Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Загороднього А.Ф.,

Мойсюка М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Атестаційної комісії № 7 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про включення особи до списку осіб, які підлягають атестуванню, визнання дій щодо проведення атестування протиправними, визнання протиправним та скасування висновку (рішення) атестаційної комісії,

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - ГУ НП у Вінницькій області), Атестаційної комісії № 7 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - Атестаційна комісія № 7 ГУ НП у Вінницькій області), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про включення особи до списку осіб, які підлягають атестуванню, визнати незаконним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії № 7 ГУ НП у Вінницькій області від 07 червня 2016 року, зазначений в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, саме: " 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", яке прийнято стосовно ОСОБА_2

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позову про визнання незаконним та скасування рішення (висновку) Атестаційної комісії № 7 ГУ НП у Вінницькій області від 07 червня 2016 року та в цій частині ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення (висновок) Атестаційної комісії № 7 ГУ НП у Вінницькій області від 07 червня 2016 року, зазначений в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, саме: " 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", яке прийнято стосовно позивача.

В іншій частині постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ГУ НП у Вінницькій області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року залишити в силі.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з грудня 2013 року займав посаду заступника начальника Теплицького районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області - начальника кримінальної міліції.

07 листопада 2015 року згідно Наказу ГУ НП у Вінницькій області від 07 листопада 2015 року № 2 о/с позивача було призначено на посаду заступника начальника Теплицького відділення поліції Бершацького відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області з присвоєнням йому спеціального звання "підполковник поліції".

ГУ НП у Вінницькій області 05 травня 2016 року було прийнято наказ № 620, яким затверджено персональні склади атестаційних комісій ГУ НП у Вінницькій області для проведення атестування поліцейських ГУ НП у Вінницькій області.

07 червня 2016 року за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди Атестаційна комісія № 7 ГУ НП у Вінницькій області прийняла рішення, що ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність (протокол ОП № 15.00006022.0036014 від 07 червня 2016 року).

Позивач не погоджуючись із вказаним рішенням звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення (висновку) від 07 червня 2016 року, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач не довів, що під час прийняття рішення про невідповідність позивача займаній посаді, атестаційною комісією враховувались обов'язкові критерії згідно з пунктом 16 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465 (z1445-15) (далі - Інструкція про атестування поліцейських), і, що за сукупністю оцінки усіх критеріїв позивач виявив себе як некваліфікований працівник, зокрема щодо низьких показників хоча б одного із встановлених критеріїв. Атестаційна комісія в порушення вимог статті 57 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" та пункту 16 розділу IV Інструкції про атестування поліцейських не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала в сукупності повноту виконання позивачем функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників його службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо, а тому таке рішення підлягає скасуванню.

Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 28 розділу ІV Інструкції про атестування поліцейських керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

Згідно із частиною другою статті 57 Закону № 580-VIII та пунктом 15 Інструкції про атестування поліцейських атестаційна комісія має право на прийняття таких рішень (висновків): 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Це означає, що, хоча прийняття висновку про переміщення поліцейського на рівнозначну посаду до повноважень атестаційної комісії не належить, рішення про таке переміщення керівник органу поліції все ж може прийняти. Із наведеного випливає, що висновки атестаційної комісії мають для керівника поліції лише рекомендаційний характер; він може прийняти щодо кар'єри поліцейського рішення, про яке у висновку атестаційної комісії не йшлося.

Отже, наведене дозволяє прийти до висновку, що рішення (висновок) атестаційної комісії не є обов'язковим до виконання керівником органу поліції, а відтак безпосередньо не впливає на матеріальні права поліцейського, щодо якого проводилася атестація.

Також, аналіз змісту розділу VI Інструкції про атестування поліцейських, дозволяє стверджувати, що висновок атестаційної комісії є процедурним актом, у якому фіксуються проміжкові результати атестаційного провадження, тобто такий висновок є результатом реалізації певних процедурних прав поліцейським, щодо якого проводиться атестація.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої у рішенні від 10 вересня 2013 року - 33770792, "акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта".

Аналізуючи викладене, вбачається, що проміжковий процедурний акт, на зразок висновку атестаційної комісії, не може бути самостійним предметом оскарження, якщо позов щодо нього був заявлений до завершення відповідної адміністративної процедури, оскільки якщо суд візьметься за поновлення процедурних прав до завершення відповідної адміністративної процедури, то це варто розцінювати як втручання в компетенцію публічної адміністрації, а відтак як порушення принципу розподілу влади.

Враховуючи викладене, атестований має право вимагати в суді скасування рішення (висновку) атестаційної комісії з метою захисту своїх процедурних прав, в результаті порушення яких і було прийняте оскаржене рішення (висновок) за умови, якщо ця вимога заявлена разом із вимогою про скасування адміністративного акту, який завершує відповідну атестаційну процедуру. Якщо вимога щодо скасування рішення (висновку) атестаційної комісії заявлена окремо до завершення атестаційної процедури, то суд має відмовити у її задоволенні.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, оскільки дії Атестаційної комісії № 7 ГУ НП у Вінницькій області щодо проведення атестування позивача та рішення від 07 червня 2016 року № 15.00006022.0036014, не порушує прав позивача у межах спірних правовідносин.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але судами першої та апеляційної інстанцій допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Атестаційної комісії № 7 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про включення особи до списку осіб, які підлягають атестуванню, визнання дій щодо проведення атестування протиправними, визнання протиправним та скасування висновку (рішення) атестаційної комісії - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Атестаційної комісії № 7 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про включення особи до списку осіб, які підлягають атестуванню, визнання дій щодо проведення атестування протиправними, визнання протиправним та скасування висновку (рішення) атестаційної комісії - відмовити.

Постанова може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .