Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Черпіцької Л.Т.,

Шведа Е.Ю.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до Головного управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі міста Дніпропетровська, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Дніпропетровській області, Жовтневий відділ Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк (далі - ПАТ КБ ПриватБанк) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі міста Дніпропетровська (далі - ГУ ДКСУ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Дніпропетровській області (далі - Управління НБУ), Жовтневий відділ Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (далі - Жовтневий ВДВС Дніпропетровського МУЮ), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову ПАТ КБ ПриватБанк зазначило, що 17 грудня 2013 року з його рахунків списані кошти у розмірі 562951,96 грн за платіжною вимогою від 13 грудня 2013 року № В11-12. Таке списання вважає неправомірним та таким, що сталось внаслідок протиправної бездіяльності Управління НБУ та ГУ ДКСУ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська, яке прийняло вказані кошти з порушенням вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 року № 22 (z0377-04) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976 (z0377-04) ; далі - Інструкція № 22).

За вказаних обставин, з урахуванням уточнених позовних вимог, ПАТ КБ ПриватБанк просило визнати незаконною бездіяльність ГУ ДКСУ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська в частині неповернення без виконання платіжної вимоги від 13 грудня 2013 року № В11-12 про стягнення 562951,96 грн та зобов'язати повернути безпідставно прийняті й зараховані на рахунок Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ кошти; зобов'язати Управління НБУ прийняти від ГУ ДКСУ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська грошові кошти у розмірі 562951,96 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ПАТ КБ ПриватБанк із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати зазначені судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою державного виконавця Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ відкрито виконавче провадження № 27542857 за виданим Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська виконавчим листом від 4 липня 2011 року № 2-4767/2011 щодо стягнення з ПАТ КБ ПриватБанк на користь Андрієнко Ю.В. у рахунок повернення коштів та нарахованих відсотків за договором банківського вкладу від 19 травня 2009 року № SAMDN26000705913347 в розмірі 65279,13 грн, у рахунок повернення коштів та нарахованих відсотків за договором банківського вкладу від 18 грудня 2008 року № SAMDN1000704855961 в розмірі 724990,73 грн, у рахунок повернення коштів та нарахованих відсотків за договором банківського вкладу від 19 травня 2009 року № SAMDN26000705913316 в сумі 65279,13 грн, в рахунок повернення судових витрат - 3340 грн, а разом 858888,99 грн.

19 липня 2011 року виконавче провадження № 27542857 зупинено на підставі пункту 1 частини першої статті 38 Закону України Про виконавче провадження у зв'язку зі зверненням державного виконавця до суду із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню до розгляду питання по суті.

13 грудня 2013 року Жовтневим ВДВС Дніпропетровського МУЮ до Управління НБУ направлена платіжна вимога від 13 грудня 2013 року № В11-12 про стягнення з ПАТ КБ ПриватБанк 562951,96 грн на підставі виконавчого листа Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 4 липня 2011 року № 2-4767/2011.

Не погодившись із прийнятим рішенням, 16 грудня 2013 року ПАТ КБ ПриватБанк направило до Управління НБУ лист із зауваженнями щодо невідповідності платіжної вимоги від 13 грудня 2013 року № В11-12 вимогам додатку 4 до Інструкції.

17 грудня 2013 року на виконання платіжної вимоги від 13 грудня 2013 року № В11-12 з рахунку позивача списано 562951,96 грн.

Відмовивши в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про правомірність дій відповідача.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає: розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства.

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року № 119 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), депозитним рахунком розпорядників коштів державного бюджету є рахунок 3731. В управлінні казначейства обліковується депозитний рахунок Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ, а саме рахунок 37315001010757.

Відповідно до пункту 12.1. наказу Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802 (z0489-12) ; в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - Інструкція № 512/5) органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.

Отже, взаємовідносини ГУ ДКСУ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська та Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ в процесі розрахунково-касового обслуговування базуються на обслуговувані депозитного рахунку, який відкритий в управлінні казначейства і використовується для забезпечення повноважень виконавчої служби.

Відповідно до пунктів 12.18. та 12.27. Інструкції № 512/5 (z0489-12) , при перерахуванні коштів, які належать стягувачу - юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органу ДВС здійснюється на підставі платіжних доручень. Дозвіл на перерахування коштів з рахунку надається виключно керівником органу ДВС або уповноваженою ним особою, який є розпорядником рахунку.

За вказаних обставин, ГУ ДКСУ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська не має повноважень самостійно вчиняти будь-які дії з приводу списання коштів з відповідного рахунку Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ.

Отже, вимога позивача про визнання незаконною бездіяльність ГУ ДКСУ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська в частині неповернення без виконання платіжної вимоги від 13 грудня 2013 року № В11-12 є необґрунтованою, оскільки чинне законодавство України не встановлює обов'язку чи права для органів Державної казначейської служби України під час прийняття та зарахування коштів на певний рахунок, що обслуговується в органі казначейства, вчиняти будь-які дії.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність посилання позивача на те, що платіжна вимога підлягала поверненню Управлінню НБУ оскільки, згідно Додатку 4 до Інструкції № 22 в полі [4] - дата складання повинно містити лапки, що лінія у полі [11] - Банк платника, та прямокутник [12] - Код платника, виконано у різних площинах, що дає підстави вважати, що її заповнення виконано в кілька прийомів, перед полями [8] - Код платника та [66] - Код стягувача/отримувача, слово Код зазначено з маленької літери, а не з великої.

Так, згідно з пунктом 22.6 статті 22 Закону № 2346-III обслуговуючий платника банк у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України / реєстраційним (обліковим) номером платника податків / реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті) і приймати цей документ лише в разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність і достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що візуальний аналіз платіжної вимоги дозволяє дійти висновку що лінія у полі [11] - Банк платника, та прямокутник [12] - Код платника, виконано у одній площині, а незначне зміщення є особливістю роздруківки принтером, на якому вона надрукована, а також те, що платіжна вимога заповнена в один прийом. Відсутність лапок в полі [4] - дата, та надрукування слово Код маленької літери, перед полями [8] - Код платника та [66] - Код стягувача/отримувача, не порушують повноту, цілісність і достовірність платіжної вимоги.

Отже, кошти з Управління НБУ на рахунок Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ перераховані виключно шляхом вчинення певних дій особи, яка їх перераховувала, без вчинення будь-яких дій управлінням казначейства, що є єдиним можливим шляхом.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що перерахувати кошти із зазначеного рахунку Управління казначейства вправі лише на підставі платіжних доручень Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ або шляхом безспірного списання коштів, діючи відповідно до вимог Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень та в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (845-2011-п) Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, тобто в тому випадку, якщо буде наявне судове рішення про стягнення коштів з Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ на користь певної юридичної чи фізичної особи.

Отже, вимога до органу Казначейства повернути зараховані на рахунок Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ кошти є безпідставною, оскільки така вимога має стосуватися особи, у якої ці кошти знаходяться, яка вправі ними розпоряджатися, а не особи яка обслуговує рахунок, де вони можуть бути розміщеними, так як у останньої відсутнє право володіння, користування та розпоряджання такими коштами, а наявне лише право здійснювати розрахунково-касове обслуговування цих коштів.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що згідно з абзацом 3 пункту 1.19 глави 1 Інструкції № 22 (z0377-04) відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в платіжному дорученні, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе платник, який у разі її невідповідності має відшкодовувати банку завдану внаслідок цього шкоду. Усі спори, які можуть виникнути з цих питань між учасниками розрахунків, вирішуються ними відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 34.2 статті 34 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2346-III Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2346-III (2346-14) ) відповідальність за обґрунтованість примусового стягнення покладається на стягувача. Стягувач має відшкодувати платнику шкоду, нанесену внаслідок необґрунтованого примусового списання.

Отже, примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі, в даному випадку Жовтневий ВДВС Дніпропетровського МУЮ, на підставі виконавчих документів.

За необґрунтованість примусового списання коштів, недостовірність даних, зазначених у платіжній вимозі несе відповідальність стягувач, а не орган, який вчинив списання коштів, що свідчить про обрання ПАТ КБ ПриватБанк неналежного способу захисту порушених, на їх думку, прав і слугує самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк відхилити, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у справі № 804/826/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.