Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В., Єрьоміна А.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2017 року у справі № 489/6241/16-а за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому просила:

визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва щодо не включення при призначенні пенсії до середньомісячного заробітку сум індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за сумлінну безперервну працю, одноразових премій, компенсації за невикористану відпустку та інших виплат, на які були нараховані страхові внески відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу";

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії від 17 листопада 2016 року;

зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва здійснити донарахування і виплату пенсії починаючи з 15 вересня 2011 року, з урахуванням зазначених виплат, згідно з довідками про заробітну плату, які були подані при призначенні пенсії та згідно з довідкою від 15 листопада 2016 року із збереженням 90% нарахування пенсії.

Посилалася на те, що при призначенні пенсії у 2011 році їй не були враховані усі обов'язкові надбавки та підвищення, які входять до структури заробітної плати, що призвело до зниження розміру пенсії. У 2016 році вона звернулася за перерахунком пенсії в якому просила врахувати всі обов'язкові надбавки, проте їй відмовлено. Не погоджуючись з такою відмовою вона звернулася до суду.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 1 лютого 2017 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва щодо не включення при призначенні пенсії ОСОБА_4 до середньомісячного заробітку сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за сумлінну безперервну працю, одноразових премій, компенсації за невикористану відпустку та інших виплат, на які нараховані страхові внески під час обчислення розміру пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу". Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 17 листопада 2016 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва здійснити донарахування і виплату призначеної позивачу пенсії, починаючи з 15 вересня 2011 року, з урахуванням інших видів виплат (індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошову винагороду на сумлінну безперервну працю, одноразові премії, компенсації за невикористану відпустку та інших виплат, на які було нараховані страхові внески) згідно з довідками про заробітну плату ОСОБА_4, які були подані нею при призначенні пенсії та згідно довідки від 15 листопада 2016 року із розрахунку 90% від суми заробітку.

Одеський апеляційний адміністративний суд рішення від 1 червня 2017 року постанову суду першої інстанції скасував та ухвалив нову про часткове задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва від 17 листопада 2016 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії. Зобов'язано відповідача здійснити донарахування та виплату призначеної позивачу пенсії, починаючи з 1 грудня 2016 року, з урахуванням інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати, грошової винагороди, одноразової премії, компенсації за невикористану відпустку, на які було нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 1 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), відповідно до довідок про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" (3723-12) , які були подані для призначення пенсії від 14 вересня 2011 року та довідки від 15 листопада 2016 року із розрахунку 90% від суми заробітку. У решті в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені апеляційним судом, просить рішення цього суду скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове про відмову в позові в повному обсязі. Вказує на те, що надбавки та обов'язкові доплати не включаються в розрахунок пенсії державного службовця, крім того, на момент звернення позивача за перерахунком пенсія державним службовцям призначається у розмірі 60% від суми їх заробітної плати.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач є пенсіонером і з вересня 2011 року отримує пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу". При призначенні пенсії їй не були враховані обов'язкові надбавки та підвищення, зокрема, матеріальна допомога, індексація заробітної плати тощо.

У листопаді 2016 року позивач звернулася до відповідача за перерахунком пенсії з урахуванням усіх доплат, проте рішенням від 17 листопада 2016 року їй відмовлено у такому перерахунку з посиланням на те, що матеріальна допомога, індексація заробітної плати, надбавки, премії, компенсація за невикористану відпустку, не входять до складових заробітної плати державного службовця.

Виходячи з положень, передбачених частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п'ятою статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" передбачено, що визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб визначений в постанові Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 (622-2016-п) .

Відповідно до пункту 4 вказаної постанови розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні.

Матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Згідно зі статтею 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону

При тлумаченні цієї норми, Верховний Суд України в рішенні від 28 травня 2013 року (Справа № 21-97а13) зазначив, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Отже правильним є висновок судів, що при перерахунку пенсії слід застосовувати показник 90% від суми заробітної плати працюючого державного службовця.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області відхилити, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.