Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В., Горбатюка С.А., Єрьоміна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року та касаційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 червня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року у справі №750/5121/17 за позовом ОСОБА_4 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, третя особа: публічне акціонерне товариство виробничо-торгова фірма "Сіверянка" про зобов'язання вчинити дії, -

У травні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому просила:

зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати до спеціального стажу роботи періоди роботи з 01.11.1988 року по 01.08.1992 року, з 23.12.1993 року по 02.04.2001 року;

зобов'язати відповідача призначити з 26.01.2017 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Посилалася на те, що має необхідний спеціальний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 червня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України з приводу відмови в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зобов'язано відповідача зарахувати ОСОБА_4 до стажу роботи для призначення пенсій за віком на пільгових умовах періоди роботи з 01.11.1988 року по 01.08.1992 року та з 23.12.1993 року по 02.04.2001 року. Зобов'язано відповідача призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" починаючи з 01.02.2017 року.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що позивач підтвердила виконання нею відповідних робіт в шкідливих умовах праці, тому вона має право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Київський апеляційний адміністративний суд рішенням від 8 серпня 2017 року постанову суду першої інстанції скасував в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій щодо відмови в призначенні ОСОБА_4 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", про зобов'язання зарахувати до стажу роботи позивача період роботи з 23.12.1993 року по 02.04.2001 року, про зобов'язання призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та ухвалено в цій частині нову постанову про відмову в позові. В іншій частині постанову суду першої інстанції про зобов'язання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України зарахувати позивачу до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи з 01.11.1988 року по 01.08.1992 року залишено без змін.

Ухвалюючи таке рішення, апеляційний суд прийшов до висновку, що з 01.08.1992 року позивачем втрачено право на спеціальний стаж по професіям: швейний цех, інженерно-технічні робітники - технолог цеху, тому враховуючи, що спеціальний стаж не підтвердився відповідними документами, позивач не має права на пільгову пенсію.

У касаційній скарзі Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами попередніх інстанцій, просить рішення судів скасувати та ухвалити нове про відмову в позові. Вказує на те, що в позивача не достатньо стажу для призначення пільгової пенсії.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені апеляційним судом, просить рішення цього суду скасувати в частині відмови в позові та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вказує на те, що трудова книжка та уточнююча довідка про роботу зі шкідливими умовами праці підтверджують її право на пільгову пенсію.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційних скарг з урахуванням наступного.

Відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII (1788-12) ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно записів трудової книжки, позивач працювала з 01.11.1988 року по 31.07.1992 року на посаді майстра швейного цеху з виробництва засобів хімзахисту, з 01.08.1992 року по 02.04.2001 року технологом швейного цеху з нормальними умовами праці, інженером-технологом, майстром дільниці.

При цьому, 01.08.1992 року наказом пр. № 133 від 28.07.1992 року позивача переведено технологом швейного цеху № 1 з нормальними умовами праці.

З 01.08.1992 року по 09.01.1995 року позивач працювала технологом швейного цеху № 1 з нормальними умовами праці, з 09.01.1995 року позивача переведено інженером-технологом виробничо-технічного відділу, а з 15.09.1997 року переведено інженером-технологом до відділу технологічної підготовки виробництва та якості .

17.06.1998 року позивача було переведено майстром в цех 5/6 по розкрою, проклею, пошиву резино-технічних виробів, у якому вона працювала до 02.04.2001 року, що підтверджується довідкою ПАТ ВТФ "Сіверянка" від 30.05.2017 року № 42. На даній посаді вона працювала до 02.04.2001 року.

23.12.1993 року було видано наказ "Про затвердження Переліку робочих місць, виробництв, професій та посад, працівникам яких підтверджується право на пільгове пенсійне забезпечення" № 168. До Списку № 2 віднесено цех гумово-технічних виробів, зокрема віднесено професії клейщика гумових нових деталей та виробів, бригадир, майстер, технолог гумово-технічної продукції.

Таким чином, період роботи з 23.12.1993 року по 02.04.2001 року не може бути зарахований до стажу роботи позивача для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, так як атестацією не підтверджено, що її осада віднесена до переліку професій (посад) за Списком № 2 та відсутнє документальне підтвердження віднесення посад, які займала позивачка у зазначеному періоді, до Списку № 2.

Отже, в Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України були відсутні підстави для призначення позивачці пільгової пенсії за Списком № 2, оскільки остання не досягла пенсійного віку, а пільгового стажу роботи недостатньо для призначення їй пенсії.

Доводи позивача та покази свідків, що вона продовжувала працювати безпосередньо на виробництві засобів хімічного захисту за посадою майстра, технолога швейного цеху, передбачених Списком № 2, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки такі пояснення спростовуються записами у трудовій книжці та не підтверджуються відповідними доказами, що досліджені судами в ході розгляду справи.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до наказу № 133 від 28.07.1992 року "Про втрату права на пільгову пенсію за роботу в шкідливих умовах" по Чернігівській швейній фабриці "Сіверянка" з 01.08.1992 року втрачено право на отримання пільгової державної пенсії по наступних професіях: п.1 пп.1.2 - швейний цех: п. б) інженерно-технічні робітники - технолог цеху.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів прийшла до висновку, що у позивача відсутні правові підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки відсутній пільговий стаж, який дає право на призначення пільгової пенсії за Списком № 2.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, апеляційним судом винесено законне і обґрунтоване рішення, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційні скарги ОСОБА_4, Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 червня 2017 року в частині її чинності та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.