Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Загороднього А.Ф., Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової служби в Автономній Республіці Крим про визнання дій протиправними щодо ненадання чергової та додаткової відпусток,

за касаційними скаргами ОСОБА_4 і Державної податкової служби в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 8 червня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року, -

У травні 2012 року ОСОБА_4 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної податкової служби в Автономній Республіці Крим (далі - ДПС в АР Крим) про визнання дій протиправними в частині ненадання йому основної чергової та додаткової відпусток для участі в екзаменаційній сесії.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідачем безпідставно в порушення приписів пункту 56 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (114-91-п) (далі - Положення № 114), та статті 216 КЗпП України йому не надано за 2012 рік чергової відпустки, і з 12 по 28 березня 2012 року додаткової відпустки на період складання заліків та іспитів для участі в екзаменаційній сесії.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 8 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ДПС в АР Криму щодо надання додаткової оплачуваної відпустки ОСОБА_4 для участі в екзаменаційної сесії з 12 по 28 березня 2012 року, про що зазначено в його рапорті від 5 березня 2012 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Касаційна скарга обґрунтована доводами, аналогічними викладеним у позовній заяві.

У касаційній скарзі ДПС в АР Крим, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає про правомірність дій відповідача щодо ненадання основної чергової відпустки через виплату позивачу грошової компенсації за невикористану відпустку при звільненні його з ДПС в АР Крим. Щодо ненадання відпустки у зв'язку з навчанням у вищому навчальному закладі також вказував на правомірність своїх дій, з посиланням на те, що на момент проходження служби в податковій міліції позивач вже мав повну вищу освіту, а рішення про отримання другої вищої освіти прийняв самостійно, без погодження з керівництвом ДПС АР Крим.

ДПС в АР Крим у запереченнях на касаційну скаргу позивача просило залишити касаційну скаргу без задоволення, скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Від позивача заперечення на касаційну скаргу ДПС в АР Крим не надходили.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Судами встановлено, що наказом ДПС в АР Крим № 121-о від 3 квітня 2012 року позивач звільнений в запас Збройних сил України за підпунктом "г" пункту 64 Положення № 114 (114-91-п) із виплатою компенсації за невикористану чергову відпустку за 2012 рік з розрахунку 35 діб.

5 березня 2012 року ОСОБА_4 звернувся до ДПС в АР Крим із рапортом про надання йому додаткової оплачуваної відпуски для участі в екзаменаційній сесії в Таврійському Національному Університеті ім. В.І. Вернандського з 12 березня 2012 року по 28 березня 2012 року. Разом із рапортом позивачем надано довідку - виклик від 5 березня 2012 року № 5372 на підтвердження періоду проведення екзаменаційної сесії. Вказаний рапорт зареєстрований в ДПС в АР Крим 7 березня 2012 року за вх. № 130/Б.

За результатами розгляду цього рапорту на адресу позивача був надісланий лист № 305/б/04-0087 від 28 березня 2012 року, яким повідомлено про те, що при звільненні його з органів податкової міліції за підпунктом "г" пункту 64 Положення № 114 (114-91-п) ОСОБА_4 буде виплачена компенсація за невикористану відпуску.

Не погоджуючись з відмовою ДПС в АР Крим щодо ненадання додаткової відпустки для участі в екзаменаційній сесії, а також ненадання основної чергової відпустки за 2012 рік, ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що дії відповідача в частині ненадання позивачу додаткової відпустки у зв'язку з навчанням у вищому навчальному закладі неправомірні, а в частині надання основної чергової відпустки такими, що відповідають критеріям частини третьої статті 2 КАС України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 61 Положення № 114 (114-91-п) додаткові і соціальні відпустки особам рядового і начальницького складу надаються відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 15 Закону України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі - Закон №504/96-ВР (504/96-ВР) ) працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації - 30 календарних днів.

За нормами пункту 4 частини першої статті 15 Закону № 504/96-ВР тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 216 КЗпП працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації - 30 календарних днів.

Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації (частина друга статті 216 КЗпП).

Оскільки в порушення вказаних приписів позивачу не надано додаткову відпустку у зв'язку з навчанням у вищому навчальному закладі з 12 по 28 березня 2012 року за рапортом від 5 березня 2012 року, то суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позовних вимог в цій частині та неправомірності дій відповідача.

Що стосується вимог про надання основної чергової відпустки за 2012 рік, то суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про їх необґрунтованість, з огляду на наступне.

За правилами підпункту "а" пункту 49 Положення № 114 (114-91-п) , особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надаються чергові відпустки.

Нормами пункту 52 Положення № 114 (114-91-п) (чинного на час виникнення спірних правовідносин) чергова відпустка має бути надана протягом календарного року кожній особі рядового або начальницького складу. В особливих випадках з дозволу прямого начальника (від начальника управління внутрішніх справ Кримської АРСР, області, м. Києва, йому рівних і вище) невикористана чергова відпустка за минулий рік може бути надана в I кварталі наступного року.

Абзацом 1 пункту 56 Положення № 114 (114-91-п) передбачено, що особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров'я чи скорочення штатів, у році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до пункту 51 цього Положення.

Відповідно до абзацу 2 Інструкції про порядок надання чергових відпусток співробітникам податкової міліції ДПС в Автономній Республіці Крим, затвердженої наказом ДПС в АР Крим від 15 лютого 2012 року № 42, відпустки співробітникам податкової міліції (відкликання з відпустки) надаються виключно за наказом ДПС в АР Крим, згідно затверджених графіків відпусток.

Абзацом 3 вказаної Інструкції встановлено, що рапорти з проханням надання відпустки співробітники податкової міліції ДПС в АР Крим падають особисто відділу персоналу ДПС в АР Крим не пізніше ніж за 14 днів до початку відпустки.

За графіком чергових відпусток на 2012 рік співробітників головного відділу податкової міліції ДПІ в м. Ялта, чергова відпустка ОСОБА_4 починалась з 26 березня 2012 року.

Проте, позивачем не подано рапорт щодо надання чергової відпустки з 26 березня 2012 року.

Натомість досліджений судами попередніх інстанцій рапорт позивача від 15 березня 2012 року щодо надання йому чергової відпустки обґрунтовано визнано таким, що за приписами частини другої статті 70 КАС України не може бути доказом у справі, оскільки на зазначеному рапорті відсутні докази його отримання ДПС в АР Крим або його направлення на адресу відповідача, як це видно з рапорту ОСОБА_5 від 5 березня 2012 року. Крім того, за наказом відповідача № 121-о від 3 квітня 2012 року ОСОБА_5 встановлена виплата компенсації за невикористану чергову відпустку за 2012 рік з розрахунку 35 діб.

На підставі викладеного, суд касаційної інстанції погоджуєтьсь з висновками судів попередніх інстанції щодо відсутності підстав для надання позивачу основної чергової відпустки за 2012 рік на підставі рапорту від 15 березня 2012 року, оскільки право ОСОБА_4 на отримання такої відпустки з боку відповідача не порушено.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції правильно встановили обставини справи, повно дослідили докази по справі та ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Згідно з частиною 3 статті 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційні скарги ОСОБА_4 і Державної податкової служби в Автономній Республіці Крим відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 8 червня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.