фундаментальне значення і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.

25 серпня 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 жовтня 2014 року задоволено позов ОСОБА_1 ; визнано незаконним наказ від 13 грудня 2013 року № 1679к голови правління ПАТ "Банк Форум" про звільнення з роботи ОСОБА_1 за пунктом 6 статті 36 КЗпП України та поновлено його на роботі на посаді головного спеціаліста відділу реструктуризації Управління моніторингу та реструктуризації Департаменту проблемних активів роздрібного бізнесу ПАТ "Банк Форум"; стягнуто з ПАТ "Банк Форум" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 грудня 2013 року до 10 жовтня 2014 року в загальній сумі 110 898,90 грн; моральну шкоду в розмірі 5 000 грн з урахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

Рішення місцевого суду набрало законної сили 25 листопада 2014 року.

На виконання цього рішення Ленінським районним судом м. Запоріжжя ОСОБА_1 12 грудня 2014 року було видано виконавчий лист.

Згідно з постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 13 березня 2014 року № 135 ПАТ "Банк Форум" віднесено до категорії неплатоспроможних, і виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про введення з 14 березня 2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк Форум".

На підставі постанови Правління НБУ від 13 червня 2014 року № 355 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16 червня 2014 року № 49 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Форум" та призначення уповноважену особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку".

04 липня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення ПАТ "Банк Форум" як юридичної особи.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої та другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Суд, при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження має пересвідчитися, що особа, яка звертається із такою заявою, відноситься до переліку осіб, визначених у частині другій статті 442 ЦПК України, а також встановити, що до відповідної заяви додані документи, які підтверджують правонаступництво (перехід прав та обов`язків) сторони виконавчого провадження, тобто перехід прав та обов`язків від попередника (нинішнього боржника) до іншої особи (правонаступника боржника).

Згідно із частиною сьомою статті 104 Цивільного кодексу України особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про банки і банківську діяльність" цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.

У статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Як зазначено у частині першій статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно з частиною першою статті 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду.

Відповідно до частини сьомої статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції на час постановлення оскаржуваного рішення) процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У частині четвертій статті 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції на дату ухвалення оскаржуваного рішення) у день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повноваження Фонду як ліквідатора щодо такого банку припиняються і Фонд надсилає Національному банку України звіт про завершення ліквідації банку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що Законом України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) не передбачено обов`язкового правонаступництва банку у разі його ліквідації, а Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) також не визначена можливість правонаступництва Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за зобов`язаннями неплатоспроможного банку, який ліквідовано.

Отже, оскільки на час звернення ОСОБА_1 із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, боржника (ПАТ "Банк Форум") було припинено (ліквідовано) як юридичну особу без правонаступників, відсутні правові та фактичні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження з ПАТ "Банк Форум" на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у виконавчому провадженні з виконання рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 жовтня 2014 року у справі № 334/401/14-ц щодо стягнення з ПАТ "Банк Форум" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у загальній сумі 110 898,90 грн та моральної шкоди в розмірі 5 000 грн з урахуванням податків та інших обов`язкових платежів

У зв`язку із вищезазначеним, Верховний Суд вважає, що відсутні правові підстави для скасування постанови Запорізького апеляційного суду від 01 липня 2020 року.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не врахував вимоги статті 240-1 КЗпП України є безпідставними, оскільки у відповідності до статті 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" 04 липня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення ПАТ "БАНК ФОРУМ" як юридичної особи, а, отже, ліквідація банку вважається завершеною, а сам банк ліквідованим.

Таким чином, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатора ПАТ "БАНК ФОРУМ" на підставі частини четвертої статті 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" припинено також з 04 липня 2019 року, що унеможливлює виплату будь-яких грошових сум вказаним Фондом, як ліквідатором зазначеного банку.

Крім того, при розгляді заяви ОСОБА_1 суди не розглядали по суті відповідний трудовий спір між сторонами, а лише вирішували процесуальне питання про заміну сторони виконавчого провадження (боржника) на стадії виконання рішення суду, ухваленого за наслідками розгляду відповідної справи. Разом із тим, стаття 240-1 КЗпП України передбачає можливість прийняття відповідних рішень органом, що розглядає трудові спори, лише безпосередньо при розгляді такого трудового спору.

Інші доводи, наведені на обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 не можуть бути підставами для скасування ухваленої апеляційним судом постанови, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм процесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) , який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "Руїз Торіха проти Іспанії"). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

На підставі викладеного Верховний Суд не вбачає достатніх правових підстав для скасування постанови апеляційного суду прийнятої за результатом розгляду спору у цій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

Частиною п`ятою статті 403 ЦПК України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Колегія суддів не вбачає правових підстав, передбачених частиною п`ятою статті 403 ЦПК України, для передачі справи № 334/401/14 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, тому клопотання заявника не підлягає задоволенню.