Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Калашнікової О.В., Єрьоміна А.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі №713/293/17 за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Винницької районної державної адміністрації Чернівецької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, -

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління соціального захисту населення Винницької районної державної адміністрації Чернівецької області, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області щодо перерахунку ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги за 2016 рік до 5 травня у розмірі, встановленому ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; зобов'язати управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, як учаснику бойових дій, щорічної одноразової допомоги до 05 травня за 2016 рік, відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, визначеної відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" на момент проведення виплат, з урахуванням виплаченої суми такої допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він має статус учасника бойових дій і право на щорічну разову допомогу до 5 травня у розмірі визначеному в законі, а не встановленому постановою Кабінету Міністрів України.

Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 березня 2017 року позовні вимоги задоволені.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року скасоване рішення суду першої інстанції та відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішенням ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії УБД № 065713 та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Спору про право на отримання щорічної разової грошової допомоги між сторонами немає, спір про розмір вказаних виплат виник у 2016 році.

Зі змісту листа управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області № 01-17/232 від 10.02.2017 вбачається, що позивачу було виплачено щорічну разову грошову допомогу до 05 травня як учаснику бойових дій у розмірі 920 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2016 році слід застосовувати норми Закону № 3551-XII (3551-12) , а не постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 (141-2016-п) , у зв'язку із чим відмова відповідача щодо виплати ОСОБА_1 недоотриманої частини даної допомоги є неправомірною.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (79-19) внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , відповідно до яких положення цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Пунктом 26 Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (79-19) установлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Закон набрав чинності, його положення у встановленому порядку не були визнані неконституційними, а тому він підлягає до виконання.

Враховуючи зазначені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Такий висновок апеляційного суду відповідає положенням постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 141 (141-2016-п) "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) і "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) , в якій вказано, що разова грошова допомога до 5 травня, передбачена Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та про жертви нацистських переслідувань" учасникам бойових дій виплачується в розмірі 920 грн.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Сирова ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.