Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Князєва В.С.,

суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б.,

Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.

перевірила наявність підстав для передачі на її розгляд справи за позовом ОСОБА_9 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання неправомірним рішення щодо відмови в призначенні пенсії та зобов'язання здійснити обчислення пенсії за вислугу років за касаційною скаргою ОСОБА_9 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року і

18 травня 2015 року ОСОБА_9 звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила визнати неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне щодо відмови в призначенні пенсії та зобов'язати здійснити обчислення пенсії за вислугу років.

Постановою від 18 червня 2015 року Рівненський міський суд Рівненської області позов задовольнив: визнав неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне щодо відмови у призначенні ОСОБА_9 пенсії за вислугу років згідно з пунктом "е" статті 55 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення"; зобов'язав відповідача провести призначення позивачу пенсії за вислугу років з моменту залишення роботи, яка дає право на призначення такої пенсії.

Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 09 вересня 2015 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне задовольнив, постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 18 червня 2015 року скасував, у задоволенні позову відмовив.

Не погодившись із судовим рішенням апеляційного суду, ОСОБА_9 подала касаційну скаргу.

Ухвалою від 27 жовтня 2015 року Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_9 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою

від 31 січня 2018 року справу № 569/7153/15-а за позовом ОСОБА_9 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання неправомірним рішення щодо відмови в призначенні пенсії та зобов'язання здійснити обчислення пенсії за вислугу років передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі статті 347 та підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Ухвалу мотивовано тим, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та повного і всебічного розгляду справи, суд вважає за необхідне відступити від викладеного у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року № 419/794/15-а правового висновку щодо застосування пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року N909 (909-93-п) .

Підпунктом 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , зокрема, передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

За змістом частини четвертої статті 347 Кодексу адміністративного судочинства України про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або ВеликоїПалати Верховного Суду суд постановляє ухвалу з викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 цього Кодексу, або з обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п'ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої цієї статті якщо Велика Палата дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала.

Так, у справі, що розглядається, спір стосується правомірності рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне щодо невключення до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, періоду роботи позивача на посаді концертмейстера у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації.

Водночас у постанові від 25 травня 2016 року (справа № 419/794/15-а) Верховний Суд України дійшов висновку про те, що посада викладача в музичній школі, яка згодом реорганізована у школу мистецтв, не входить до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Наявність доручення Кабінету Міністрів України від 06 січня 1996 року № 397/21, яким дію цього Переліку поширено, зокрема, і на викладачів шкіл мистецтв,без унесення змін до цього Переліку, не є достатньою законодавчою підставою для зарахування до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років,періоду роботи позивача на посаді викладача в позашкільних закладах освіти.

Оскільки обставини у справі, що розглядається, відрізняються від обставин, установлених у справі № 419/794/15-а, а підстави, з яких позивачі у цих справах просили визнати за ними право на пенсію за вислугу років, є різними, то ВеликаПалата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд.

Відповідно до частини шостої статті 347 Кодексу адміністративного судочинства України справа за позовом ОСОБА_9 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання неправомірним рішення щодо відмови в призначенні пенсії та зобов'язання здійснити обчислення пенсії за вислугу років повертається для розгляду за касаційною скаргою ОСОБА_9 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 346, 347, підпунктом 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , ВеликаПалата Верховного Суду

Повернути справу за позовом ОСОБА_9 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання неправомірним рішення щодо відмови в призначенні пенсії та зобов'язання здійснити обчислення пенсії за вислугу років за касаційною скаргою ОСОБА_9 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.