Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Кравчука В.М., суддів: Анцупової Т.О., Стародуба О.П., розглянув у попередньому судовому засіданні справу №556/1099/16-а за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Шидловського В.Б., Євпак В.В., Капустинського М.М.) від 13.10.2016 у справі №556/1099/16-а за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" про визнання постанови незаконною та її скасування.

І. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання нечинною та скасування постанови №000086 від 05 квітня 2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 65 Кодексу України про адміністративне правопорушення 9надалі - КУпАП (80731-10) ), винесеної службовою особою - лісничим Озерецького лісництва ДП "Володимирецьке лісове господарство" ОСОБА_2

2. Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач при винесенні постанови про притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності допустив порушення вимог чинного законодавства, яке регулює притягнення громадян до адміністративної відповідальності, як при складанні протоколу, так і при його розгляді. Вважав притягнення його до адміністративної відповідальності незаконним та просив скасувати постанову

3. Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 15.06.2016 позов було задоволено повністю та визнано постанову №000086 від 05 квітня 2016 року, винесену лісничим Озерецького лісництва ДП "Володимирецьке лісове господарство" ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 65 КУпАП нечинною та скасувати її.

4. Не погоджуючись з прийнятою постановою, Відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилався на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

5. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016 апеляційну скаргу відповідача було задоволено, постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 15.06.2016 скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

6. 16.11.2016 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Позивача на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016.

7. У поданій касаційній скарзі Позивач із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016 та залишити в силі постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 15.06.2016.

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.11.2016 у зазначеній справі було відкрито провадження.

9. З клопотаннями до суду сторони не зверталися.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Постановою № 000086, винесеною лісничим Озерецького лісництва ОСОБА_2 05.04.2016 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 65 КУпАП.

11. 18.03.2016 лісничим ОСОБА_2 та іншими працівниками лісової охорони було виявлено факт незаконної порубки шести сироростучих дерев породи сосна в кварталі 61 виділі 12 Озерецького лісництва ДП "Володимирецьке лісове господарство". На місці вчинення незаконної порубки знаходився ОСОБА_1 та інші особи, які відмовились представитись лісничому.

12. Будучи допитаним в суді першої інстанції лісничий ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_1 мав при собі бензопилу марки SHTIL. На запитання працівників лісової охорони позивач сказав, що це саме він здійснив порубку дерев та погодився проїхати з працівниками лісової охорони для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Позивачу було запропоновано надати пояснення, у відповідь на що ОСОБА_1 власноручно написав пояснення в яких вказав, що саме він здійснив незаконну порубку вказаних дерев.

13. Пояснення лісничого ОСОБА_2 підтверджуються як протоколом про адміністративне правопорушення № 000086 від 18.03.2016 року, складеного в присутності свідка ОСОБА_3.(а.с.16), так і письмовим поясненням ОСОБА_1, де він власноручно зазначив, що він самовільно зрізав шість сироростучих сосен діаметром 36, 32, 42, 45,40, 42 см. та був затриманий лісовою охороною Озерецького лісництва 18.03.2016 (а.с.18).

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Оцінюючи доводи та заперечення сторін, суди попередніх інстанцій дійшли таких висновків

15. Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП (80731-10) . Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).

16. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні будь-які докази на підтвердження вини позивача у скоєному та не дотримано вимог законодавства про притягнення громадян до адміністративної відповідальності.

17. Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками суду першої інстанції.

18. Зі змісту ст. 65 КУпАП слідує, що незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення,-

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

19. З матеріалів справи та зазначених вище обставин слідує, що суд першої інстанції не надав оцінки письмовому поясненню ОСОБА_1, де він власноручно зазначив, що він самовільно зрізав шість сироростучих сосен діаметром 36, 32, 42, 45,40, 42 см. та був затриманий лісовою охороною Озерецького лісництва 18.03.2016.

20. Статтею 241 КУпАП передбачено, що справу про адміністративні правопорушення, передбачену статтею 65 розглядає Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу.

21. Позивач відмовився від підписання протоколу про адміністративне правопорушення №000086 від 18.03.2016 року, та його отримання, про що працівниками лісової охорони було складено відповідний акт (а.с.16;17). Вказаний протокол був направлений позивачу рекомендованим листом, в підтвердження чого є повідомлення з відділення поштового зв'язку про вручення надісланого листа з протоколом.

22. Окрім того, у відповідності до п.2.13. Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженої Наказом Державного комітету лісового господарства України 31.10.2010 року № 262, позивачу було направлене повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке позивач отримав 02.04.2016 року, в підтвердження чого є повідомлення з відділення поштового зв'язку.

23. Зазначені обставини підтверджують той акт, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду відносно нього матеріалів про адміністративне правопорушення. Позивач на розгляд справи з"явився, проте жодних заперечень не подав та відмовився від підпису та отримання постанови, про що комісією з розгляду справи про адміністративне правопорушення було складено відповідний акт.

24. Справу про адміністративне правопорушення відносно позивача було розглянуто уповноваженою на те особою - лісничим ОСОБА_2 та накладено відповідне стягненя. Розмір накладеного стягнення позивачем не оскаржується.

25. Оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення № 000086 має такий же номер що і протокол про адміністративне правопорушення № 000086 складений відносно позивача 18.03.2016 року. У вказаному протоколі зазначені всі анкетні данні позивача в тому числі і дата його народження. Незазначення у постанові дати народження позивача при наявності всіх інших анкетних даних не може бути підставою для скасування даної постанови. Зазначених у вказаних адміністративних матеріалах даних достатньо для того щоб ідентифікувати особу позивача та пересвідчитись що саме його притягнуто до адміністративної відповідальності цією постановою, а не будь-яку іншу особу.

26. Суд першої інстанції не дав належної оцінки зазначеним доказам та прийняв помилкове рішення про задоволення позовних вимог.

27. З урахуванням зазначених обставин та того факту, що суд першої інстанції не дав належної оцінки зазначеним доказам та прийняв помилкове рішення про задоволення позовних вимог, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

28. Позивач у своїй касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції і вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а також було допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

29. Скаржник в обґрунтування касаційної скарги зазначає, що доказів вчинення ОСОБА_1 незаконної порубки в матеріалах справи немає, знарядь чи засобів незаконної рубки при собі не мав, вину його не доведено. Таким чином, доводи скарги зводяться до оцінки доказів.

V. ОЦІНКА СУДУ

30. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були проаналізовані судом апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

31. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

32. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

33. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

34. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

35. У справі "Пономарьов проти України" (заява N 3236/03, Рішення від 03.04.2008, п. 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що "право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

36. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі, якими доводи скаржника відхилено.

37. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

38. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016 у справі №556/1099/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.