Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Калашнікової О.В., Мороз В.Ф., Єрьоміна А.В.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі № 755/13156/16-а за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив: визнати неправомірною відмову у перерахунку раніше призначеної пенсії, у зв'язку з підвищенням заробітної плати; зобов'язати провести перерахунок та виплату призначеної пенсії за вислугу років, на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 20.07.2016 р. № 18-1106зп, виходячи з розміру 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.01.2016 р., з урахуванням раніше здійснених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він має право на перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років з середньомісячного заробітку, зазначеного в довідці Генеральної прокуратури України від 20.07.2016р. № 18-1106зп в розмірі 90% місячного заробітку в зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 грудня 2016 року позов задоволений частково. Визнані протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років з 01.08.2016 р. на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 18-1106зп від 20.07.2016 р. Зобов'язано Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 01.08.2016 р. перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 18-1106зп від 20.07.2016 р., у відповідності до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", виходячи з 90% заробітної плати за відповідною посадою без обмеження граничного розміру та здійснити відповідні виплати з врахуванням виплачених сум пенсії. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року скасоване рішення суду першої інстанції та відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленим по справі рішенням ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та з 22 серпня 2005 року отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

Позивач 25 липня 2016 року звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Дніпровський відділ) із заявою про перерахунок його пенсії, у зв'язку з підвищенням заробітної плати, згідно довідки Генеральної прокуратури України від 20 липня 2016 року № 18-1106зп.

Лівобережним об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Дніпровський відділ) 10 серпня 2016 року позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, згідно довідки Генеральної прокуратури України від 20 липня 2016 року № 18-1106зп та роз'яснено, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 р. № 213-VIII (213-19) , у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів Україні "Про державну службу" (889-19) , "Про прокуратуру" (1789-12) , "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , "Про статус народного депутата України" (2790-12) , "Про Кабінет Міністрів України" (514-16) , "Про судову експертизу" (4038-12) , "Про Національний банк України" (679-14) , "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14) , "Про дипломатичну службу" (2728-14) , Податкового (2755-17) та Митного кодексів України (4495-17) , Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, внесені Законом № 3668-VІ (3668-17) зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ (3668-17) не зазнали.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що за відсутності нормативного регулювання відносин щодо умов і підстав для перерахунку пенсій (зокрема у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати) працівників прокуратури підстав для такого перерахунку немає.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-XII (далі - Закон № 1789-XII (1789-12) ) (в редакції, яка діяла станом на дату призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відносно підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорів, то норми відповідно змісту було передбачено частинами тринадцятою і вісімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ.

Згідно ч. 13 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Судами встановлено, що пенсію позивачу призначено з 22 серпня 2005 року. Станом на дату призначення пенсії положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ передбачали її виплату в розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, а також можливість її перерахунку, зокрема, у зв'язку зі збільшенням розміру місячного заробітку (працюючого прокурора) за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію.

Разом з тим, станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок її пенсії (25 липня 2016 року) правове регулювання відносин, що виникають у сфері пенсійного забезпечення прокурорів змінилося.

З 1 квітня 2015 року набрав чинності Закон № 213-VIII (213-19) (крім, зокрема, положень пункту 15 розділу І цього Закону (стосуються внесення змін до статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру"), які набрали чинності з 25 квітня 2015 року) частину п'ятнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ замінено чотирма частинами в новій редакції (п'ятнадцятою-вісімнадцятою). Зокрема, частина п'ятнадцята (в новій редакції цієї статті) серед іншого передбачає, що "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

Щодо умов і порядку перерахунку такої пенсії, слід зазначити, що з 1 січня 2015 року ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено в новій редакції (у відповідності із Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19) ), відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону № 213-VIII (213-19) (набрав чинності з 1 квітня 2015 року) передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу" (889-19) , "Про прокуратуру" (1789-12) , "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , "Про статус народного депутата України" (2790-12) , "Про Кабінет Міністрів України" (514-16) , "Про судову експертизу" (4038-12) , "Про Національний банк України" (679-14) , "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14) , "Про дипломатичну службу" (2728-14) , Податкового (2755-17) та Митного кодексів України (4495-17) , Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Поряд з цим, з 15 липня 2015 року набрав чинності Закон № 1697-VII (1697-18) (за винятком окремих його положень), який теж містить положення щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури (стаття 86).

Відповідно до п.п. 1 п. 3 розділу ХІІ Закону № 1697-VII (1697-18) з набранням чинності цим Законом таким, що втратив чинність, зокрема, є Закон № 1789-ХІІ (1789-12) , крім '…' частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 '…'.

Норми щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 1798-ХІІ (1789-12) , містились у частинах тринадцятій, вісімнадцятій статті 50-1 цього Закону, отже з набранням чинності Законом № 1697-VII (1697-18) ці положення статті 50-1 втратили чинність.

Щодо правового регулювання перерахунку пенсії за Законом № 1697-VII (1697-18) , слід зазначити, що згідно ч. 13 ст. 86 цього Закону пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Згідно ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII (в редакції Закону України від 24 грудня 2014 року № 76-VIII (76-19) ) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок її пенсії за вислугу років положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (крім частин третьої, четвертої, шостої, одинадцятої) втратили чинність згідно з Законом № 1697-VII (1697-18) . Визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, за Законом № 1697-VI (1697-18) віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.

Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури(як було передбачено ч.18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а потім - ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII) зумовило неможливість проведення відповідачем відповідно перерахунку.

Колегія суддів вважає, що за відсутності нормативного регулювання відносин щодо умов і підстав для перерахунку пенсій (зокрема у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати) працівників прокуратури підстав для такого перерахунку немає. Тому відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії з підстав, про які зазначено вище, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.