Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.

Суддів: Єрьоміна А.В., Мороза В.Ф.

При секретарі: Ловецкій Т.

За участю позивача - ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Відділу Держземагенства у м. Тернополі Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Відділу Держземагенства у м. Тернополі Тернопільської області, третя особа: Тернопільська міська рада, про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії, -

У липні 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом, в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просили визнати протиправною відмову Відділу Держземагенства у м.Тернополі Тернопільської області у видачі довідки 6-зем та у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду площею 0,0418 га для обслуговування будівлі; зобов'язати відповідача вчинити дії щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду площею 0,0418 га для обслуговування будівлі та щодо видачі довідки 6-зем.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2015 року, позов задоволено: визнано протиправною відмову Відділу Держземагенства у м.Тернополі Тернопільської області у видачі довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами угіддями (за даними форми 6-зем) та погодженні проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 земельної ділянки в оренду терміном на п'ять років площею до 0,0418 га обслуговування будівлі за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано Відділ Держземагенства у м.Тернополі Тернопільської обласьті видати позивачам довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем), щодо земельної ділянки, яка їм відводиться, та погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на п'ять років площею до 0,0418 га для обслуговування будівлі за адресою: АДРЕСА_1; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заперечуючи проти касаційної скарги позивачі просили залишити касаційну скаргу без задовлення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачі в рівних частках (по 1/2 частині) є власниками будівлі перукарні з кафе-баром, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №№ 1067808 і 1067860, виданими 07.03.2013 року, а також земельної ділянки площею 0,0130 га, розташованої за вказаною адресою, що підтверджується витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №1068254 та №1068278, виданими 07.03.2013 року.

З метою здійснення господарської діяльності у вказаній будівлі позивачі звернулись до КП "Місто" та ПП "ВолКас" для розрахунку потреби площі земельної ділянки для обслуговування існуючої будівлі перукарні з кафе-баром за вказаною адресою.

Відповідно до отриманих розрахунків від 19.02.2013 року потреба площі для обслуговування вказаної будівлі згідно ДБН 360-92** табл.6.1 п.4 "Підприємства торгівлі, громадського транспорту та обслуговування" становить 0,0620 га.

Враховуючи, що у власності позивачів перебуває земельна ділянка для обслуговування даної будівлі площею лише 0,0130 га., з метою отримання у користування додатково необхідної для належного обслуговування цієї будівлі площі, позивачі звернулись до Тернопільської міської ради з відповідною заявою.

Окрім того, на спірній земельній ділянці, на яку претендують позивачі, знаходиться частина належного їм об'єкту нерухомості (перукарні з кафе-баром).

Рішенням Тернопільської міської ради № 6/35/54 від 12.07.2013 року надано ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,0418 га в оренду терміном на п'ять років для обслуговування будівлі за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано заявників в шестимісячний термін подати на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

На замовлення позивачів ПП "Земельно-кадастрове бюро" виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0418 га в оренду терміном п'ять років для обслуговування будівлі по АДРЕСА_1, після чого позивачі неодноразово звертались до Відділу Держземагенства у м.Тернополі Тернопільської області з метою отримання довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) та погодження проекту землеустрою.

25.07.2014 року Відділ Держземагенства у м. Тернополі Тернопільської області повторно відмовив позивачам у видачі довідки за даними форми 6-зем та у погодженні проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки в оренду. Свою відмову обшрунтовував порушенням Тернопільською міською радою під час винесення рішення № 6/35/54 від 12.07.2013 року про надання позивачам дозволу на розроблення проекту землеустрою вимог ст.ст. 123, 124, 134 ЗК України в частині дотримання порядку надання земельних ділянок державної та комунальної власності у користування, оскільки передача в оренду таких земельних ділянок здійснюється за результатами проведення земельних торгів, а також неможливістю встановлення із матеріалів проекту землеустрою, за рахунок яких земель відводиться земельна ділянка. Враховуючи зазначене, відповідачем зроблено висновок, що представлений проект землеустрою не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 12 Земельного Кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Пунктом 2 статті 124 цього Кодексу визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельній ділянці об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Судами встановлено, що відповідно до виготовленого, на підставі рішення Тернопільської міської ради № 6/35/54 від 12.07.2013 року, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, позивачам в користування передається земельна ділянка, яка перебувала у користуванні попереднього власника будівлі ОСОБА_4 (матері позивачів), а також частина земельної ділянки, на якій розташована частина будівлі площею 0,022 га і яка необхідна для обслуговування будівлі, загальною площею 0,0418 га.

Рішення Тернопільської міської ради № 6/35/54 від 12.07.2013 року прийняте у межах повноважень, на час звернення позивачів до відповідача та на час розгляду справи є чинним, а відтак, відповідно є обов'язковим до виконання на відповідній території.

Водночас, в зазначеному проекті землеустрою, зокрема і в пояснювальній записці, чітко зазначено, за рахунок яких земель відводиться земельна ділянка. Крім цього, ці обставини були встановлені судом першої інстанції в судовому засіданні за участю сторін та інженера-землевпорядника ОСОБА_5, який розробляв проект.

З огляду на зазначене, безпідставним є твердження відповідача щодо порушення Тернопільською міською радою під час ухвалення рішення про надання позивачам дозволу на розроблення проекту землеустрою вимог ст.ст. 123, 124, 134 Земельного кодексу України в частині дотримання порядку надання земельних ділянок державної та комунальної власності у користування, а також тверджень щодо неможливості встановлення із матеріалів проекту землеустрою, за рахунок яких земель відводиться земельна ділянка.

Відповідно частини другої статті 50 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 року № 858 проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України (2768-14) .

Згідно з частиною 8 статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, визначеному статтею 186-1 цього Кодексу.

Частиною першою статті 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

При цьому, Указом Президента України від 08.04.2011 року № 445/2011 (445/2011) встановлено, що центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, є Державне агентство земельних ресурсів України.

Відповідно до частини четвертої статті 186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Частиною п'ятою статті 186-1 Земельного кодексу України встановлено, що органи, зазначені в частині першій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Згідно з частиною шостою статті 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Отже, територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів України розглядають проекти землеустрою на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства, положенням документації із землеустрою та містобудівній документації, за наслідками чого надають свої висновки або про погодження проекту, або про відмову у такому погодженні в разі наявності обґрунтованих підстав, встановлених частинами 5-6 статті 186-1 Земельного кодексу України.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідачем не наведено, а судами не встановлено наявності зазначених підстав для відмови у погодженні проекту землеустрою.

Крім того, відповідачем не наведено буд-яких обґрунтованих підстав щодо невидачі позивачам довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами угіддями (за даними форми 6-зем).

В свою чергу, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вказані критерії, хоча і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Оскаржувана відмова Відділу Держземагенства у м.Тернополі Тернопільської області у видачі довідки 6-зем та у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду площею 0,0418 га для обслуговування будівлі вищезазначеним вимогам, зокрема щодо її обґрунтованості, розсудливості, пропорційності, дотримання прав та інтересів усіх осіб, не відповідає.

За вказаних обставин суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо протиправності відмови Відділу Держземагенства у м.Тернополі Тернопільської області у видачі довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами угіддями (за даними форми 6-зем) та погодженні проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 земельної ділянки в оренду терміном на п'ять років площею до 0,0418 га обслуговування будівлі за адресою: АДРЕСА_1.

Судами першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статями 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Відділу Держземагенства у м. Тернополі Тернопільської області - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку статей 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.