800/369/17 Про визнання протиправною бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та зобов'язання вчинити дії - 15.02.2018 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 800/369/17 за позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, установив:

1. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ДОВОДІВ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА

1.1. 11 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України із позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України), в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність ВККС України в частині ненадання повного доступу ОСОБА_2 до інформації згідно з його запитом від 08 серпня 2017 року;

- визнати протиправною бездіяльність ВККС України щодо недотримання встановленого законом 5 денного строку надання інформації на запит про інформацію;

- зобов'язати відповідача надати доступ ОСОБА_2 до інформації згідно з його запитом від 08 серпня 2017 року у повному обсязі.

1.2. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2, як кандидат на посаду судді Верховного Суду, звернувся до ВККС України із запитом про надання йому інформації про рівень його рейтингової оцінки окремо по всім критеріям та посиланням на мотиви, з яких ВККС України дійшла відповідних висновків. Однак інформація, яку відповідач надав у відповідь на вказаний запит є неповною, оскільки не містить конкретних даних щодо оцінювання позивача по кожному із критеріїв, передбачених чинним законодавством.

Позивач вважає, що вказані дії відповідача суперечать вимогам ст. 40 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст. 1, 10, 19, 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI (2939-17) ) та порушили його право на доступ до інформації, яка стосується його особисто.

1.3. 11 грудня 2017 року ВККС України подала заперечення проти адміністративного позову, в якому просила відмовити позивачу у задоволенні його позову. Заперечення обґрунтовано тим, що розгляд і вирішення заяви ОСОБА_2 здійснено з додержанням процедури, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства України. Так, у відповідь на запит позивача від 08 серпня 2017 року, останньому було направлено лист від 29 серпня 2017 року № 21-4581/17 разом з рішеннями ВККС України від 27 липня 2017 року № 440/вс-17 та № 79/зп-17, у яких визначено результати кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_2 із зазначенням кількості балів за кожним критерієм. На думку відповідача, оскільки інформація, яку запитував позивач містилася лише у вказаних рішеннях, твердження ОСОБА_2 про ненадання йому повного доступу до інформації є необґрунтованим.

1.4. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року (2147а-19) (далі - Закон № 2147-VІІІ) та розпочав роботу Верховний Суд.

1.5. Підпунктом 5 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ) в редакції Закону № 2147-VІІІ (2147а-19) передбачено, що позовні заяви та апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої або апеляційної інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

1.6. 09 січня 2018 року вказану адміністративну справу було передано на розгляд Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, яка ухвалою судді-доповідача від 12 січня 2018 року прийнята до провадження та призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 01 лютого 2018 року.

1.7. 30 січня 2018 року ВККС України подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити позивачу у задоволенні його позову. Відзив обґрунтовано аналогічними поясненнями, викладеними у раніше поданому ВККС України запереченні проти адміністративного позову.

1.8. 30 січня 2018 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи та про проведення наступного засідання у даній справі за його участі.

1.9. Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2018 року вказане клопотання задоволено. Відкладено розгляд справи та призначено її до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 15 лютого 2018 року.

1.10. 05 лютого 2018 року до суду надійшла відповідь ОСОБА_2 на відзив ВККС України, у якій позивач вказує, що поданий ВККС України відзив на позовну заяву не містить заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права. Також позивач зазначає, що надане відповідачем у відповідь на його запит від 08 серпня 2017 року рішення ВККС України від 27 липня 2017 року № 440/вс-17 не містить даних щодо розміру оцінок по значній більшості критеріїв окремо, які сумарно увійшли до складу підсумкового результату і сформували оцінку в 572 бали.

1.11. У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, аналогічних тим, що їх викладено у позовній заяві та доповненнях до неї, просив позов задовольнити.

1.12. Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю з мотивів, аналогічних викладеним у запереченні та відзиві на позовну заяву.

1.13. Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2018 року провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ВККС України про визнання протиправною бездіяльності ВККС України щодо недотримання встановленого законом строку надання інформації на запит про інформацію від 08 серпня 2017 року - закрито.

2. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

2.1. Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані ними докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, колегія суддів встановила наступне.

2.2. Рішенням ВККС України від 07 листопада 2016 року № 145/зп-16 оголошено конкурс на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду.

2.3. 30 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернувся до ВККС України із заявою про проведення стовно нього кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

2.4. Рішенням ВККС України від 11 січня 2017 року № 2/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 653 кандидатів, допущених до участі у конкурсі на зайняття 120 вакантних посад суддів у складі Верховного Суду, зокрема ОСОБА_2

2.5. 10 лютого 2017 року ВККС України прийнято рішення № 47/вс-17 про допуск ОСОБА_2 до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

2.6. Рішенням ВККС України від 21 червня 2017 року № 131/вс-17 ОСОБА_2 визнано таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду.

2.7. 27 липня 2017 року розглянувши питання про результати кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_2, ВККС України прийняла рішення № 440/вс-17, яким визнано позивача таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду. Визначено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_2 набрав 572 бала.

2.8. Рішенням ВККС України від 27 липня 2017 року № 79/зп-17 затверджено рейтинг кандидатів на зайняття 30 вакантних посад суддів, зокрема, Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС України від 07 листопада 2016 року № 145/зп-16 (Додаток 4).

2.9. Згідно Додатку 4 до рішення ВККС України від 27 липня 2017 року № 79/зп-17 ОСОБА_2 у рейтингу кандидатів на зайняття 30 вакантних посад суддів Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду посів 93 позицію.

2.10. 08 серпня 2017 року позивач звернувся до ВККС України із інформаційним запитом, в якому керуючись ст. 10, 19, 20, 21 Закону № 2939-VI просив надати йому наступну інформацію:

1. Рівень рейтингової оцінки кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_2 окремо по всім критеріям, визначених у п. 5 Глави 6 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС України від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (далі - Положення про порядок оцінювання).

2. За кожною з рейтингових позицій, визначених у п. 1, посилання на визначені законом підстави ухвалення або мотивів, з яких ВККС України дійшла відповідних висновків.

2.11. Листом ВККС України від 29 серпня 2017 року № 21-4581/17 позивачу на його запит від 08 серпня 2017 року повідомлено, що згідно з рішенням ВККС України від 27 липня 2017 року № 79/зп-17 за результатами участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду, оголошеного 07 листопада 2016 року, він посів 93 позицію у рейтингу. Також вказано, що результати кваліфікаційного оцінювання із зазначенням кількості балів за кожним критерієм визначено рішенням ВККС України від 27 липня 2017 року № 440/вс-17. До вказаного листа було додано копії рішень ВККС України від 21 червня 2017 року № 131/вс-17 щодо підтвердження здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду, від 27 липня 2017 року № 440/вс-17 про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата та рішення ВККС України від 27 липня 2017 року № 79/зп-17 щодо затвердження рейтингів кандидатів.

2.12. Позивач вважаючи, що відповідь відповідача на його інформаційний запит від 08 серпня 2017 року є не повною та не містить запитуваної ним інформації, звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

2.13. Розглядаючи дану справу, суд оцінює оскаржувані дії відповідача на відповідність ст. 19 Конституції України, ст. 2 КАС України.

3. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

3.1. Конституція України (254к/96-ВР) :

"... Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

" Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір ".

3.2. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод:

"Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств".

3.3. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (1402-19) :

"Кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України".

3.4. Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (2939-17) :

"Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом".

"Право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом ".

"Доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом ".

"доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію".

"Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання ".

"Розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію".

"Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні ".

3.5. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) :

" у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку".

" Верховний Суд за наслідками розгляду адміністративних справ, визначених частиною другою цієї статті, може визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів вчинити певні дії ".

3.6. Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затверджене рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 листопада 2017 року № 143/зп-16:

Пункт 1 Глави 1

"Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна); 2) професійна етика; 3) доброчесність".

Пункт 1 Глави 6

"Встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання".Пункт 2 Глави 6

"Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності".Пункт 3 Глави 6

"Усі статистичні дані є допоміжними показниками у процесі кваліфікаційного оцінювання та мають бути досліджені у сукупності з якісними показниками".

Пункт 5 Глави 6

" 5.1. Критерії компетентності:

5.1.1.Професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) - 300 балів, з яких:

5.1.1.1. Рівень знань у сфері права, у тому числі рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні - 90 балів.

5.1.1.2. Уміння та навички проведення судових засідань та ухвалення судових рішень - 120 балів.

5.1.1.3. Ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді - 80 балів.

5.1.1.4. Діяльність щодо підвищення фахового рівня - 10 балів.

5.1.2. Особиста компетентність - 100 балів.

5.1.3. Соціальна компетентність - 100 балів.

5.2. Критерій професійної етики - 250 балів, з яких:

5.2.1. Морально-психологічні якості - 100 балів.

5.2.2. Інші показники - 150 балів.

Цей критерій оцінюється у 0 балів за наявності доказів невідповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам професійної етики.

5.3. Критерій доброчесності - 250 балів, з яких:

5.3.1. Інтегративність - 100 балів.

5.3.2. Інші показники - 150 балів ".

Пункт 32 Розділу ІІІ

"За результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне із таких рішень рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді ".

Пункт 34 Розділу ІІІ

"Рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

У мотивувальній частині рішення зазначаються отримані суддею (кандидатом на посаду судді) бали з оцінювання відповідних критеріїв, відомості про загальну кількість балів за результатами кваліфікаційного оцінювання, посилання на визначені Законом підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків. У разі наявності висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності у мотивувальній частині також зазначаються мотиви його прийняття або відхилення.

4. ОЦІНКА СУДУ

Оцінюючи доводи сторін суд виходить з такого:

4.1. Позивач стверджує, що надана ВККС України відповідь на його інформаційний запит від 08 серпня 2017 року не містить запитуваної ним інформації. Наведене, на думку позивача, свідчить, що відповідач протиправно обмежив його у доступі до інформації, яка стосується його особисто, чим порушив вимоги Закону № 2939-VI (2939-17) .

Зміст позовних вимог та обставини, якими ОСОБА_2 обґрунтовує свої вимоги свідчить про те, що на переконання позивача, запитувана ним інформація щодо його кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді Верховного Суду має бути надана йому окремо "по всіх критеріях", визначених у п. 5 Глави 6 Положення про порядок оцінювання з посиланням на мотиви, з яких ВККС України дійшла відповідних висновків. Отже, суть позову полягає у протиправній, на думку позивача, відмові йому у доступі до публічної інформації.

Відтак судом має бути з'ясовано: 1) виконання відповідачем обов'язку щодо забезпечення доступу до запитуваної інформації; 2) повноти наданої інформації.

Щодо виконання відповідачем обов'язку щодо забезпечення доступу до запитуваної інформації

4.2. Надаючи оцінку тому, чи виконано відповідачем встановлений Законом № 2939-VI (2939-17) обов'язок щодо надання доступу позивачу до інформації на його запит від 08 серпня 2017 року, суд виходить з такого.

За Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (1402-19) (далі - Закон № 1402-VIII (1402-19) ) та Положення про порядок оцінювання ВККС України є органом, що виконує делеговані державою повноваження, зокрема, щодо проведення кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді), а тому є розпорядником інформації, пов'язаної з виконанням цих повноважень.

Забезпечення доступу до публічної інформації здійснюється двома способами: оприлюднення і систематичного її оновлення, зокрема, на офіційних веб-сайтах і надання інформації за запитами на інформацію.

Спосіб забезпечення доступу до публічної інформації залежить, у тому числі, від виду (характеру, суті) такої інформації. За Закону № 2939-VI (2939-17) кожна особа має право скористатися своїм правом на подання інформаційного запиту, якому кореспондує обов'язок розпорядника інформації надати на нього відповідь.

Як встановлено судом у інформаційному запиті від 08 серпня 2017 року позивач просив надати інформацію про рівень рейтингової оцінки кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_2 окремо "по всім критеріям", визначених у п. 5 Глави 6 Положення про порядок оцінювання з посиланням за кожною з рейтингових позицій на визначені законом підстави ухвалення або мотивів, з яких ВККС України дійшла відповідних висновків.

У відповідь на інформаційний запит позивача від 08 серпня 2017 року, відповідач надав йому, зокрема, копію рішення ВККС України від 27 липня 2017 року № 440/вс-17. У вказаному рішенні зазначено, що ОСОБА_2 за результатами кваліфікаційного оцінювання як кандидат на посаду судді Верховного Суду набрав 572 бали, з яких: 309 балів - за критерієм компетентності (професійної, особистої, соціальної), 130 балів - за критерієм професійної етики та 133 бали - за критерієм доброчесності. Вказане рішення у відповідності до Положення містить посилання на відповідні показники, що були враховані при оцінюванні позивача.

У п. 34 Розділу ІІІ Положення про порядок оцінювання встановлено, що рішення ВККС України, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин та повинно містити, зокрема, відомості про отримані суддею (кандидатом на посаду судді) бали з оцінювання відповідних критеріїв, відомості про загальну кількість балів за результатами кваліфікаційного оцінювання, посилання на визначені Законом підстави його ухвалення або мотиви, з яких ВККС України дійшла таких висновків.

Суд приходить до висновку, що "критерії" кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді визначені у Законі № 1402-VIII (1402-19) та до них віднесено: компетентність (професійна, особиста, соціальна); професійна етика; доброчесність. У той час, як у п. 5 Глави 6 Положення про порядок оцінювання встановлені додаткові показники оцінювання.

Відтак, ВККС України було належним чином виконано свій обов'язок щодо забезпечення доступу позивачу до інформації щодо його кваліфікаційного оцінювання.

Щодо повноти наданої інформації

4.3. У п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону № 2939-VI встановлено обов'язок розпорядників інформації надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію.

Аналіз визначення "публічна інформація" свідчить, що така інформація має наступні ознаки: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації.

Між тим, визначальним для публічної інформації є те, що вона має бути заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом і знаходиться у володінні розпорядників публічної інформації.

За змістом ст. 83 Закону № 1402-VIII та Положення про порядок оцінювання у їх системному взаємозв'язку, критеріями кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді є: компетентність (професійна, особиста, соціальна); професійна етика; доброчесність, які мають додаткові показники (статистичні та якісні) відповідності певному критерію. Ці показники досліджуються як окремо один від одного так і у сукупності, та оцінюються членами ВККС України за їх внутрішнім переконанням.

У відповідності з п. 32, 34 Розділу ІІІ Положення про порядок оцінювання, за результатами кваліфікаційного оцінювання ВККС України ухвалює рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді, яке, зокрема, має містити інформацію про отримані суддею (кандидатом на посаду судді) бали з оцінювання відповідних критеріїв, які визначені у ст. 83 Закону 1402-VIII (компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); професійна етика; доброчесність), відомості про загальну кількість балів за результатами кваліфікаційного оцінювання.

За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що відповідач правомірно надав на інформаційний запит від 08 серпня 2017 року копію рішення ВККС України від 27 липня 2017 року № 440/вс-17, яке містить повну інформацію щодо кваліфікаційного оцінювання позивача за критеріями, встановленими нормами чинного законодавства України. Вказане рішення містить як підстави, так і мотиви його прийняття. Водночас, вмотивованість додаткових показників, з урахуванням внутрішнього переконання кожного члена ВККС України та ВККС України в цілому, Законом № 1402-VIII (1402-19) та Положенням про порядок оцінювання не передбачена, оскільки це є способом прийняття рішення, тобто способом реалізації владних управлінських функцій.

Між тим, предметом регулювання Закону № 2939-VI (2939-17) є діяльність з приводу інформації, яка вже існує (створена, отримана, знаходиться у володінні) на момент виникнення конкретних інформаційних відносин.

Колегія суддів звертає увагу, що запитувана позивачем інформація щодо рівня рейтингової оцінки кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_2 окремо по всім додатковим показникам, визначених у п. 5 Глави 6 Положення про порядок оцінювання з посиланням за кожною з рейтингових позицій на визначені законом підстави ухвалення або мотивів, з яких ВККС України дійшла відповідних висновків не містить головної ознаки публічної інформації: "заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях", оскільки ВККС України така інформація не створювалася, а Закон № 1402-VIII (1402-19) та Положення про порядок оцінювання не передбачали обов'язку останньої створювати таку інформацію.

Твердження позивача, що запитувана ним інформація "повинна" була бути надана йому окремо "по всім критеріям", визначених у п. 5 Глави 6 Положення про порядок оцінювання є безпідставним, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 83 Закону № 1402-VIII критеріями кваліфікаційного оцінювання є саме: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність, у той час, як п. 5 Глави 6 Положення про порядок оцінювання визначає лише порядок оцінювання кандидата саме за додатковими показниками відповідності критеріям та стосується процесу прийняття рішення членами ВККС України під час затвердження результатів кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді Верховного Суду.

Водночас, Закон № 1402-VIII (1402-19) та Положення про порядок оцінювання обов'язку щодо прийняття ВККС України проміжних рішень щодо оцінювання кандидатів на посаду судді Верховного Суду за показниками, визначеними у п. 5 Глави 6 Положення про порядок оцінювання не містять.

У судовому засіданні представник відповідача на питання про фіксацію та документальне оформлення додаткових показників членами ВККС України відповіла, що такі дії не здійснювалися.

Відтак, оскільки відповідач надав позивачу інформацію на його запит, твердження останнього про порушення відповідачем вимог ст. 40 Конституції України та ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року є безпідставним та спростовується матеріалами справи.

В контексті спірних правовідносин, відповідач, як розпорядник публічної інформації може надавати на запит зацікавленої особи лише ту інформацію, яка ним створена та знаходиться у його розпорядженні, у той час як інформація про рівень рейтингової оцінки кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_2 окремо по всіх додаткових показниках, визначених у п. 5 Глави 6 Положення про порядок оцінювання з посиланням за кожною з рейтингових позицій на визначені законом підстави ухвалення або мотивів, з яких ВККС України дійшла відповідних висновків, ВККС України не створювалася, а Закон № 1402-VIII (1402-19) та Положення про порядок оцінювання не передбачали обов'язку останньої створювати таку інформацію.

Відтак за наявності вказаних умов, колегія суддів дійшла висновку, що ВККС України надаючи відповідь на запит позивача на інформацію діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) та Законом № 2939-VI (2939-17) . Підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 241 - 246, 255, 266, 295 КАС України, -

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (місцезнаходження: вул. Механізаторів, 9, м. Київ, 03109) в частині ненадання повного доступу ОСОБА_2 до інформації згідно з його запитом від 08 серпня 2017 року та зобов'язання відповідача надати доступ ОСОБА_2 до інформації згідно з його запитом від 08 серпня 2017 року у повному обсязі - відмовити.

Рішення Верховного Суду як суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення Верховного Суду подається безпосередньо до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.