Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бившевої Л.І., Борисенко І.В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, третя особа - Головне управління ДФС у Сумській області про визнання податкового повідомлення-рішення протиправним та скасованим, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року, -

У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФC у Сумській області (далі - відповідач), третя особа Головне управління ДФC у Сумській області, в якому просить податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.10.2015 року № 0002492206 про сплату штрафу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по авансовому внеску з податку на прибуток визнати протиправним та вважати скасованим з 31.03.2016 року в порядку процедури адміністративного оскарження за скаргою позивача від 09.11.2015 року № 498, поданою до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області 09.11.2015 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства обґрунтовано висновком про те, що під час для виконання судового рішення про розгляд скарги на податкове повідомлення - рішення, позивачем не були здійсненні активні дії з повторного наданя до контролюючого орану скарги з додатками, яка була повернута відповідачем разом з рішенням про залишення скарги без розгляду.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, позивач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Товариства.

У поданих запереченнях на скаргу відповідач просить у задоволенні скарги відмовити через її необґрунтованість.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фахівцями контролюючого органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань своєчасності сплати до бюджету податкових зобов'язань по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств за жовтень 2014 року, визначених згідно податкових декларацій з податку на прибуток за 2013 рік № 9090682922 від 26.02.2014 року на суму щомісячного авансового внеску, за результатами якої складено акт від 08.10.2015 року № 2628/2206/34013028/216.

Відповідно до висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки, позивачем порушено вимоги п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, що полягало у несвоєчасній сплаті авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств, визначених згідно податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств за 2013 рік № 9090682922 від 26.02.2014 року.

За результатами перевірки контролюючим органом прийнято податкове-повідомлення рішення від 23.10.2015 року № 0002492206, яким позивачу визначено штраф з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 240 000,00 грн. (а.с. 8).

Позивач не погодився з вказаним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Сумській області шляхом направлення скарги від 09.11.2015 року № 498.

За результатами розгляду скарги, Головне управління ДФС у Сумській області прийняло рішення від 16.11.2015 року № 14584/10/18-28-10-04-04-308/328/ск про залишення скарги без розгляду з підстав - пропущення строку адміністративного оскарження (а.с.37-38). При цьому в рішенні також зазначено, що на адресу Товариства повернуто скаргу на 4 аркушах (а.с. 38).

Позивач не погодився з рішенням Головного управління ДФС у Сумській області від 16.11.2015 року щодо залишення без розгляду скарги і оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року у справі № 818/3774/15, залишеною без змін ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 року, позовні вимоги ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Головного управління ДФС у Сумській області задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 16.11.2015 року № 14584/10/18-28-10-04-04-308/328/ск про залишення скарги без розгляду та зобов'язано Головне управління ДФС у Сумській області прийняти до розгляду скаргу ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" від 09 листопада 2015 року № 498 на податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сумах від 23.10.2015 року № 0002492206 (а.с.39-40).

Перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Так, відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України).

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті (п. 56.16 ст. 56 Податкового кодексу України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи скарга позивачем була подана безпосередньо до контролюючого органу 09.11.2015 року.

Відповідно до п. 56.7 ст. 56 Податкового кодексу України у разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

Судами встановлено, що рішенням відповідача від 16.11.2015 року скарга позивача була залишена без розгляду та повернута позивачу, крім того на адресу Товариства також повернуто подану позивачем скаргу на 4 аркушах (а.с. 38).

На підставі вказаного суди дійшли висновку, що для виконання судового рішення у відповідача була відсутня скарга подана Товариством.

Так, судове рішення, яке набрало законної сили є підставою для його виконання (ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України).

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) (ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином враховуючи, що для виконання судового рішення у контролюючого органу була відсутня скарга позивача, а в судовому рішенні не було визначено спосіб, строки та порядок його виконання, як не було покладено і обов'язок щодо забезпечення виконання такого рішення (п. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України), колегія суддів приходить до висновку про правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог Товариства, оскільки останнє не вчинило будь - яких дій для виконання такого судового рішення, включаючи і його примусове виконання.

За змістом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" відхилити, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року у справі № 818/887/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.