Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №134/1332/15-а

за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Крижопільському районі Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду (прийняту у складі колегії суддів Боровицького О. А., Сапальової Т. В., Матохнюка Д. Б.) від 15 листопада 2017 року, установив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Крижопільському районі, в якому просив:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в зарахуванні до трудового стажу періоду перебування на інвалідності у зв'язку із трудовим каліцтвом;

- зобов'язати зарахувати до страхового стажу період його перебування на інвалідності у зв'язку із трудовим каліцтвом, а саме: з 05 лютого 1987 року по 21 жовтня 2002 року, у зв'язку з чим відповідно провести перерахунок призначеної пенсії згідно із чинним законодавством.

2. Постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено.

3. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Крижопільському районі на постанову Крижопільського районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2015 року залишено без руху на підставі ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору; запропоновано в строк до 07 грудня 2015 року виконати вимоги даної ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.

4. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року від 08 грудня 2015 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Крижопільському районі Вінницької області повернуто особі, яка її подала у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.

5. 02 лютого 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення порядку виконання судового рішення в порядку ст. 263 КАС, в якій просив встановити порядок виконання Крижопільського районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2015 року, зобов'язавши відповідача провести перерахунок пенсії з часу його звернення до відповідача із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначав, що:

- постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2015 року не вказано з якого часу відповідача зобов'язано провести перерахунок пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періоду з 05 лютого 1987 року по 21 жовтня 2002 року як знаходження на інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом;

- відповідач безпідставно, незважаючи на вимоги ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", здійснив перерахунок з часу, визначеного на свій розсуд, 08 грудня 2015 року.

6. Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 26 лютого 2016 року задоволено клопотання представника заявника ОСОБА_5; провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення порядку виконання судового рішення в адміністративній справі зупинено до встановлення правонаступника.

7. Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 05 квітня 2017 року відновлено провадження у даній справі; замінено позивача ОСОБА_2 на його правонаступника ОСОБА_4; замінено первісного відповідача Управління Пенсійного фонду України у Крижопільському районі на його правонаступника Крижопільське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Вінницької області.

8. Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 23 жовтня 2017 року заяву про встановлення порядку виконання судового рішення задоволено; встановлено порядок виконання постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2015 року та зобов'язано Крижопільське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Вінницької області з 16 липня 2015 року, з часу звернення до відповідача з рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 06 липня 2015 року.

9. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року задоволено повністю апеляційну скаргу Крижопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Вінницької області; ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 23 жовтня 2017 року скасовано; постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні заяви про встановлення порядку виконання судового рішення відмовлено.

10. Не погоджуючись з вказаним рішенням апеляційного суду, ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить:

- скасувати ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року;

- залишити в силі ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 23 жовтня 2017 року.

11. Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

12. Станом на дату ухвалення даного судового рішення відповідачем відзив до суду касаційної інстанції не подано.

13. У касаційній скарзі скаржник просить розглянути справу за його відсутності.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про встановлення порядку виконання постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2015 року, виходив із безпідставних дій відповідача щодо здійснення перерахунку з часу, визначеного на власний розсуд. Зазначив, що вказаним рішенням встановлено факт отримання ОСОБА_2 трудового каліцтва на виробництві. Після набрання даним рішенням законної сили 16 липня 2015 року воно було подане відповідачу як підстава для здійснення перерахунку пенсії. Тому суд прийшов до висновку, що саме з часу звернення до відповідача з даним рішенням мав бути проведений перерахунок пенсії ОСОБА_2

15. Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення порядку виконання судового рішення, виходив із того, що на час звернення ОСОБА_2 до суду першої інстанції із заявою про встановлення порядку виконання постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2015 року, воно набрало законної сили та фактично відповідачем виконане.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. В обґрунтування доводів касаційної скарги ОСОБА_4 зазначає, що судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки діям відповідача, які полягають у виконанні постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2015 року на свій розсуд, навіть не з часу прийняття постанови, а з часу повернення Вінницьким апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги відповідача 08 грудня 2015 року. Також зазначає, що оскаржувана ухвала не містить обґрунтування щодо зміни способу виконання судового рішення, проте вказує, що ним подано заяву про встановлення порядку виконання.

ІV. ОЦІНКА СУДУ

17. Надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, колегія суддів виходить з наступного.

18. Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

19. Статтею 14 КАС України (чинного на час прийняття судових рішень) встановлено, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

20. Частиною 1 ст. 255 КАС України (у вище вказані редакції) передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

21. Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

22. Підставою для застосування правил вказаної норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

23. У відповідності до вимог ч. 1 ст. 69 КАС України (у редакції до 15 грудня 2017 року) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

24. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

25. Суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б підтверджували виконання відповідачем постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2015 року, а саме дати призначення та перерахунку пенсії позивача, здійснення її виплати в подальшому.

26. Ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції вказані обставини не перевірені. Проте апеляційним судом факт виконання відповідачем судового рішення зазначено як підставу для відмови у задоволенні заяви позивача.

27. Крім того, судами попередніх інстанцій не з'ясовано підстави здійснення відповідачем перерахунку пенсії з визначеної ним дати у відповідності до норм, зокрема, ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою встановлені строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії, а також Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (z1566-05) .

28. Не з'ясованими залишись і вимоги заяви ОСОБА_2 щодо здійснення перерахунку пенсії з часу його звернення до Управління Пенсійного фонду України у Крижопільському районі Вінницької області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, а саме час звернення та з якою саме заявою звертався позивач до відповідача. У матеріалах справи заява відсутня, не подавалась ні позивачем для підтвердження своєї заяви, ні відповідачем при запереченні на доводи заяви позивача про встановлення порядку виконання судового рішення. Судами також не витребовувалася і не досліджувалася.

29. За правилами п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

30. За таких обставин Суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

31. При цьому суд зазначає, що діє в межах повноважень визначених ст. 341 КАС України, частиною 2 якої встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

32. Враховуючи викладене, судами першої та апеляційної інстанцій не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

33. При встановленні наведених фактів судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми процесуального права, які призвели до прийняття необґрунтованих судових рішень і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

34. За таких обставин справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 23 жовтня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі №134/1332/15-а скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.