Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В., Єрьоміна А.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі № 643/387/17 за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

У січні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому просила:

визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 22.12.2016 року щодо відмови в застосуванні показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 01.01.2016 року;

зобов'язати відповідача при призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 01.01.2016 року застосувати показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення та виплатити пенсію у повному обсязі починаючи з 01.01.2016 року.

Посилалася на те, що перейшла на інший вид пенсії, тому має право на її підвищення.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 14 березня 2017 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо розрахунку пенсії позивачу по втраті годувальника з врахуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 у зв'язку з втратою годувальника із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення, починаючи з 1 січня 2016 року, з урахуванням різниці виплачених сум.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника не є переходом з одного виду пенсії на інший, а є першим призначенням пенсії, отже показник середньої заробітної плати враховується як при призначенні іншого виду пенсії.

Харківський апеляційний адміністративний суд рішенням від 30 травня 2017 року постанову суду першої інстанції скасував та ухвалив нову про відмову в позові.

Ухвалюючи таке рішення, апеляційний суд прийшов до висновку, що частиною третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного за цим Законом, на інший в межах цього закону. Отже показник середньої заробітної плати має бути незмінним, оскільки переведення на інший вид пенсії відбулося в межах одного закону.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені апеляційним судом, просить рішення цього суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вказує на те, що зверталася до відповідача із заявою про призначення вперше пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV (1058-15) ) за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною третьою статті 45 цього Закону (у редакції Закону України від 8 липня 2011 року № 3668-VI (3668-17) ) встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналізуючи вище згадані норми Закону, Верховний Суд України, в тому числі в постанові від 31 березня 2015 року (справа № 21-612а14), вказав, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV (1058-15) .

Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач перебуває на обліку у відповідача і отримувала пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV (1058-15) . У грудні 2016 року вона подав заяву про призначення пенсії за втратою годувальника згідно Законом № 1058-ІV (1058-15) .

Отже, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону № 1058-ІV (1058-15) , тобто в межах одного Закону, тому в цьому випадку йде мова про застосування частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV, оскільки перепризначення пенсії відбулося за одним Законом, тому показник середньої заробітної плати має бути незмінним, яким він був на час призначення попереднього виду пенсії.

Доводи касаційної скарги про те, що померлий годувальник отримував пенсію державного службовця є безпідставними, оскільки цей факт не впливає на вид пенсії, який отримує позивач.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, апеляційним судом винесено законне і обґрунтоване рішення, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.