817/1428/13-а Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість - 18.10.2017 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Нива (далі - ТОВ Сільськогосподарське підприємство Нива, позивач) звернулося до суду з позовом до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі - ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 березня 2013 року № 0000281640, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 4389766,50 грн, в т.ч. 2926511,00 грн основного платежу та 1463255,50 грн штрафних санкцій.

Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 27 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 14 березня 2013 року № 0000281640.

В касаційній скарзі Дубенська об'єднана державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень проти касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 19 грудня 2012 року ОДПІ складено акт № 086/1540/32404621 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих позивачем в податковій звітності з податку на додану вартість, яким встановлено порушення абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 20 р. 3 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25 листопада 2011 року № 1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1490/20228 (z1490-11) .

Перевіркою виявлено заниження позивачем суми податку на додану вартість у розмірі 2926511,00 грн. Суть порушення, на думку податкового органу, полягала в тому, що позивачем було включено до складу податкового кредиту через додаток 8 декларації по податку на додану вартість за жовтень 2012 року незареєстровані податкові накладні по розрахунках з контрагентами ТОВ Захід-Агро та ПАТ Райз-Максимко. Крім того, було виявлено факт включення до складу податкового кредиту через додаток 8 декларації по податку на додану вартість за жовтень 2012 року податкові накладні, заповнені з порушенням порядку заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних по розрахунках з контрагентами ТОВ Райз-Захід та СТОВ Агро-Лан.

На підставі акта перевірки ОДПІ склала податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з правомірного формування позивачем податкового кредиту за податковими накладними, які було ним відображено в додатку 8 декларації по податку на додану вартість за жовтень 2012 року, з огляду на те, що у судовому процесі встановлені обставини щодо відсутності в діях позивача порушень податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та зазначає наступне.

Суди встановили, що за жовтень 2012 року ТОВ Сільськогосподарське підприємство Нива подало звітну податкову декларацію по податку на додану вартість разом із Додатком 8 Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації податкових накладних). У вказаному додатку 8 до податкової декларації по податку на додану вартість позивачем було відображено наступні податкові накладні: ТОВ Захід-Агро від 30 листопада 2011 року № 77/2 на суму ПДВ 788875,66 грн, від 30 листопада 2011 року № 76/2 на суму ПДВ 700115,34 грн; СТОВ Агро-Лан від 26 грудня 2011 року № 12/2 на суму ПДВ 609729,71 грн; ТОВ Райз-Захід від 27 грудня 2011 року № 26/2 на суму ПДВ 74830,83 грн, від 27 грудня 2011 року № 27/2 на суму ПДВ 57465,42 грн, від 27 грудня 2011 року № 28/2 на суму ПДВ 57465,42 грн, від 27 грудня 2011 року № 29/2 на суму ПДВ 67618,33 грн, від 27 грудня 2011 року № 30/2 на суму ПДВ 67618,33 грн, від 27 грудня 2011 року № 31/2 на суму ПДВ 67618,33 грн, від 27 грудня 2011 року № 32/2 на суму ПДВ 60329,17 грн, від 27 грудня 2011 року № 33/2 на суму ПДВ 60329,17 грн; ПАТ Райз-Максименко від 30 листопада 2011 року № 11/2025 на суму ПДВ 442462,50 грн.

До заяви ТОВ Сільськогосподарське підприємство Нива було додано копії первинних документів, що підтверджують факт отримання товарів від ТОВ Захід-Агро, СТОВ Агро-Лан, ТОВ Райз-Захід, ПАТ Райз-Максименко.

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом а п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно положень абз. 1 п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Абзацом 1 п. 201.10 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви зі скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Зі змісту наведеної норми слідує, що в разі порушення продавцем порядку заповнення та реєстрації податкових накладних покупець має можливість відновити своє право на отримання відповідного податкового кредиту шляхом подання заяви із скаргою на такого постачальника з додаванням розрахункових документів, що засвідчують факт сплати ПДВ або первинних документів, які підтверджують факт отримання товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Сільськогосподарське підприємство Нива скористалося правом на формування податкового кредиту із застосуванням приписів абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, подавши податкову декларацію по податку на додану вартість за жовтень 2012 року разом з додатком 8 Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації податкових накладних) та копіями первинних документів, що засвідчують факт отримання товарів від контрагентів ТОВ Захід-Агро, СТОВ Агро-Лан, ТОВ Райз-Захід, ПАТ Райз-Максименко.

Таким чином, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за податковими накладними, які було ним відображено в додатку 8 декларації по податку на додану вартість за жовтень 2012 року.

Крім того, в матеріалах справи наявні акти документальних перевірок: Дубенської ОДПІ від 21 лютого 2013 року № 52/22/32404621 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ Сільськогосподарське підприємство Нива з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з наступними контрагентами: ТОВ Захід-Агро, ПАТ Райз-Максименко, ТОВ Райз-Захід, СТОВ Агро-Лан за період з 01 листопада 2011 року по 31 грудня 2012 року та Дубенської ОДПІ від 07 травня 2013 року № 126/22/32404621 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Сільськогосподарське підприємство Нива з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 січня 2013 року.

Жодна з зазначених перевірок не виявила порушення ТОВ Сільськогосподарське підприємство Нива порядку формування податкового кредиту в жовтні 2012 року. Таким чином, висновки акта камеральної перевірки від 19 грудня 2012 року № 086/1540/32404621 суперечать висновкам актів документальних перевірок, що свідчить про неповноту з'ясуванням обставин справи під час проведення ОДПІ камеральної перевірки.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують і не дають підстав для твердження, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення суду першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційні скарзі позиція відповідача не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 55, 160, 167, 210, 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року у справі № 817/1428/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, - 239 -1 Кодексу адміністративного судочинства України.