Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Калашнікової О.В.,

Суддів: Горбатюка С.А.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за заявою ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Вищого адміністративного суду України від 8 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, публічне акціонерне товариство "Експериментальний механічний завод" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_3, публічне акціонерне товариство "Експериментальний механічний завод", в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 13 грудня 2016 року, виданий за результатами скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 1 грудня 2016 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 грудня 2016 року за № 37875-0-33-16, із доповненнями до неї 6 грудня 2016 року, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України від 7 грудня 2016 року за № 38313-0-33-16;

- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 14 грудня 2016 року № 3656/5 (v3656323-11) "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень";

- скасувати проведену Міністерством юстиції України реєстраційну дію (реєстраційний номер ОНМ 806528980000) від 14 грудня 2016 року, проведену реєстратором Октисюк І.П. на підставі наказу Міністерства юстиції України від 14 грудня 2016 року № 3656/5 (v3656323-11) "Про скасування рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами при прийнятті оскаржуваних рішень було допущено ряд процедурних порушень, не забезпечено належним чином право позивача на захист та особисту участь під час розгляду скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 1 грудня 2016 року. Крім того, позивач зазначив, що на час розгляду і прийняття оскаржуваних рішень існував судовий спір щодо того ж майна, разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 8 серпня 2017 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі № 826/20057/16 за позовом ОСОБА_2 до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, публічне акціонерне товариство "Експериментальний механічний завод", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Постановлено по справі нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 14 грудня 2016 року № 3656/5 (v3656323-11) "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".

Скасовано рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Октисюк Івана Петровича від 14 грудня 2016 року (індексний номер рішення: 32914189; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 806528980000; адреса: м. Київ, вул. Кирилівська (раніше Фрунзе), буд. 69) про скасування державної реєстрації права власності (перехід права). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На адресу Вищого адміністративного суду України надійшла заява ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Вищого адміністративного суду України від 8 серпня 2017 року, в якій він просить роз'яснити зміст і значення фрагменту останнього абзацу мотивувальної частини рішення щодо обов'язку "поновлення запису про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, що існували до проведення державної реєстрації прав у зв'язку з виконанням Наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2016 року № 3656/5 (v3656323-11) ".

Підстави та порядок роз'яснення судових рішень в адміністративному судочинстві встановлені у статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту; подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання.

Результатом розгляду заяви про роз'яснення судового рішення є постановлення судом ухвали про задоволення заяви або відмову в задоволенні заяви.

Виходячи з положень зазначеної норми, якісність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенню його змісту.

Логічність, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього тесту.

Під чіткістю викладення розуміється те, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України.

Переконливість та зрозумілість викладення змісту судового рішення забезпечується шляхом неухильного дотримання правил юридичної техніки.

Згідно роз'яснень, викладених у пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" (v0007760-13) , в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

В заяві про роз'яснення судового рішення ОСОБА_2 фактично ставить питання про незрозумілість висновків наведених в постанові Вищого адміністративного суду України від 8 серпня 2017 року.

Зважаючи на вищезазначені обставини, керуючись ст. 170 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення.

Зазначена постанова Вищого адміністративного суду України від 8 серпня 2017 року є зрозумілою, містить викладення встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, а також мотиви, з яких суд касаційної інстанції виходив при винесенні постанови, положення закону, яким він керувався, і висновки суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги, а тому підстав для задоволення вищезазначеної заяви немає.

Керуючись статтями 160, 170, 222, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Заяву ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Вищого адміністративного суду України від 8 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, публічне акціонерне товариство "Експериментальний механічний завод" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.