Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В., Єрьоміна А.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року у справі № 331/338/17 за позовом ОСОБА_4 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання незаконною відмови, зобов'язання вчинити дії, -

У січні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконною відмову у виплаті компенсації пенсії та стягнути з відповідача компенсацію втрати частини доходу з несвоєчасно виплаченої пенсії у розмірі 10 737,03 грн.

Посилався на те, що належна до виплати сума його пенсії з вини відповідача не була ним отримана, тому він має право на компенсацію втрати частини доходу з пенсії, що знецінилась. Вина відповідача полягала в тому, що з дня призначення йому пенсії - з 17.01.2013 року згідно рішення суду, відповідач не перераховував її на картковий рахунок у ПАТ "Банк Форум" згідно його заяви, а приносив її на поштове відділення у м. Запоріжжя. При цьому, ПАТ "Банк Форум" був уповноваженим на відкриття рахунків для виплати пенсії тільки до 01.07.2014 року, 24.06.2014 року він відкрив новий рахунок у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", про що повідомив відповідача. Проте відповідач продовжував перераховував пенсію на поштове відділення у м. Запоріжжя, де він отримати її не міг, оскільки постійно проживає за кордоном. Внаслідок таких дій виникла заборгованість невиплаченої пенсії.

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2017 року позовні вимоги задоволено. Визнано незаконною відмову Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя у виплаті ОСОБА_4 компенсації втрати частини доходів. Зобов'язано відповідача виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії в розмірі 10 737,03 грн.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що основною умовою для виплати компенсації страти частини доходів є порушення строків їх виплати.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд рішенням від 21 червня 2017 року постанову суду першої інстанції скасував та ухвалив нову про відмову в позові.

Ухвалюючи таке рішення, апеляційний суд прийшов до висновку, що вини відповідача у невиплаті пенсії позивачу не має, оскільки пенсія нараховувалась через поштове відділення, а позивач не скористався своїм правом на отримання пенсії.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені апеляційним судом, просить рішення цього суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції Вказує на те, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, перераховуючи його пенсію на поштове відділення, оскільки він цього не просив.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач є громадянином України, який постійно проживає за кордоном. З 17.01.2013 року йому згідно рішення суду була призначена пенсія.

Пенсія нараховувалась через поштове відділення у м. Запоріжжі, хоча позивач звертався із заявами про перерахунок пенсії на його картковий рахунок. Лише з липня 2015 року відповідач зарахував невиплачену пенсію на вкладний рахунок банківської установи.

ОСОБА_4 звернувся із заявою про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів, проте йому відмовлено.

Відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

За правилами статей 1, 2 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом Пенсійного фонду України) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно пункту 10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (1596-99-п) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) заяви про виплату пенсій та грошової допомоги через установи уповноважених банків подаються до органів Пенсійного фонду або органів праці та соціального захисту населення за місцем проживання одержувачів пенсій за наведеною формою (додаток 1).

Заяви одержувачів про зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки приймаються органами Пенсійного фонду або органами праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта та реєструються в установленому порядку.

Враховуючи те, що законодавством України визначений механізм отримання пенсії через банківські рахунки за умови звернення з відповідною заявою пенсіонера, відповідач протиправно перераховував її на поштове відділення у м. Запоріжжя, не дивлячись на те, що позивач просив здійснити перерахунок пенсії на банківський рахунок. Внаслідок таких дій у позивача виникло право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з неотриманням пенсії з вини пенсійного органу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова у виплаті компенсації втрати частини доходів з невиплаченої пенсії є неправомірною.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року скасувати та залишити в силі постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.