Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В., Єрьоміна А.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Горохівського районного суду Волинської області від 11 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у справі № 876/6749/17 (155/176/17) за позовом ОСОБА_4 до Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому просила:

визнати неправомірними дії Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо неврахування матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади при призначенні пенсії державного службовця;

зобов'язати відповідача провести перерахунок розміру призначеної пенсії державного службовця в розмірі 90% від заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, збільшивши розмір пенсії на 631,28 грн.;

зобов'язати Локачинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області провести перерахунок пенсії за весь період з часу її призначення і виплатити донараховану суму пенсії.

Посилалася на те, що при призначенні пенсії у 2008 році їй не були враховані усі обов'язкові надбавки та підвищення, які входять до структури заробітної плати, що призвело до зниження розміру пенсії. У 2017 році вона звернулася за перерахунком пенсії в якому просила врахувати всі обов'язкові надбавки, проте їй відмовлено. Не погоджуючись з такою відмовою вона звернулася до суду.

Постановою Горохівського районного суду Волинської області від 11 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково. Позовні вимоги ОСОБА_4 з 19 вересня 2008 року по 5 серпня 2016 року включно залишено без розгляду. Визнано неправомірними дії Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо неврахування матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади при обчисленні пенсії позивача. Зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_4 відповідно до вимог Закону України "Про державну службу" (3723-12) в розмірі 90% середньомісячної заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, починаючи з 6 серпня 2016 року та здійснити виплату недоотриманих коштів у зв'язку з проведеним перерахунком. У решті в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що отримані позивачем під час проходження державної служби надбавки та підвищення, входять до структури заробітної плати та з них утримувалися внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому вони повинні враховуватися при обчисленні пенсії.

У касаційній скарзі Локачинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами попередніх інстанцій, просить рішення судів скасувати та ухвалити нове про відмову в позові. Вказує на те, що чинним законодавством України скасовано право на призначення пенсій державним службовцям, а нового закону про призначення пенсій прийнято не було, отже підстави для перерахунку відсутні. Крім того, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач є пенсіонером і з вересня 2008 року отримує пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу". При призначенні пенсії їй не були враховані обов'язкові надбавки та підвищення, зокрема, матеріальна допомога, грошова винагорода за сумлінну безперервну працю в органах державної влади.

У січні 2017 року позивач звернулася до відповідача за перерахунком пенсії з урахуванням усіх доплат, проте їй відмовлено у такому перерахунку з посиланням на те, що статтю 37-1 Закону України "Про державну службу", якою передбачався перерахунок пенсії державного службовця, скасовано, отже підстави для перерахунку відсутні.

Виходячи з положень, передбачених частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п'ятою статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" передбачено, що визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб визначений в постанові Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 (622-2016-п) .

Відповідно до пункту 4 вказаної постанови розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні.

Матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Аналізуючи наведені нормативно-правові акти колегія суддів приходить до висновку, що термін "обчислення" пенсії включає в себе як призначення пенсії та і її перерахунок, оскільки обчислення пенсії - це процес вирахування страхового стажу в роках, місяцях, днях. При цьому стаття 37 Закону України "Про державну службу" не містить різночитань з приводу призначення або обчислення пенсій, оскільки це два різні терміни.

Тобто, при перерахунку пенсій державних службовців, які вийшли на пенсію до 1 травня 2016 року, не може застосовуватися Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (889-19) , а застосовується стаття 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу", яка на сьогодні є чинною.

Тому, посилання відповідача на Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (889-19) не має під собою підстав, оскільки це стосується умов призначення пенсії державним службовцям, а не її перерахунку тим, хто набув на неї прав раніше.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що порядок обчислення, призначення та перерахунку пенсій містить під собою єдиний підхід, який наведений, зокрема, у Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 року № 13-1 (z0895-14) ), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (z1566-05) .

Крім того, колегія суддів зазначає, що з прийняттям нового Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (889-19) змінилися істотні умови праці державних службовців, зокрема, були встановлені нові категорії посад державної служби, тому норми нового Закону не можуть розповсюджуватися на державних службовців, які набули стажу державної служби під час дії Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" (3723-12) .

Відповідно до пунктів 10, 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (889-19) державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно зі статтею 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

При тлумаченні цієї норми, Верховний Суд України в рішенні від 28 травня 2013 року (Справа № 21-97а13) зазначив, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Отже правильним є висновок судів, що при перерахунку пенсії слід застосовувати показник 90% від суми заробітної плати працюючого державного службовця.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанції винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області відхилити, а постанову Горохівського районного суду Волинської області від 11 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.