824/2488/13-а Про скасування наказу Державної податкової інспекції про проведення документальної позапланової перевірки - 11.10.2017 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Патріа Нова" (далі - ТОВ "Патріа Нова", позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (далі - ДПІ, відповідач), у якому просило скасувати наказ ДПІ від 09 жовтня 2013 року № 587 "Про проведення документальної позапланової перевірки" (далі - наказ № 587).

Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 12 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року, в позові ТОВ "Патріа Нова"відмовив.

У касаційній скарзі ТОВ "Патріа Нова", посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень проти касаційної скарги.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 жовтня 2017 року із занесення у протокол судового засідання відповідача Державну податкову інспекцію у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області замінив на правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні в режимі відеоконференції представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що керуючись підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, статті 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ) 23 травня 2013 року ДПІ звернулась до позивача із запитом, у якому з метою визначення достовірності операцій і повноти формування даних податкового обліку просила надати інформацію та її документальне підтвердження щодо господарських операцій позивача із ТОВ "Розвага" за липень 2013 року, у взаємовідносинах з яким виявлено розбіжності, а саме: податкові накладні; фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату коштів за вчиненими правочином - платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інші; фінансово господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином - товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товарно матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт; господарські договори, укладені платником ПДВ з контрагентом (а.с. 9).

У відповідь на запит ДПІ від 23 травня 2013 року ТОВ "Патріа Нова" надало податковому органу пояснення щодо господарських взаємовідносин із ТОВ "Розвага" та додало їх документальне підтвердження: копію договору про надання послуг від 04 лютого 2013 року № ПР/Р-2013 на 1 аркуші, копію платіжного доручення від 19 вересня 2013 року № 1590872 на 1 аркуші, копію податкової накладної від 19 березня 2013 року № 1 на 1 аркуші, копію квитанції № 1 про прийняття звітності реєстраційний номер 9014977583 на 1 аркуші та копію витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 15154248 на 1 аркуші (а.с. 10).

16 вересня 2013 року ДПІ повторно звернулася до товариства з аналогічним запитом, на який ТОВ "Патріа Нова" надіслало податковому органу ідентичну відповідь, як і на запит від 23 травня 2013 року (а.с. 13, 14) .

09 жовтня 2013 року ДПІ видала наказ № 587 на проведення документальної позапланової перевірки. Правовою підставою для прийняття зазначеного наказу стали підпункт 20.1.4 статті 20, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункт 82.2 статті 82 ПК України.

На підставі наказу № 587 та направлення ДПІ провела документальну позапланову перевірку ТОВ "Патріа Нова" з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та вплати податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ТОВ "Розвага" за період з 01 березня 2013 року по 31 серпня 2013 року.

Також суди встановили, що перевіряючи були допущені до перевірки і перевірка відбулася.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний адміністративний суд, виходив з того, що оспорюваний позивачем наказ № 587 прийнятий податковим органом в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Суд зазначив, що згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України ДПІ мала правові підстави для проведення документальної невиїзної позапланової перевірки товариства, оскільки останнє на неоднарозові запити контролюючого органу не надало достатнього документального підтвердження реальності господарських операцій по взаємовідносинам із ТОВ "Розвага". А з огляду на те, що перевірка позивача була здійснена з його відома та з його дозволу, а його незгода з перевіркою фактично обумовлена її результатами, платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами такої перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 пункту 73.3 ст. 73 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Частиною 3 цього пункту встановлено, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

У підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі, передбачено, що перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.

У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Встановивши у судовому процесі факт надання позивачем відповідей на запити податкового органу, в яких надав пояснення на поставлені у запитах ДПІ від 23 травня 2013 року, від 16 вересня 2013 року питання, та додавши не у повному обсязі документи, конкретний перелік яких наведений у запитах, що у свою чергу унеможливило зробити ДПІ висновок про реальність операцій між позивачем та його контрагентом з огляду розбіжність задекларованих платниками податків даних, суди попередніх інстанцій зробили правильні висновки про наявність встановлених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 ст. 78 ПК України підстав для призначення та проведення перевірки позивача, і як наслідок, - про правомірність наказу № 587.

Крім того, наказ від 09 жовтня 2013 року № 587 про проведення перевірки ТОВ "Патріа Нова", як ненормативний правий акт одноразового застосування, вичерпав свою дію фактом його виконання.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленої в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Зазначене узгоджується з положеннями статті 67 Конституції України, відповідно до яких кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірі і в порядку, встановленими законом. Тому процедурні порушення, допущені контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки, не можуть бути обставиною, яка звільняє платника податків від відповідальності за невиконання його податкового обов'язку.

Відповідно до викладеного, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок, можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому випадку у задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних рішень за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки її проведення.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій.

За наведених обставин, підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 55, 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Патріа Нова" залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року у справі № 824/2488/13-а залишити без змін.