800/549/17 Про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів - 12.03.2018 Прийняття

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач був позбавлений права надавати пояснення в межах дисциплінарного провадження, заявляти відводи членам Комісії, ставити запитання учасникам дисциплінарного провадження, заявляти клопотання у дисциплінарному провадженні, відповідачем не вжито заходів для належного повідомлення позивача про засідання Комісії.

Позивач також вказує, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки відповідно до Законодавства України особа є невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідач проти позову заперечує, оскільки оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством. Комісією вживалися заходи щодо повідомлення ОСОБА_2 про усі дії та засідання в межах дисциплінарного провадження щодо нього.

ІІ. КЛОПОТАННЯ СТОРІН ТА ІНШІ ПРОЦЕСУУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та Прокуратури Тернопільської області, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 11.10.2017 №188дп-17 та наказ прокурора Тернопільської області від 24.10.2017 №780к.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01.12.2017 залишив позовну заяву без руху та встановив строк до 26.12.2017 для усунення недоліків позову шляхом приведення тексту позовної заяви у відповідність до норм частини четвертої статті 18, пункту 4 частини першої статті 106, статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України та обґрунтування строків звернення до суду з вказаним позовом.

Від позивача до Вищого адміністративного суду України 12.12.2017 надійшла уточнена позовна заява з обґрунтуванням строків звернення до суду (вих. від 08.12.2017). Відповідно до уточненої позовної заяви позивач звернувся з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання незаконним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 11.10.2017 №188дп-17.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (1402-19) , який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (1402-19) , який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 (v0002780-17) "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII (2147а-19) , який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства (2747-15) викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 5 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII (2147а-19) , який набрав чинності з 15.12.2017) позовні заяви та апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої або апеляційної інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу; позовні заяви щодо оскарження рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарної палати, які подані до Вищого адміністративного суду України та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Великої Палати Верховного Суду і розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2018 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Шипуліна Т.М. (суддя-доповідач), Бившева Л.І, Гончарова І.А., Олендер І.Я., Ханова Р.Ф.

Відповідно до частин першої та другої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.

Адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів.

Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

На підставі викладеного Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. ухвалою від 15.01.2018 відкрив провадження у справі №П/800/549/17 за позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про скасування рішення та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

IІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів надійшла дисциплінарна скарга прокурора Тернопільської області Перча В.О. про вчинення прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, який полягав у порушенні статті 19 Закону України "Про прокуратуру", статей 10 та 18 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури.

За результатами розгляду дисциплінарної скарги прокурора Тернопільської області Перча В.О. 21.07.2017 Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів відкрито дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_2.

Листом від 21.07.2017 ОСОБА_2 направлено копію зазначеного рішення.

Листом від 26.07.2017 ОСОБА_2 направлено повідомлення про здійснення дисциплінарного провадження щодо нього та запропоновано надати пояснення особисто 03.08.2017 об 11:00, надати пояснення письмово або надіслати лист про відмову у наданні пояснень. Зазначений лист отримано позивачем 31.07.2017.

Заявою від 31.07.2017 ОСОБА_2 повідомив, що бажає надати пояснення в межах дисциплінарного провадження, та зазначив про неможливість прибуття до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів для надання пояснень у зв'язку з обранням щодо нього запобіжного заходу у кримінальному провадженні у вигляді домашнього арешту строком до 04.09.2017.

Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів складено висновок від 17.08.2017 про наявність дисциплінарного проступку у діях ОСОБА_2 та листом від 18.08.2017 направлено позивачу копію висновку із повідомлення про його розгляд на засіданні 30.08.2017, роз'яснено ОСОБА_2 його права у дисциплінарному провадженні, зокрема щодо надання письмових пояснень. Лист отримано позивачем 26.09.2017.

У зв'язку із неявкою ОСОБА_2 на засідання 30.08.2017 розгляд висновку про дисциплінарний проступок відкладено на 11.10.2017, про що позивача повідомлено листом від 28.09.2017, який отримано позивачем 12.10.2017.

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 11.10.2017 №188дп-17 на ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури. Рішення прийнято за відсутності ОСОБА_2

Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 11.10.2017 №188дп-17 мотивовано тим, що ОСОБА_2 вчинено дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 6 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру", а саме одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Так, ОСОБА_2 наказом прокурора Тернопільської області від 29.03.2017 направлений на навчання до міста Києва на період з 02.04.2017 по 15.04.2017. Станом на 03.04.2017 ОСОБА_2 на навчання не прибув, на роботу не вийшов, причини неявки керівництву не повідомив.

Органами досудового розслідування перевірялася причетність ОСОБА_2 до факту заподіяння смерті ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ОСОБА_2 з'явився до органу досудового розслідування самостійно та 04.04.2017 йому було повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого частиною другою статті 15, пунктом 1 частини другої статті 115 Кримінального кодексу України. 17.07.2017 змінено раніше повідомлену ОСОБА_2 підозру на підозру у вчинені злочину, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 115 Кримінального кодексу України. 28.07.2017 обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 направлено до суду.

Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 11.10.2017 №188дп-17 про накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури прийнято на підставі пункту 6 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру" у зв'язку із неприбуттям прокурора на навчання та неявкою за місцем роботи без повідомлення керівництва про причини такої неявки, а також у зв'язку із поведінкою прокурора під час подій, що стали предметом досудового розслідування у зазначеному вище кримінальному провадженні.

У рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 11.10.2017 №188дп-17 зазначено про неможливість притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності за пунктом 5 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру" (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури) за відсутності вироку у кримінальному провадженні.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до положень статей 44, 45 Закону України "Про прокуратуру" дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України "Про прокуратуру" Секретаріат Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів у день надходження дисциплінарної скарги реєструє її та за допомогою автоматизованої системи визначає члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження.

Згідно з частиною третьою статті 46 Закону України "Про прокуратуру" за відсутності підстав, передбачених частиною другою цієї статті, член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів приймає рішення про відкриття дисциплінарного провадження щодо прокурора. Заява за результатами проведеної перевірки доброчесності прокурора, внаслідок якої встановлено вчинення дисциплінарного проступку, є обов'язковою підставою для відкриття дисциплінарного провадження щодо прокурора.

Відповідно до частини шостої статті 46 Закону України "Про прокуратуру" під час здійснення перевірки член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об'єднань необхідну для проведення перевірки інформацію. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право надавати пояснення або відмовитися від їх надання стосовно себе.

Згідно з частиною десятою статті 46 Закону України "Про прокуратуру" член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.

Відповідно до положень статті 47 Закону України "Про прокуратуру" розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.

До повідомлення про час та місце проведення засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, яке надсилається прокурору, додаються копія дисциплінарної скарги та висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

Висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор:

1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності;

2) не з'явився на засідання, не повідомивши про причини неявки;

3) не з'явився на засідання повторно.

Рішення про можливість розгляду висновку за відсутності відповідного прокурора приймає Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 49 Закону України "Про прокуратуру" на прокурора може бути накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Пунктом 1 частини 4 статті 49 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що за результатами дисциплінарного провадження Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів може прийняти рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора (крім Генерального прокурора) у разі якщо дисциплінарний проступок, вчинений прокурором, має характер грубого порушення.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру" підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності є систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 19 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов'язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Пунктом 2 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що до затвердження всеукраїнською конференцією прокурорів Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів застосовуються положення Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, схваленого всеукраїнською конференцією працівників прокуратури 28 листопада 2012 року та затвердженого наказом Генерального прокурора України від 28 листопада 2012 року №123 (v0123900-12) (далі - Кодекс професійної етики).

Відповідно до преамбули Кодексу професійної етики виконання покладених на прокуратуру завдань потребує від її працівників високого професіоналізму, неупередженості, чесності, порядності та здатності протистояти намаганням неправомірного впливу на їхню службову діяльність. Сприяти утвердженню таких особистих та ділових якостей має Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури (далі - Кодекс), метою якого є визначення основних принципів і моральних норм, якими повинні керуватися працівники прокуратури при виконанні своїх службових обов'язків та поза службою.

Згідно зі статтею 18 Кодексу професійної етики працівник прокуратури не має права використовувати своє службове становище в особистих інтересах або в інтересах інших осіб.

У разі явного порушення закону, очевидцем якого став працівник прокуратури, він вживає усіх можливих, передбачених законодавством заходів для припинення протиправних дій та притягнення винних осіб до відповідальності.

Працівнику прокуратури слід уникати особистих зв'язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати високе звання працівника прокуратури, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний громадський резонанс.

Поза службою поводити себе коректно і пристойно. При з'ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення працівника прокуратури з метою ухилення від відповідальності.

Аналогічні приписи містяться у Кодексі професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженому Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року.

V. ОЦІНКА СУДУ

Суд, вивчив доводи позивача та відповідача, дослідив матеріали справи та перевірив їх належними та допустимими доказами, дійшов таких висновків.

На підставі встановлених фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що відповідачем було дотримано процедури проведення дисциплінарного провадження.

Так, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокуратури вчасно листами інформувала ОСОБА_2 про відкриття дисциплінарного провадження, складення висновку про наявність дисциплінарного проступку та про дати проведення засідань Комісії з розгляду зазначеного висновку. Повідомлення про час та місце проведення засідань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів надіслані завчасно, більше ніж за десять днів до дня проведення засідань.

Судом відхиляються як необґрунтовані доводи позивача про позбавлення його можливості надання пояснень, оскільки листами Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуратури ОСОБА_2 роз'яснено його права у дисциплінарному провадження, повідомлено про можливість надання пояснень особисто або у письмовій формі. Факт перебування ОСОБА_2 у процесуальному статусі підозрюваного, а потім обвинуваченого та застосування до нього запобіжного заходу у кримінальному провадженні не може бути підставою відкладення чи зупинення здійснення відповідачем дисциплінарного провадження.

Позивач не скористався своїм правом, гарантованим Законом України "Про прокуратуру" (1789-12) , на надання пояснень в письмовій формі або особисто на засіданні Комісії.

Суд зазначає, що із врахуванням повторної неявки ОСОБА_2 на засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуратури, відповідачем правомірно прийнято рішення про розгляд висновку про наявність дисциплінарного проступку за відсутності відповідного прокурора.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів за статтями 43, 44, 45 Закону України "Про прокуратуру" має повноваження здійснювати дисциплінарне провадження щодо прокурорів і притягувати прокурора до дисциплінарної відповідальності з підстав систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики. Для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за такий дисциплінарний проступок як одноразове грубе порушення правил прокурорської етики Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів має установити, зокрема, факт поведінки, що скомпрометувала звання працівника прокуратури, зашкодила репутації працівника прокуратури та авторитету прокуратури, викликала негативний громадський резонанс. При цьому обов'язкова наявність судового рішення, яким би було визнано особу прокурора винною у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого б передбачав відповідні діяння, не є умовою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 не прибув у період з 02 квітня по 15 квітня 2017 року на навчання, на місце свої роботи у Прокуратурі Тернопільської області позивач у відповідний період також не з'являвся, причини неявки керівництву не повідомив. Крім того, у зв'язку із подією, в результаті якої було заподіяно смерть громадянам ОСОБА_11 та ОСОБА_12, позивач самостійно з'явився до органів досудового розслідування, його дії та участь у зазначеній вище події перевірялися у кримінальному провадженні. Відповідні обставини набули широкого розголосу та викликали значний суспільний резонанс.

Таким чином, відповідач обґрунтовано встановив наявність дисциплінарного проступку, який полягав у грубому порушенні правил прокурорської етики, а саме факт поведінки, що зашкодила репутації працівника прокуратури та авторитету прокуратури, викликала негативний громадський резонанс.

При цьому, відповідачем не оцінювалися дії ОСОБА_2 відповідно до Кримінального кодексу України (2341-14) , а лише перевірено відповідність поведінки позивача вимогам Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) та Кодексу професійної етики.

Враховуючи викладене, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 11.10.2017 №188дп-17 прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Керуючись статтями 2, 22, 241, 243, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В задоволені позову ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про скасування рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.