Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Калашнікової О.В.,

Єрьоміна А.В.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 березня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року у справі №688/219/17 за позовом ОСОБА_4 до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, третя особа - управління праці та соціального захисту населення Шепетівської міської ради, про зобов'язання вчинити дії, -

У січні 2017 року ОСОБА_4 звернувся в суду з позовом до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління праці та соціального захисту населення Шепетівської міської ради, в якому просив:

визнати протиправним рішення Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області №19 від 26.08.2016 про припинення виплати пенсії по інвалідності по пенсійній справі №134913 ОСОБА_4;

зобов'язати Шепетівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області нарахувати та виплатити пенсію по інвалідності, шифр пенсії 325 ОСОБА_4 за період з 1 липня 2016 року по 30 вересня 2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем припинено виплату пенсії позивачу як внутрішньо переміщеним особам із підстав, не передбачених законодавством.

Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправним рішення Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області №19 від 26.08.2016 про припинення виплати пенсії по інвалідності по пенсійній справі №134913 ОСОБА_4 та зобов'язано Шепетівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області нарахувати та виплатити пенсію по інвалідності, шифр пенсії 325 ОСОБА_4 за період з 1 липня 2016 року по 30 вересня 2016 року.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Шепетівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є інвалідом 2 групи і йому довічно призначено пенсію по інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС, що підтверджується даними посвідчень серії НОМЕР_2 від 12.10.2009 та № 155956 від 17.03.2003 відповідно.

З грудня 2014 року позивач перемістився з тимчасового окупованої території, де постійно проживав в АДРЕСА_1, у зв'язку з чим був взятий на облік як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, що підтверджується даними довідки № 6824000213 від 03.12.2014.

На підставі наведеного факту, відповідачем видано розпорядження про взяття позивача на облік Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, в якому ОСОБА_4 отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як внутрішньо переміщена особа.

Рішенням комісії з питань реалізації гарантованого права малозабезпечених сімей на призначення соціальної допомоги від 12.08.2016 №65 скасовано довідку про взяття позивача на облік внутрішньо переміщеної особи згідно Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання перебування, оскільки за інформацією Державної Прикордонної служби України позивач 05.06.2016 перетнув державний кордон України, що підтверджується даними витягу з протоколу засідання вказаної комісії за № 65 від 12.08.2016.

На підставі вказаного рішення, позивачу припинено виплату пенсії, що підтверджується рішенням Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 26.08.2016.

10 жовтня 2016 року позивач отримав нову довідку про взяття його на облік внутрішньо переміщеної особи, в якій вказано фактичне місце проживання: АДРЕСА_2.

11 жовтня 2016 року позивач повторно звернувся до вищевказаної комісії з метою відновлення виплат пенсії та компенсацій.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії № 71 від 19.10.2016, актом обстеження від 18.10.2016 підтверджено факт проживання позивача за вказаною адресою, але в призначенні пенсії позивачу відмовлено.

Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06.12.2016 визнано незаконним рішення комісії з питань реалізації гарантованого права малозабезпечених сімей на призначення соціальних допомог виконавчого комітету Шепетівської міської ради № 71 від 19.10.2016 в частині відмови у призначенні пенсії ОСОБА_4 та зобов'язано виконавчий комітет Шепетівської міської ради з 01.10.2016 відновити виплату пенсії та компенсацій, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) . На виконання вказаної постанови суду рішенням вищевказаної комісії позивачу відновлено виплату пенсії з 01.10.2016.

Однак, позивачу не виплачена пенсія за період з 01.07.2016 по 30.09.2016, у зв'язку і чим позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату сум належної йому пенсії за вказаний період.

Листом № 13799/10 від 27.12.2016 Шепетівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області відмовило в задоволенні вказаної заяви.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_4 звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач не довів правомірності винесення оскаржуваного рішення, у зв'язку із чим позивача було протиправно позбавлено гарантованого конституційного право на пенсійне забезпечення з 01.07.2016 по 30.09.2016.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Положеннями ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

За приписами ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Нормами ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Положеннями п.п. 2, 3 ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" визначено, що Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Статтею 12 даного Закону визначено, що підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин, дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканість України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчинення терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5)подала завідомо неправдиві відомості.

Із вищезазначеного вбачається, що законодавцем чітко встановлено підстави, за наявності яких орган пенсійного фонду може припинити виплату пенсії тимчасово переміщеній особі.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, підставою для скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи слугував факт перетину позивачем 05.06.2016 пункту пропуску "Готпівка", який знаходиться на території Дергачівського району Харківської області державного кордону України з Росією.

Проте, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, вказана обставина не є належним підтвердженням того, що позивач повернувся до покинутого місця постійного проживання в м. Луганськ, чи виїхав на постійне місце проживання за кордон в розумінні п.п. 3, 4 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що скасування довідки про взяття ОСОБА_4 на облік як внутрішньо переміщеної особи без з'ясування даних про його постійне місце проживання було передчасним, і як наслідок того призвело до безпідставного припинення виплати йому пенсії.

Водночас, як встановлено судами, Шепетівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області не надано належних та допустимих доказів, в розумінні ст. 69, 70 КАС України, які б підтвердили правомірність відмови позивачу у виплаті пенсії за період з 01.07.2016 по 30.09.2016.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області відхилити.

Постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 березня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.