Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Калашнікової О.В., Горбатюка С.А., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року у справі № 695/1488/16-а за позовом ОСОБА_1 до Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив:

- визнати неправомірними дії та рішення відповідача від 05.05.16 р. №3423/04 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки №18/73 вих. 16 від 25.04.16 р., виданої прокуратурою Черкаської області, у зв'язку із змінами розміру заробітної плати, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.15 р. "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (1013-2015-п) ;

- зобов'язати Золотоніське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції, яка була чинна на час призначення пенсії, у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати працюючого на відповідній посаді прокурора Золотоніської міжрайонної прокуратури Черкаської області, зазначеної у довідці №18/121 вих.16 від 16.05.16 р., виданій прокуратурою Черкаської області, без обмеження її максимального розміру, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.15 р. "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (1013-2015-п) , починаючи з 01 січня 2016 року;

- зобов'язати Золотоніське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виплатити ОСОБА_1 різницю в розмірі перерахованої та виплаченої пенсії з 01 січня 2016 року:

- допустити негайне виконання постанови в частині стягнення у межах суми за один місяць.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він працював в органах прокуратури Черкаської області на різних прокурорських посадах з 26 липня 1982 року по 17 березня 2014 року. В травні 2002 року йому призначено пенсію за вислугу років на підставі частини 1 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції закону, чинного на час призначення пенсії, в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати. З органів прокуратури звільнено у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру". Вважає, що має право на перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) у розмірі 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку, у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати, відповідно до довідки прокуратури Черкаської області від 25.04.2016 року № 18/73 вих. 16, виданої згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (1013-2015-п) .

Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 серпня 2016 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року скасоване рішення суду першої інстанції, позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду Золотоніське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що 31.05.02 р. позивачу була призначена пенсія за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% заробітної плати прокурора відповідної посади.

Позивач 27.04.16 р. звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", надавши відповідачу довідку про заробітну плату прокуратури Черкаської області від 25.04.16 р. №18/73 вих.16.

Листом від 05.05.16 р. вих. № 3423/04 відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.15 р. (213-19) № 213, яким передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів Україні "Про державну службу" (889-19) , "Про прокуратуру" (1789-12) , "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , "Про статус народного депутата України" (2790-12) , "Про Кабінет Міністрів України" (514-16) , "Про судову експертизу" (4038-12) , "Про Національний банк України" (679-14) , "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14) , "Про дипломатичну службу" (2728-14) , Податкового (2755-17) та Митного кодексів України (4495-17) , Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що на момент звернення позивача про перерахунок пенсії за вислугу років відсутнє правове регулювання з пенсійного забезпечення окремих категорій осіб.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги послався на те, що до перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто у розмірі 90% заробітної плати прокурора відповідної посади. Зміни, внесені до Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) після призначення позивачу пенсії, в частині зменшення відсоткового розміру заробітної плати, з якого обчислюється розмір пенсії, стосуються порядку призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-XII (далі - Закон № 1789-XII (1789-12) ) (в редакції, яка діяла станом на дату призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорів були передбачені частинами тринадцятою і вісімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ.

Згідно ч. 13 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Судами встановлено, що пенсію позивачу призначено з 2002 року. Станом на дату призначення пенсії положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ передбачали її виплату в розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, а також можливість її перерахунку, зокрема, у зв'язку зі збільшенням розміру місячного заробітку (працюючого прокурора) за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію.

Разом з тим, станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок її пенсії (27 квітня 2016 року) правове регулювання відносин, що виникають у сфері пенсійного забезпечення прокурорів змінилося.

З 1 квітня 2015 року набрав чинності Закон № 213-VIII (213-19) (крім, зокрема, положень пункту 15 розділу І цього Закону (стосуються внесення змін до статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру"), які набрали чинності з 25 квітня 2015 року) частину п'ятнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ замінено чотирма частинами в новій редакції (п'ятнадцятою-вісімнадцятою). Зокрема, частина п'ятнадцята (в новій редакції цієї статті) серед іншого передбачає, що "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

Щодо умов і порядку перерахунку такої пенсії, слід зазначити, що з 1 січня 2015 року ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено в новій редакції (у відповідності із Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19) ), відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону № 213-VIII (213-19) (набрав чинності з 1 квітня 2015 року) передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу" (889-19) , "Про прокуратуру" (1789-12) , "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , "Про статус народного депутата України" (2790-12) , "Про Кабінет Міністрів України" (514-16) , "Про судову експертизу" (4038-12) , "Про Національний банк України" (679-14) , "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14) , "Про дипломатичну службу" (2728-14) , Податкового (2755-17) та Митного кодексів України (4495-17) , Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Поряд з цим, з 15 липня 2015 року набрав чинності Закон № 1697-VII (1697-18) (за винятком окремих його положень), який теж містить положення щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури (стаття 86).

Відповідно до п.п. 1 п. 3 розділу ХІІ Закону № 1697-VII (1697-18) з набранням чинності цим Законом таким, що втратив чинність, зокрема, є Закон № 1789-ХІІ (1789-12) , крім '…' частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 '…'.

Норми щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 1798-ХІІ (1789-12) , містились у частинах тринадцятій, вісімнадцятій статті 50-1 цього Закону, отже з набранням чинності Законом № 1697-VII (1697-18) ці положення статті 50-1 втратили чинність.

Щодо правового регулювання перерахунку пенсії за Законом № 1697-VII (1697-18) , слід зазначити, що згідно ч. 13 ст. 86 цього Закону пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Згідно ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII (в редакції Закону України від 24 грудня 2014 року № 76-VIII (76-19) ) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок її пенсії за вислугу років положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (крім частин третьої, четвертої, шостої, одинадцятої) втратили чинність згідно з Законом № 1697-VII (1697-18) . Визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, за Законом № 1697-VI (1697-18) віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.

Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури(як було передбачено ч.18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а потім - ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII) зумовило неможливість проведення відповідачем відповідно перерахунку.

Колегія суддів вважає, що за відсутності нормативного регулювання відносин щодо умов і підстав для перерахунку пенсій (зокрема у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати) працівників прокуратури підстав для такого перерахунку немає. Тому відповідач, відмовляючи позивачці у перерахунку пенсії з підстав, про які зазначено вище, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що за відсутності постанови уряду про порядок перерахунку пенсій, до правовідносин в цій сфері слід застосовувати положення частини тринадцятої і вісімнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (які втратили чинність згідно із Законом № 1697-VII (1697-18) ).

Крім того, за змістом наведених вище положень пункту 5 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 213-VIII (213-19) у зв'язку з неприйняттям до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх, в тому числі й спеціальних, пенсій, скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсію/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, у тому числі відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) .

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог.

З огляду на встановлені обставини судом першої інстанції прийняте обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, але помилково скасоване судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суд апеляційної інстанції при ухваленні судового рішення порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення та помилкового скасування законного рішення суду першої інстанції, яке підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню в силі.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року скасувати, постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 серпня 2016 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.