Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року у справі № 334/8449/16-а за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Запоріжжя, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Запорізький арматурний завод", про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Запоріжжя, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Запорізький арматурний завод", в якому просив: - визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Запоріжжя щодо неправильного вирахування стажу при призначенні йому пільгової пенсії;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Запоріжжя зарахувати на підставі даних трудової книжки, періоди роботи у Запорізькому виробничому об'єднанні - ПАТ "Запорізький арматурний завод" з 19.07.1982 р. по 29.04.1989 року та з 05.08.1996 р. по 25.11.1998 р. газоелектрозварювальником в чавунолітейному цеху, за професією, яка віднесена до Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР N 1173 від 22.08.56 р. (v1173400-56) "Об утверждении списков производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах", Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 11.03.1994 р. N 162 (162-94-п) "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах";

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Запоріжжя призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з дня отримання права на пільгову пенсію - 15.09.2016 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно не враховано стаж позивача на роботах, що дають право на призначення пільгової пенсії за Списком №2.

Постановою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 22 лютого 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Запоріжжя щодо неправильного вирахування стажу при призначенні ОСОБА_4 пільгової пенсії.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Запоріжжя зарахувати на підставі даних трудової книжки, періоди роботи у Запорізькому виробничому об'єднанні - ПАТ "Запорізький арматурний завод" з 19.07.1982 р. по 29.04.1989 року та з 05.08.1996 р. по 25.11.1998 р. газоелектрозварювальником в чавунолітейному цеху, за професією, яка віднесена до Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР N 1173 від 22.08.56 р. (v1173400-56) "Об утверждении списков производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах", Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 11.03.1994 р. N 162 (162-94-п) "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах".

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Запоріжжя призначити та виплачувати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з дня отримання права на пільгову пенсію - 15.09.2016 р.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року скасовано постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 22 лютого 2017 року та прийнято нову про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4, відповідно до трудової книжки 19.07.1982 р. був прийнятий (мовою оригіналу трудовий книжки) "газоэлектросварщиком по 4 разряду в чугунолитейный цех" на ЗВО "Арматуробудування", ПАТ "Запорізький арматурний завод" (наказ № 306 від 15.07.1982 р.). 29.04.1989 р. був звільнений по переводу в кооператив "Днепр-2" (наказ № 237 від 18.05.1989 р. з цього же підприємства, 05.08.1996 року був прийнятий в ливарний цех газоелектрозварювальником 5 розряду ВАТ "Запорізький арматурний завод" (наказ № 212 від 05.08.1996 року и 25.11.1998 року був звільнений за власним бажанням з ВАТ "Запорізький арматурний завод" (наказ № 331 від 25.11.1998 року).

25 листопада 2016 року Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя за призначенням пенсії відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки досягнув п'ятдесяти п'яти річного віку, та має більше ніж 12 років та 6 місяців пільгового стажу роботи за професією передбаченою Списком № 2. До своєї заяви він надав всі необхідні документи, що підтверджують стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема і трудову книжку. Але своїм листом вих. № 337/Б-1 від 05.12.2016 року УПФУ в Дніпровському районі м. Запоріжжя відмовило йому у призначенні пенсії за віком за Списком № 2 згідно п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, підтвердженого документами.

Як вбачається з відповіді вих. № 337/Б-1 від 05.12.2016 року до пільгового стажу за Списком №2 Відповідачем не зараховано пільговий стаж роботи за період в ЗВО "Арматуробудування" - ПАТ "Запорізький арматурний завод", зокрема з 19.07.1982 р. по 29.04.1989 року та з 05.08.1996 р. по 25.11.1998 р. в ВАТ "Запорізький арматурний завод" - газоелектрозварювальником, за професією, яка віднесена до Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР N 1173 від 22.08.56 р. (v1173400-56) "Об утверждении списков производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных раз мерах", Список № 2, розділ XХХІІ. Общие профессии: газосварщики и их подручные, электросварщики и их подручные, Постановою Кабинету Міністрів СРСР від 11.03.1994 р. N 162 (162-94-п) Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" Список № 2, шифр 23200000, розділ ХХХІІІ - загальні професії, Електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, шифр 23200000-19756

Незарахування органом Пенсійного фонду до пільгового стажу періодів роботи з 19.07.1982 р. по 29.04.1989 року та з 05.08.1996 р. по 25.11.1998 р. є предметом спору в даній справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем разом із заявою було надано трудову книжку із зазначенням в ній відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах і це підтверджено записами у трудовій книжці, тому рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії позивачу є протиправним.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не було надано уточнюючих довідок, які підтверджують характер виконуваної робити у спірний період, відповідачем правомірно відмовлено йому у зарахуванні стажу.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з цього приводу звертає увагу на наступне.

Згідно ст. 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтею 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що пенсії призначаються з дня звернення за пенсією.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 (637-93-п) (далі - Порядок), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників встановлюються п.п. 20-22 цього Порядку, відповідно до яких у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Частиною 1 статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено право органів, що призначають пенсії, вимагати відповідні документи від підприємств, організацій та окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до п. 2 п. 2.3. Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах управління має право проводити планові та позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах, організаціях, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, інших документів, пов'язаних із призначенням пенсії, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості, зокрема письмові, з питань, що виникають у процесі таких перевірок.

Відповідно до п.п.З, 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом № 383 від 18.11.2005 року (z1451-05) Міністерства праці та соціальної політики України (надалі Порядок) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року.

Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (637-93-п) (надалі Постанова КМУ)

Згідно даного пункту у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, аналіз наведених норм законодавства вказує на те, що довідку, передбачену пунктом 20 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (637-93-п) , для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати лише у разі відсутності трудової книжки чи відсутності в ній відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судами, ОСОБА_4 надав УПФУ в Дніпровському районі м. Запоріжжя свою трудову книжку із зазначенням в ній відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах. Відповідно до трудової книжки, ОСОБА_4 має пільговий стаж за Списком № 2 - більше 12 років 6 місяців і це підтверджено саме записами у трудовій книжці.

У зв'язку з наведеним, вимога УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя про надання додатково до трудової книжки ще й довідки, передбаченої пунктом 20 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (637-93-п) , не ґрунтувалась на вимогах законодавства.

Крім того, як встановлено судами, ухвалою ВАСУ від 22 липня 2014 року по справах № К/800/33215/14, К/800/17856/14, встановлено, що "…з 22.10.1975 і до 23.12.1993 Запорізький арматурний завод входив до складу ВО "Запоріжпромарматура" (ЗВО "Арматуробудування") і факт роботи ОСОБА_2 на Запорізькому арматурному заводі підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_2 та вищевказаними архівними довідками, з яких видно, що на той час не існувало ВАТ "ЗАЗ", але це підприємство виникло на базі Запорізького арматурного заводу, яке на той час входило до складу ВО "Запоріжпромарматура" (ЗВО "Арматуробудування") на підставі наказу Мінмашпрома від 28.01.1994 № 104 і вже з 1994 року Запорізький арматурний завод продовжив свою діяльність як самостійне державне підприємство, у подальшому як ВАТ "ЗАЗ", яке на сьогодні володіє всіма архівними документами".

Копію довідки архівного відділу Запорізької міської ради про те, що станом на 06 грудня 2016 року, ПАТ "Запорізький арматурний завод" не здавав документи ЗВО "Арматуробудування" та ПАТ "Запорізький арматурний завод" до архівного відділу надано до матеріалів справи.

Відповідно, як правильно встановлено судом перщої інстанції, відповідачем не спростовано факт того, що позивач весь спірний період починаючи з 19.07.1982 р. по 29.04.1989 року та з 05.08.1996 р. по 25.11.1998 року працював в одному й тому ж підприємстві.

Окрім того, як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, позивач вичерпав всі можливості отримання уточнюючої довідки у ПАТ "Запорізький арматурний завод", яке згідно висновків вищевказаного судового рішення Вищого адміністративного суду України від 22.07.2014 року володіє всіма архівними документами, але з невідомих підстав відмовляється визнавати вказані обставини та видати працівникам відповідні довідки, які б підтверджували пільговий стаж або його відсутність.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що УПФУ в Дніпровському районі м. Запоріжжя необґрунтовано і безпідставно відмовив ОСОБА_4 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки позивачем разом із заявою було надано трудову книжку із зазначенням в ній відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах і це підтверджено відповідними записами у трудовій книжці, тому рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії позивачу є протиправним.

Крім того, відповідач як суб'єкт владних повноважень, який оскаржує рішення та зазначає про відсутність відомостей про зайнятість позивача повний робочий день, відповідно до вимог ст. 71 КАС України повинен надати суду такі докази.

Враховуючи, що ОСОБА_4 25.11.2016 р. ( в межах трьох місячного строку з дня отримання права на пенсію) звернувся до УПФУ в Дніпровському районі м. Запоріжжя за призначенням йому пенсії та надав всі документи особисто, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у відповідача, відповідно до наданих документів, не було законних підстав для відмови позивачу у призначенні пенсії за Списком № 2, тому позовні вимоги про зобов'язання відповідача призначити та виплатити ОСОБА_4 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи те, що судом першої інстанції прийнято законне та обгрунтоване рішення, яке помилково скасоване судом апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про необхідність скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4. - задовольнити

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року - скасувати.

Постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 22 лютого 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.