820/3263/15 Про скасування висновку і наказу про звільнення, поновлення на роботі в органах митної служби - 28.09.2017 Прийняття

за позовом ОСОБА_4 до Харківської митниці Державної фіскальної служби, Куп’янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа - Міністерство юстиції України, про скасування висновку і наказу, поновлення на роботі,

за касаційними скаргами Харківської митниці Державної фіскальної служби та Куп’янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2015 року,

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби (далі - Харківська митниця ДФС), Куп’янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Куп’янська ОДПІ) та просив визнати протиправним і скасувати висновок Куп'янської ОДПІ про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", складений відносно нього; визнати протиправним та скасувати наказ Харківської митниці ДФС від 12 березня 2015 року № 156-о про звільнення позивача відповідно до пункту 7-2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України (322-08) ); поновлення на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення "Тополі" митного поста "Куп'янськ" Харківської митниці ДФС; стягнути з Харківської митниці ДФС середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Вважав своє звільнення протиправним з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади" (1682-18) , оскільки вимог цього Закону він не порушував.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Харківської митниці ДФС України від 12 березня 2015 року № 156-о про звільнення позивача з посади в частині дати звільнення "з 12 березня 2015 року", замість вірного "з 24 березня 2015 року". Зобов'язано Харківську митницю ДФС провести нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 12 березня 2015 року по 23 березня 2015 року. В решті позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2015 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано висновок Куп'янської ОДПІ про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" від 17 лютого 2015 року № 1001/8/104- 20-26-1701-51, складений відносно ОСОБА_4 Визнано протиправним та скасовано наказ т.в.о. начальника Харківської митниці ДФС від 12 березня 2015 року № 156-о про звільнення ОСОБА_4 відповідно до пункту 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_4 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення "Тополі" митного поста "Куп'янськ" Харківської митниці ДФС з 12 березня 2015 року. Стягнуто з Харківської митниці ДФС на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 березня 2015 року по 4 червня 2015 року у розмірі 9617,03 грн з утриманням з цієї суми податків, зборів, внесків та інших обов'язкових платежів.

У касаційній скарзі Харківська митниця ДФС, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову апеляційного суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаргу мотивує тим, що звільнення позивача відбулось на підставі Закону України "Про очищення влади" (1682-18) , виходячи з інформації, викладеної у висновку податкового органу про виявлені недостовірні відомості щодо майна позивача.

Куп’янська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області у своїй касаційній скарзі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить його судове рішення скасувати і залишити в силі постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята відповідно до закону. В обґрунтування скарги посилається на те, що при складенні висновку було взято до уваги пояснення позивача від 17 лютого 2015 року, що також підтверджується протоколом № 3 засідання робочої групи Куп’янської ОДПІ від 17 лютого 2015 року.

Від ОСОБА_4 надійшли письмові заперечення на касаційні скарги відповідачів, в яких просить залишити рішення апеляційного суду без змін, як законне й обґрунтоване.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2015 року замінено відповідача Куп’янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області на її правонаступника - Куп’янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 працював в митних органах з червня 2000 року.

25 грудня 2014 року позивач прийнятий на роботу до Харківської митниці ДФС в порядку переведення з Харківської митниці Міндоходів на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення "Тополі" митного поста "Куп'янськ".

12 березня 2015 року Харківською митницею ДФС прийнято наказ № 156-0, згідно з яким позивача звільнено з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення "Тополі" митного поста "Куп'янськ" з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади" (1682-18) , відповідно до пункту 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України.

Підставою для звільнення позивача слугував висновок Куп'янської ОДПІ від 17 лютого 2015 року про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", згідно з яким ОСОБА_4 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік вказав недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ним за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про його майно (майнові права).

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у порушення положень КЗпП України (322-08) позивача звільнено з посади в період його тимчасової непрацездатності, що є підставою для зміни дати звільнення з одночасною виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При цьому суд вважав законним звільнення позивача з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади" (1682-18) , відповідно до пункту 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України, враховуючи висновок Куп'янської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, в якому встановлено, що позивач зазначив недостовірну інформацію у декларації за 2013 рік.

Пунктом 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України передбачено припинення трудового договору з підстав, визначених Законом України "Про очищення влади" (1682-18) . Згідно з частиною другою цієї статті у випадку, передбаченому пунктом 7-2, особа підлягає звільненню з посади у порядку, визначеному Законом України "Про очищення влади" (1682-18) .

Відповідно до частин першої та третьої статті 1 Закону України "Про очищення влади" очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел (частина восьма статті 3 Закону).

Згідно з частиною п'ятою статті 5 Закону України "Про очищення влади" перевірці підлягають: 1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; 2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (5207-17) , набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону про очищення влади, зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1 - 11 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", у деклараціях, за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (5207-17) , визначено Порядком № 1100, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 3 листопада 2014 року.

В силу підпункту 3 пункту 3 цього Порядку проведення перевірки фактично полягає в:

аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Відповідно до частини десятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Отже, органи ДФС здійснюють перевірку осіб, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" за двома критеріями: 1) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру; 2) відповідність вартості майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

При цьому, під час проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" (1682-18) , контролюючим органом має бути встановлена не лише невідповідність відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, а й також врахований час набуття майна та незаконність джерел таких доходів.

Апеляційним судом встановлено, що 17 лютого 2015 року Куп'янською ОДПІ щодо позивача складено висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", згідно з яким у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік позивач вказав недостовірні відомості щодо наявності майна, набутого ним за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", а саме: в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік не відобразив: 1/3 частки будинку за адресою АДРЕСА_1, 1/6 частки згідно зі свідоцтвом про право на спадщину від 7 травня 2007 року № 1-808, 1/6 частки згідно з договором дарування від 23 липня 2007 року № 1-1534, що не відповідає наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_4

Поряд з цим, податковим органом виявлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, набутого ним за час перебування на посадах, визначених пунктом 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", відповідають наявній податковій інформації про доходи, отримані ним із законних джерел.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 17 лютого 2015 року позивача в телефонному режимі викликано до Куп'янської ОДПІ і повідомлено, що проведеною перевіркою встановлено відсутність відомостей щодо належності йому на праві власності 1/3 частини будинку за адресою АДРЕСА_1, згідно з декларацією про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, та запропоновано надати письмове пояснення з цього приводу.

Цього ж дня позивач власноруч написав пояснення на ім'я начальника Куп'янської ОДПІ, в якому зазначив, що дану помилку він виправить при заповненні уточнюючої декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, надавши копії правовстановлюючих документів на вказане майно.

Матеріалами справи підтверджується, що зазначені письмові пояснення позивачем здано до канцелярії Куп'янської ОДПІ 18 лютого 2015 року та цього ж дня їх зареєстровано за вхідним № 1170/С/18.02.15.

Водночас, висновок Куп'янської ОДПІ про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", датований 17 лютого 2015 року.

Наведені обставини, як правильно зазначив апеляційний суд, свідчать про те, що висновок за результатами перевірки позивача складено без урахування поданих ним 18 лютого 2015 року письмових пояснень, які є обов'язковими для розгляду податковим органом в силу вимог частини десятої статті 5 Закону України "Про очищення влади".

Посилання у тексті висновку на те, що перевірка проведена з урахуванням пояснень позивача від 17 лютого 2015 року, не відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи. Крім того, у висновку не надано оцінку поясненням позивача, а лише зазначено про їх наявність.

Крім того, встановивши, що позивач вказав у декларації недостовірні відомості щодо його майна, які не відповідають наявній податковій інформації, податковим органом не було здійснено перевірку щодо обставин набуття права власності на таке майно і не досліджено, чи відповідає вартість такого майна доходам, отриманим із законних джерел.

Саме по собі неповне декларування наявного майна у осіб, відносно яких здійснюється перевірка, не може бути єдиною підставою для звільнення позивача за нормами Закону України "Про очищення влади" (1682-18) .

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок апеляційного суду про те, що складений відносно ОСОБА_4 висновок Куп'янської ОДПІ від 17 лютого 2015 року про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", прийнятий з порушенням вимог Закону України "Про очищення влади" (1682-18) , та не може бути визнаний законним у розумінні частини третьої статті 2 КАС України.

За таких обставин, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про незаконність звільнення позивача за пунктом 7-2 частини 1 статті 36 КЗпП України та, відповідно, необхідність його поновлення на раніше займаній посаді із виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Доводи касаційних скарг висновків апеляційного суду не спростовують.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом судами ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційні скарги слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційні скарги Харківської митниці Державної фіскальної служби та Куп’янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2015 року - залишити без змін.