Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Калашнікової О.В., Єрьоміна А.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі №876/9153/16 (№345/3407/16-а) за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату щорічної одноразової грошової допомоги, -

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області, в якому просив: визнати бездіяльність управління соціального захисту населення Калуської міської ради щодо здійснення нарахування ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2016 рік - протиправною; зобов'язати управління соціального захисту населення Калуської міської ради здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на момент проведених виплат, з урахуванням проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він має статус учасника бойових дій і право на щорічну разову допомогу до 5 травня у розмірі визначеному в законі, а не встановленому постановою Кабінету Міністрів України.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 01 листопада 2016 року позовні вимоги задоволені.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року скасоване рішення суду першої інстанції та відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішенням ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 25.06.2015 р. та має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Згідно довідки УСЗН Калуської міської ради № 842 від 30.09.2016 р., відповідач виплатив ОСОБА_1 за 2016 рік разову грошовому допомогу до 5 травня у розмірі 920,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2016 році слід застосовувати норми Закону № 3551-XII (3551-12) , а не постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 (141-2016-п) , у зв'язку із чим відмова відповідача щодо виплати позивачу недоотриманої частини даної допомоги є неправомірною.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (79-19) внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , відповідно до яких положення цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Пунктом 26 Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (79-19) установлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Закон набрав чинності, його положення у встановленому порядку не були визнані неконституційними, а тому він підлягає до виконання.

Враховуючи зазначені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Такий висновок апеляційного суду відповідає положенням постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року №141 (141-2016-п) "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) і "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) , в якій вказано, що разова грошова допомога до 5 травня, передбачена Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та про жертви нацистських переслідувань" учасникам бойових дій виплачується в розмірі 920 грн.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.