Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Калашнікової О.В., Стрелець Т.Г., Єрьоміна А.В.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року у справі № 876/729/17 (№ 463/5186/16-а) за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про визнання дій неправомірними, зобов'язання до вчинення дій, -

В листопаді 2016р. ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова, в якому просила: визнати неправомірними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення як це передбачено пунктом 7-1 розділу ХV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) ; зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, передбачених пунктами е - ж ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи з 29.11.1984 по 17.04.2000 на посаді викладача по класу фортепіано в Музичній школі № 2, з 01.09.2000 по 28.09.2016 (включно) на посаді викладача по класу фортепіано в Львівській дитячій музичній школі № 2; зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій на день призначення у відповідності до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 05 грудня 2016 року позовні вимоги задоволені.

Управлінням Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова 27 грудня 2016 року подана апеляційна скарга на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 05 грудня 2016 року.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року апеляційна скарга залишена без руху з підстав не відповідності вимогам ч.6 ст. 187 КАС України, а саме апелянт до поданої апеляційної скарги не долучив документ про сплату судового збору у розмірі встановленому законом. Апелянту встановлений 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначеного недоліку.

Апелянт копію ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року отримав 02.02.2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Станом на 15.02.2017 року апелянт недоліки апеляційної скарги не усунув.

На адресу Львівського апеляційного адміністративного суду 09.02.2017 року надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року (1774-19) внесено зміни до Закону України "Про судовий збір" (3674-17) , а саме ч. 1 ст. 5 доповнено пунктами 18-20, зокрема, звільнено від сплати судового збору Пенсійний фонд та його органи. А отже, на момент вирішення питання про прийняття до розгляду апеляційної скарги, органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати судового збору.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційна скарга повернута заявнику.

Не погоджуючись з ухваленим по справі рішенням апеляційного суду управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що управлінням Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова, у встановлений судом строк, не були усунуті недоліки апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова 27 грудня 2016 року подана апеляційна скарга на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 05 грудня 2016 року, до якої не додано документ про сплату судового збору.

Згідно частини 3 статті 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього ж Кодексу застосовуються правила статті 108 КАС України.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року апеляційна скарга залишена без руху з підстав не сплати судового збору за подання апеляційної скарги та надано управлінню Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали для усунення зазначеного недоліку.

Вказана ухвала отримана управлінням Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова 02 лютого 2017 року. У встановлений судом строк апелянт недоліки апеляційної скарги не усунув.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 108 КАС України позовна заява повертається, якщо не усунуто недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційна скарга повернута заявнику.

Враховуючи, що Закон України "Про судовий збір" (3674-17) в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги не звільняв відповідача від сплати судового збору, а апеляційну скаргу подано без додержання вимог статей 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України та управлінням Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова не було усунено її недоліків протягом установленого строку, то суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору та повернення апеляційної скарги відповідно до пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанцій винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.