Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Калашнікової О.В.,

Єрьоміна А.В.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя від 13 травня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі № 266/826/17 за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

У березні 2017 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя, в якому просив6

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови включити до пільгового стажу відповідно до ст.14 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" періоду роботи з 19.11.1990 року по 07.12.2016 року;

скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя № 3014 від 23.01.2017 року про відмову в призначенні позивачу з 22.11.2016 року пільгової пенсії за віком відповідно до ч.1 ст. 14 ЗУ "Про пенсійне забезпечення";

зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача відповідно до ст.14 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 19.11.1990 року по 07.12.2016 року та зобов'язати призначити пенсію на пільгових умовах з 22.11.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу спірний період роботи позивача, оскільки цей період підтверджено записами в трудовій книжці.

Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя від 13 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії УПФУ в Приморському районі м. Маріуполя щодо відмови позивачу в призначенні пенсії.

Скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя від 23.01.2017 № 3014 про відмову в призначенні позивачу з 22.11.2016 року пільгової пенсії за віком відповідно до ч.1 ст. 14 ЗУ "Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язано пенсійний орган зарахувати ОСОБА_4 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період роботи з 19.11.1990 року по 21.12.1990 року в якості учня підземного гірничого з тарифною ставкою підземного гірничого; з 22.12.1990 року по 07.08.1991 року у якості підземного гірничого; з 08.08.1991 року по 29.10.2006 року у якості підземного електрослюсаря, ділянка підземного транспорту; з 30.10.2006 року по 17.01.2009 року у якості підземного механіка ділянки; з 18.01.2009 року по 07.12.2016 року у якості підземного заступника механіка ділянки на підприємстві ПАТ "Шахта імені Засядька".

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що із записів у трудовій книжки ОСОБА_4 вбачається, що він працював на ПАТ "Шахта ім. Засядька" повний робочий день в шахті:

з 19.11.1990 року по 01.02.1991 року учнем підземним гірничим з тарифною ставкою підземного гірничого ;

з 01.02.1991 року по 07.08.1991 року підземним гірничим;

з 08.08.1991 року по 29.10.2006 року підземним електрослюсарем, ділянка підземного транспорту;

з 30.10.2006 року по 17.01.2009 року підземним механіком ділянки;

з 18.01.2009 року по 07.12.2016 року підземним заступником механіка ділянки на підприємстві ПАТ "Шахта імені Засядька".

Уточнюючими довідками №715 о/к від 07.12.2016 року, виданими ПАТ "Шахта імені О.Ф.Засядька", підтверджується пільговий характер роботи позивача повний робочий день на шахті у спірний період.

Проте ці довідки видані підприємством, яке знаходиться на території, тимчасово непідконтрольній українській владі.

22 листопада 2016 року ОСОБА_4 звернувся до УПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст..14 ЗУ "Про пенсійне забезпечення"

Рішенням УПФУ в Приморському районі м. Маріуполя № 3014 від 23.01.2017 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії, з тих підстав, що він не має необхідного пільгового стажу.

Як зазначено в рішенні до пільгового стажу не зараховано період роботи позивача з 19.11.1990 року по 31.10.2015 року, оскільки проведення зустрічної перевірки для підтвердження періодів роботи на підприємстві не можливо в зв'язку із знаходженням оригіналів первинних документів на тимчасово непідконтрольній українській владі території (виробничі потужності підприємства знаходяться на непідконтрольній українській владі території, хоча шахта перереєструвалася у м. Авдіївка Донецької області.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, у період з 2000 року по листопад 2015 року ПАТ "Шахта імені О.Ф.Засядька" сплачувало за ОСОБА_4, як свого працівника, сплату страхових внесків.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що у спірний період роботи за позивача вносились страхові внески як за найманого робітника, страхувальником підприємствами ПАТ "Шахта ім. О.Ф. Засядька" за кодом ЗП3013А1, що в свою чергу відповідає положенням ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та дає право на зарахування пільгового стажу.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно п.п.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-У1 (1058-15) , який набрав чинності з 1 січня 2004 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

На підставі ч.1 ст.14 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а робітники провідних професій, зокрема, гірники очисного забою за умови зайнятості на цих роботах не менше 20 років .

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637 (637-93-п) , основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637 (637-93-п) , у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

На підставі зазначених приписів нормативно-правових актів посилання відповідача на неможливість включення до пільгового стажу спірного періоду праці позивача в зв'язку з невідповідністю уточнюючих довідок є безпідставними, оскільки наявний трудовий стаж позивача повний робочий день під землею, на посадах, які відносяться до Списку №1- підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом.

Враховуючи, що в трудовій книжці позивача містяться записи про роботу за спірний період часу з 19.11.1990 року по 07.12.2016 року учнем підземним гірничим, підземним гірничим, підземним електрослюсарем, підземним механіком, підземним заступником механіка ділянки з повним робочим днем в шахті, зазначені професії та посади передбачені Списком №1, - колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач неправомірно відмовив зарахувати в пільговий стаж позивача період його роботи в ПАТ "Шахта імені О.Ф.Засядька"

Крім того, як встановлено судами, ПАТ "Шахта імені О.Ф.Засядька" перереєстрована у м. Авдіївка Донецької області, проте виробничі потужності знаходяться у м. Донецьк.

Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, затвердженого розпорядженням КМУ № 1275 від 02.12.2015 року (1275-2015-р) , м. Донецьк Донецької області входить до цього переліку.

Абзац 7 пункту 20 Порядку № 637 (637-93-п) доповнено постановою КМУ № 1028 від 09.12.2015 року (1028-2015-п) наступного змісту: в разі розміщення підприємств, установ, організацій на тимчасово окупованій території України або в районах проведення АТО можливе підтвердження спеціального стажу за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно даних, наявних у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування за період з 1999-листопад 2015 року позивач дійсно отримував заробітну плату на шахті, трудовий стаж у спірний період, у тому числі з листопада 2015 по грудень 2016 року зараховано за кодом ЗП3013А1.

Відповідно до постанов правління Пенсійного фонду України (далі ПФУ) № 7-6 від 10.06.2004 року (z1000-04) "Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування", № 26-1 від 05.11.2009 року (z1136-09) "Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органам ПФУ", № 22-2 від 08.10.2010 року (z1014-10) "Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та № 25-2 від 03.12.2013 року (z2141-13) "Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління ПФУ від 08.10.2010 року № 22-2", якими затверджувалися "Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства", встановлено код підстав для обліку спец стажу за № ЗП3013А1 для застрахованих осіб, які є працівниками, що зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці .

Тобто, при здачі звітів страхувальником ПАТ "Шахта ім. О.Ф. Засядька" до органів ПФУ зазначалося, що страхові внески за позивача вносилися за вищевказаними професіями за відповідними кодами, що в свою чергу відповідає положенням ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Тому пенсійним органом безпідставно визначено пільговий стаж позивача без врахування періоду з 19.11.1990 року по 07.12.2016 року, відтак рішення відповідача є незаконним та підлягає скасуванню.

На підставі п.1 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Статтею 113 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

На підставі ч. 1 ст. 16 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обовязок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 20 Закону).

За таких обставин судами вірно не взято до уваги посилання відповідача на те, що певний період стаж позивача не може бути зарахований через не сплату підприємством страхових внесків, оскільки несвоєчасне перерахування страхових внесків підприємством не може впливати на право заявника на призначення пенсії.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до правильного висновку про неправомірність дій пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії, зобов'язавши відповідача включити до пільгового та страхового стажу позивача певні періоди його праці на підземних роботах.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя відхилити.

Постанову Приморського районного суду м. Маріуполя від 13 травня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.