Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідача: Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року, -

Державна податкова інспекція у Сихівському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (Галицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, далі - позивач, контролюючий орган) звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_4 (далі - відповідач, ОСОБА_4.) податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 37 542,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення обґрунтовані тим, що першій реєстрації в Україні транспортних засобів на ім'я відповідача передувала сплата податку з власників транспортних засобів, яка є безумовною підставою для такої реєстрації, що спростовує доводи контролюючого органу про відсутність сплати податку.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, позивач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги контролюючого органу.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно з даними УДАІ ГУМВСУ у Львівській області, на ім'я відповідача ОСОБА_4 зареєстровано автомобілі марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER T4, 2000 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та VOLKSWAGEN TRANSPORTER T4, 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2.

Контролюючий орган стверджує, що податок з власників транспортних засобів у загальній сумі 37 542,00 грн. при реєстрації автомобілів марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER T4 від ОСОБА_4 до місцевого бюджету Сихівського району м.Львова не надходили, що підтверджується довідкою начальника ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 23.05.2011 року № 7580/17-115 (а.с. 8).

Таким чином, оскільки, сума податку з власників транспортних засобів, передбачена Законом України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (1963-12) , перед проведенням першої реєстрації сплачена не була, контролюючий орган звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача вказаного податку в сумі 37 542,00 грн.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні, згідно з чинним законодавством, власні транспортні засоби, які відповідно до вимог статті 2 цього Закону, є об'єктами оподаткування.

Згідно ст. 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується, зокрема, фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому проводиться технічний огляд.

Статтею 3 вказаного Закону визначено, що перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" фізичні особи платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Відповідно до п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 (1388-98-п) (зі змінами та доповненнями) державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мінюстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

А відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" у разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

З огляду на зміст наведених положень законодавства, колегія суддів зазначає, що державній реєстрації транспортного засобу передує обов'язкова процедура сплати відповідних платежів. При цьому, відсутність документів про сплату податку з власників транспортних засобів є умовою, за якою перша реєстрація в Україні транспортних засобів не може бути здійснена.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що у заявах про реєстрацію транспортних засобів на ОСОБА_4, які містяться в матеріалах справи, у графі "перевірено" є підпис службової особи ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області, що свідчить про прийняття документів для реєстрації та перевірку сплати податку з власників транспортних засобів шляхом візуального огляду наданих оригіналів квитанцій.

Із зазначеного вбачається, що судами попередніх інстанцій дотримано вимоги ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України та надано правильну правову оцінку встановленим у справі обставинам у їх сукупності з дотриманням норм ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого висновок про відсутність підстав для стягнення з відповідача податку з власників транспортних засобів є обґрунтованим.

За змістом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

Касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області відхилити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі № 2а-8213/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає та може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.