805/328/16-а Про визнання дій ДПІ протиправними та скасування рішення про накладення штрафних (фінансових) санкцій за несплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за відповідний період - 11.10.2017 Прийняття

Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" в особі Центральних ремонтно-механічних майстерень Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" звернулося до адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними та скасування рішення СДПІ від 27 жовтня 2015 року № 0000574200/4406/10/28-03-42.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року, адміністративний позов Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" задоволено.

Скасовано рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби від 27 жовтня 2015 року № 0000574200/4406/10/28-03-42 про застосування штрафних санкцій та пені в сумі 53 681,85 гривень за несплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21 серпня 2014 року по 15 червня 2015 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" направило на адресу Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просило залишити касаційну скаргу без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року - без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" зареєстровано в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 00191678, знаходиться на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС як платник єдиного внеску (а. с. 21-22).

27 жовтня 2015 року СДПІ відносно позивача прийнято рішення № 0000574200/4406/10/28-03-42 про застосування штрафних санкцій в сумі 41069,09 грн. та пені в сумі 12612,76 грн., а всього - 53681,85 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.08.2014 до 15.06.2015 (а. с. 15).

Також встановлено, що 05.11.2014 позивачем до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників подано заяву про звільнення від виконання обов'язку зі сплати єдиного внеску відповідно до ст. 9-3 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ( а. с. 18 - 19).

Міжрегіональне головне управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників листом від 28.11.2014 року № 21762/10/28-10-42-2-17 відмовило в задоволенні заяви платника податків про звільнення від виконання обов'язку зі сплати єдиного внеску ( а. с. 113).

Сертифікатами (висновками) №№ 1735, 1736 про настання обставин непереборної сили від 25.11.2014 Торгово-промисловою палатою України засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 - КП "Компанія "Вода Донбасу" при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння податків та обов'язкових платежів (а. с. 31-34).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач знаходиться на території, на якій проходить антитерористична операція, а відтак, в силу положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) до КП "Компанія "Вода Донбасу" не застосовуються штрафні санкції у вигляді штрафу та пені за невиконання або несвоєчасне виконання обов'язків платника єдиного внеску у спірний період.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Так, дія Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI (2464-17) "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ст. 2 вказаного Закону).

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI).

Частиною 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 (405/2014) введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України від 02.09.2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (1669-18) .

Згідно підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) доповнено пунктом 9-3, відповідно до якого платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014 (405/2014) , звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

З аналізу зазначених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства вбачається, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його (внеску) вчасної сплати, є факт перебування такого платника на території населених пунктів, де проводиться антитерористичної операція.

Згідно абзацу 1 статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 (405/2014) та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 (405/2014) .

Розпорядженням від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (1053-2014-р) Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до вказаного розпорядження до зазначеного переліку населених пунктів належить як м.Маріуполь (за місцем перебування КП "Компанія "Вода Донбасу") так і м.Красноармійськ (в якому розташовані Центральні ремонтно-механічні майстерні КП "Компанія "Вода Донбасу"). Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р (1079-2014-р) зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" (1053-2014-р) .

Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р (1275-2015-р) визнано такими, що втратили чинність розпорядження від 30.10.2014 № 1053-р (1053-2014-р) та від 05.11.2014 № 1079-р (1079-2014-р) ; затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

До даного переліку населених пунктів також включено м.Маріуполь та м.Красноармійськ.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що у період невиконання (неналежного виконання) обов'язків платника єдиного внеску позивач знаходився на території проведення антитерористичної операції.

Статтею 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сертифікатами Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили № 1735 від 25.11.2014 р. та № 1736 від 25.11.2014 р., засвідчено обставини форс-мажору (обставини непереборної сили) з 10 червня 2014 року КП "Компанія "Вода Донбасу" при здійснені господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння і сплати податків та обов'язкових платежів. На момент видачі Торгово-промисловою палатою України сертифікату про настання обставин непереборної сили, форс-мажорні обставини тривають, дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків щодо скасування рішення від 27 жовтня 2015 року № 0000574200/4406/10/28-03-42 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну плату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

Судами першої та апеляційної інстанцій правозастосування відбулось із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим та об'єктивним з'ясуванням обставин справи.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.