813/6734/14 Про визнання дій Державної архітектурно-будівельної інспекції протиправними, скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації - 04.10.2017 Прийняття

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, в якому просила визнати дії протиправними, та скасувати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 21.03.2014 року № ЛВ 142140810021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для видачі відповідачем декларації про готовність об'єкта до експлуатації слугувало рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.09.2011 року. Вказане рішення було оскаржено ОСОБА_4 в апеляційному порядку та 19.05.2014 року рішенням Апеляційного суду Львівської області апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.09.2011 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач вважає, що відповідачу станом на час реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації з реконструкції квартири АДРЕСА_1 на нежитлові приміщення (офіс) з облаштуванням окремого входу з АДРЕСА_2 було відомо про наявність апеляційної скарги на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.09.2011 року у цивільній справі № 2-2218/11.

Позивач стверджує, що такі дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області є протиправними та суперечать вимогам Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суд від 30.10.2014 року залучено до участі у адміністративній справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року, позов задоволено частково. Зобов'язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 21.03.2014 року № ЛВ 142140810021. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняти рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На адресу Вищого адміністративного суду України письмових заперечень від ОСОБА_4 не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.03.2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта "Реконструкція квартири АДРЕСА_1 на нежитлові приміщення (офіс) з облаштуванням окремого входу з АДРЕСА_1, поданої замовником ОСОБА_5, що підтверджується електронним витягом з реєстру дозвільних документів щодо об'єктів, для яких видано дозволи на виконання будівельних робіт (а.с. 102).

Підставою для реєстрації декларації № ЛВ 142140810021 було рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.09.2011 року у цивільній справі № 2-2218/11 за позовом ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Стрийської міської ради, третя особа - Інспекція архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про визнання права власності на самочинне будівництво, яким позов ОСОБА_5 задоволено та визнано за ним право власності на нежитлові приміщення загальною площею 45,3 кв.м. АДРЕСА_3

Вважаючи такі дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області протиправними позивач звернулася до суду з даним позовом.

Розглядаючи адміністративну справу та задовольняючи позовні вимог суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що рішенням Апеляційного суду Львівської області від 19.05.2014 року скасовано рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.09.2011 року у цивільній справі № 2-2218/11. При цьому встановлено, що ОСОБА_5 переобладнано квартиру АДРЕСА_1 під нежитлове приміщення за відсутності розробленої, погодженої та затвердженої у встановленому законодавством порядку проектної документації, без погодженого з місцевими органами містобудування та архітектури робочого проекту, відповідного дозволу на проведення робіт по переплануванню (реконструкції), і за таких обставин, зазначене перепланування (реконструкція) є самочинною.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що на дату реєстрації спірної декларації ЛВ 142140810021 від 21.03.2014 року інформація, яка зазначалась в ній, не відповідала дійсності, а саме, реконструкція (переобладнання) квартири АДРЕСА_1 під нежитлове приміщення була визнана самочинною.

Переглядаючи рішення, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямованість на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011 року (3038-17) (далі - Закон № 3038-VI (3038-17) ).

Згідно положень ч. 1 ст. 39 Закону № 3038-VІ прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначає Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 (461-2011-п) (далі - Порядок № 461).

Відповідно до п. 2 Порядку № 461 (461-2011-п) прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація). Згідно п. 10 Порядку № 461 (461-2011-п) в редакції на час виникнення спірних правовідносин у разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком.

Правові наслідки подання недостовірних даних для реєстрації декларації врегульовано положеннями ч. 2 ст. 39-1 Закону № 3038-VІ. Зокрема, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Також у п. 29 Порядку № 461 (461-2011-п) встановлено, що у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.

Інспекція скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

Колегія суддів зазначає, що з матеріалів адміністративної справи вбачається та встановлено судами попередніх інстанцій наступне. Підставою для реєстрації спірної декларації відповідачем було рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.09.2011 року у цивільній справі № 2-2218/11. Водночас, рішенням Апеляційного суду Львівської області від 19.05.2014 року у зазначеній цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області, третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про визнання за ним права власності на нежитлові приміщення загальною площею 45,3 кв.м. на АДРЕСА_1 встановлено, що реконструкція нежитлового приміщення є самочинним будівництвом.

Так, всупереч вимогам ст.ст. 10, 60 ЦПК України, ОСОБА_5 не надано доказів на підтвердження виконання ним рішення виконкому Стрийської міської ради № 236 від 17.07.2003 р. щодо виготовлення та узгодження у встановленому законом порядку проектної документації по реконструкції в нежитлове приміщення квартири АДРЕСА_1, звернення до виконкому Стрийської міської ради Львівської області для вирішення питання прийняття в експлуатацію нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 ОСОБА_5 переобладнано квартиру АДРЕСА_5 під нежитлове приміщення за відсутності розробленої, погодженої та затвердженої у встановленому законодавством порядку проектної документації, без погодженого з місцевими органами містобудування та архітектури робочого проекту, відповідного дозволу на проведення робіт по переплануванню (реконструкції), і за таких обставин, незважаючи на наявність рішення виконкому Стрийської міської ради про надання дозволу на переведення квартири під нежитлове приміщення, зазначене перепланування (реконструкція) є самочинною.

Згідно вимог ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів зазначає, що рішенням Апеляційного суду Львівської області від 19.05.2014 року у цивільній справі № 2-2218/11 встановлено, що ОСОБА_5 не були дотримані обов'язкові передумови набуття права власності на новостворене нерухоме майно, не було прийнято в експлуатацію, питання визнання права власності на самочинне будівництво не було предметом розгляду відповідного державного органу. Доводи відповідача про відсутність порушеного права чи інтересу у позивача внаслідок реєстрації спірної декларації є необґрунтованими, оскільки факт наявності порушеного права ОСОБА_4 у зв'язку із реєстрацією спірної декларації встановлено у цивільний справі № 2-2218/11 та було предметом перевірки судами першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до п. 10 Порядку № 461 (461-2011-п) , в редакції на час виникнення спірних правовідносин, у разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком. Підставою для реєстрації 21.03.2014 року спірної декларації відповідачем було рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.09.2011 року. Проте вказане судове рішення на час реєстрації декларації не набуло законної сили, оскільки було оскаржене в порядку, визначеному цивільним процесуальним кодексом України до Апеляційного суду Львівської області. За результатами апеляційного провадження судове рішення, яке слугувало підставою для реєстрації декларації, було скасовано рішенням Апеляційного суду Львівської області від 19.05.2014 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовних вимог щодо зобов'язання відповідача скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 21.03.2014 року № ЛВ 142140810021 згідно процедури, визначеної у п. 29 Порядку № 461.

Згідно частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2015 року у справі № 813/6734/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановлених статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.