Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів:

Стрелець Т.Г. Горбатюка С.А. Мороз ЛЛ.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року

у справі № 728/1559/16-а

за позовом ОСОБА_4

до Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в

Чернігівській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

У червні 2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії протиправними та зобов'язати вчинити дії.

Позивач вважає, що рішення Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області не відповідає чинному законодавству та порушує його конституційне право на пенсійне забезпечення.

Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 29 червня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_4.

Зобов'язано Бахмацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01 червня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_4, призначеної в розмірі 81% заробітної плати державного службовця відповідної посади за останнім місцем роботи на державній службі на посаді заступника голови Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (1013-2015-п) та з врахуванням довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям № 02-16/2244 від 07.06.2016 року, виданої Бахмацькою районною державною адміністрацією Чернігівської області.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позовом залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

На адресу Вищого адміністративного суду України 14.11.2016 року надійшли письмові заперечення від Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України, в яких відповідач просить відхилити касаційну скаргу та залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 з 26 червня 2007 року перебуває на обліку в Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII (3723-12) у розмірі 81% заробітної плати, останнім його місцем роботи була посада заступника голови Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області.

07 червня 2016 року ОСОБА_4 звернувся із заявою до Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати та розміру посадового окладу працюючим державним службовцям з 01.12.2015 року, надавши довідку Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області від 07.06.2016 року № 02-16/2244 (а.с.8).

Рішенням Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 07 червня 2016 року позивачу відмовлено у перерахунку призначеної пенсії з посиланням на відсутність законних підстав.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у перерахунку пенсії позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи адміністративну справу та задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у ст. 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст.37-1 Закону України "Про державну службу" (в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії позивачу), ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Натомість суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року, яка набрала чинності з 01.05.2016 р., пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . Таким чином, з 01.05.2016 р. Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року (889-19) по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців. Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) від 09.07.2003 року не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що враховуючи приписи ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) від 09.07.2003 року, з 01.05.2016 року відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.

Переглядаючи судове рішення суду апеляційної інстанції, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Згідно статті 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (в редакції, яка діяла до 1 січня 2015 року) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до статті 37-1 Закону № 3723-ХІ (в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (76-19) , який набрав чинності з 1 січня 2015 року) умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення заробітної плати при проведенні перерахунку пенсій державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (865-2000-п) (далі - Постанова № 865).

Зокрема пунктами 4 та 5 Постанови № 865 (865-2000-п) (в редакції, яка була чинна до 15 грудня 2015 року) було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" (432-15) заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" (889-19) , визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

З аналізу викладених вище норм вбачається, що законодавством, чинним станом на час призначення пенсії позивачу, було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

Утім, постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (1013-2015-п) пункт 4 Постанови № 865 (865-2000-п) було виключено. З 23 вересня 2016 року втратила чинність й сама Постанова № 865 (865-2000-п) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 (622-2016-п) (яка теж не передбачає механізму для перерахунку раніше призначених пенсій державних службовців).

У зв'язку з набранням з 1 травня 2016 року чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (889-19) Закон № 3723-ХІІ (3723-12) втратив чинність (за винятком окремих статей цього Закону). Зокрема втратила чинність згадана вище стаття 37-1 Закону № 3723-ХІІ, яка передбачала підстави для перерахунку пенсії державних службовців. Чинним Законом України "Про державну службу" (889-19) таких підстав не передбачено. За статтею 90 названого Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Крім того, частиною п'ятою Прикінцевих положень Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ (213-19) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів стосовно пенсійного забезпечення" (який набрав чинності 1 квітня 2015 року) встановлено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу" (889-19) , "Про прокуратуру" (1789-12) , "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , "Про статус народного депутата України" (2790-12) , "Про Кабінет Міністрів України" (514-16) , "Про судову експертизу" (4038-12) , "Про Національний банк України" (679-14) , "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14) , "Про дипломатичну службу" (2728-14) , Податкового (2755-17) та Митного кодексів України (4495-17) , Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

У зв'язку з тим, що до 1 червня 2015 року не було прийнято закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 1 червня 2015 року органи Пенсійного фонду України не призначають пенсій відповідно до Закону України "Про державну службу" (889-19) , а призначені до вказаної вище дати - не перераховуються.

У справі, що розглядається, встановлено, що станом на дату звернення позивача із заявою щодо перерахунку її пенсії у сфері правового регулювання пенсійного забезпечення державних службовців відбулися законодавчі зміни, у результаті яких обсяг суб'єктивного права на перерахунок пенсії, як і підстави і порядок його реалізації, зокрема повноваження органів ПФУ щодо такого перерахунку, залишилися не визначеними (не врегульованими).

При цьому, колегія суддів зауважує, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку він отримував до цього, а тому не може вважатися звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що відповідач, відмовляючи у перерахунку призначеної позивачу пенсії, діяв у відповідності до вимог чинного на час виникнення спірних відносин законодавства, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням викладеного, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновку, викладеному в оскаржуваному рішенні суду апеляційної інстанції, воно ґрунтується на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року у справі № 728/1559/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановлених статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.