Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В., Єрьоміна А.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у справі № 876/8517/16 (№ 2а-161/698/16) за позовом ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Волинській області про зобов'язання надати довідку, -

У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов'язати відповідача надати довідку про заробітну плату встановленого зразка для перерахунку пенсії.

Посилався на те, що працював на різних посадах в органах державної податкової служби і був державним службовцем. У 2007 році вийшов на пенсію, у серпні 2016 року звернувся до відповідача з проханням надати довідку про складові заробітної плати для перерахунку пенсії, проте отримав відмову. Вважає такі дії протиправними і звернувся до суду.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 жовтня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач не має права на перерахунок пенсії, то відповідно довідка про складові заробітної плати йому не видається.

Львівський апеляційний адміністративний суд рішенням від 20 грудня 2016 року постанову суду першої інстанції скасував та ухвалив нову про задоволення позову. Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Волинській області щодо ненадання позивачу довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям із всіма складовими заробітної плати. Зобов'язано відповідача видати ОСОБА_4 довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям із всіма складовими заробітної плати.

Ухвалюючи таке рішення, апеляційний суд прийшов до висновку, що позивач має право на отримання довідки про заробітну плату, оскільки звертався до відповідача не про перерахунок пенсії, а про видачу довідки установи, в якій він працював.

У касаційній скарзі представник Головне управління ДФС у Волинській області, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені апеляційним судом, просить рішення цього суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вказує на те, що позивач не має права на перерахунок пенсії.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Згідно статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Правовідносини, що виникли врегульовані Законом України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII "Про інформацію" (2657-12) (далі - Закон № 2657-XII (2657-12) ). Зокрема, частина перша статті 5 цього Закону передбачає, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

За правилами статті 6 Закону № 2657-XII право на інформацію забезпечується:

створенням механізму реалізації права на інформацію;

створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів;

обов'язком суб'єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність і прийняті рішення;

обов'язком суб'єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації;

здійсненням державного і громадського контролю за додержанням законодавства про інформацію;

встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.

Право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідачем не доведено, а апеляційним судом не встановлено, що запит позивача на отримання довідки про складові заробітної плати порушує національну безпеку, або є конфіденційною інформацією, отже позивач має право на отримання інформації.

Доводи касаційної скарги про те, що позивач не має право на перерахунок пенсії є безпідставними, оскільки до повноважень Головного управління ДФС у Волинській області не входить обов'язок здійснення перерахунку пенсій, а позивач в свою чергу має право отримання довідки, оскільки є колишнім працівником відповідача і відповідач зобов'язаний надавати інформацію за запитом.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, апеляційним судом винесено законне і обґрунтоване рішення, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.