Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Натсі" на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду у складі судді Гебеша С.А. від 20 квітня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі суддів: Макарика В.Я., Большакової О.О., Глашка І.В. від 01 вересня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Натсі" до Закарпатської митниці ДФС України про визнання дій неправомірними,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Натсі" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Чопської митниці Міндоходів (далі - відповідач; правонаступник Закарпатська митниця ДФС України), в якому просило:

1) визнати неправомірними дії працівників відповідача по проведенню 09 жовтня 2014 року огляду/переогляду транспортного засобу (д.н. НОМЕР_1/НОМЕР_2) на підставі пункту 4 Постанови Кабінету міністрів України від 23 травня 2012 року № 467 "Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України" (467-2012-п) ;

2) визнати неправомірними дії працівників відповідача по затриманню 09 жовтня 2014 року в 19:56 год. транспортного засобу (д.н. НОМЕР_1/НОМЕР_2) та вантажу згідно митної декларації №305080004/2014/006199 від 07 жовтня 2014 року, з метою проведення перевірочних заходів на виявлення та припинення фактів ухилення від сплати внутрішніх податків, зокрема: заниження податку на прибуток; неповернення валютної виручки (неповернення валютних коштів, сплачених закордонним контрагентом за поставлений товар); можливе ухилення від сплати ПДФО (як податковий агент).

Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначало про відсутність у відповідача законних підстав для проведення огляду (переогляду) транспортного засобу з вантажем, який прибув до митного посту "Дякове" для митного оформлення та вивезення за межі території України згідно митної декларації №305080004/2014/006199 від 07 жовтня 2014 року, з підстав нетиповості транспортного засобу для відповідного виду товару, оскільки такий транспортний засіб не був нетиповим; посилалося також на незаконність затримання транспортного засобу з метою проведення заходів, спрямованих на виявлення та припинення фактів ухилення від сплати внутрішніх податків, адже такі заходи не можуть вважатись митним контролем та зумовлювати затримання транспортного засобу з вантажем.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року, закрито провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України (2747-15) ) у зв'язку із наявністю рішення суду з того самого спору і між тими самими сторонами, які набрали законної сили.

Не погоджуючись із такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач посилався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, оскільки спори, за наслідками вирішення яких ухвалені постанови в інших справах, не є тотожними із даним спором, адже відрізняються як за предметами, так і за підставами позовних вимог, що виключає умови для закриття провадження у даній справі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Відповідач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 січня 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами при постановленні оскаржуваних ухвал норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваних ухвал) юрисдикція судів поширюється, на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як встановлено частиною 1 статті 6 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваних ухвал), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Таким чином, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 157 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); остаточне вирішення тотожного спору постановою чи ухвалою, яка перешкоджає повторному зверненню до суду; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Так, як вже вказувалось в цій постанові, предметом спору у даній справі є визнання неправомірними дій працівників відповідача по проведенню 09 жовтня 2014 року огляду/переогляду транспортного засобу (д.н. НОМЕР_1/НОМЕР_2), а також по затриманню цього транспортного засобу та вантажу 09 жовтня 2014 року, які переміщувались через митний кордон України на підставі митної декларації №305080004/2014/006199 від 07 жовтня 2014 року, з метою проведення перевірочних заходів на виявлення та припинення фактів ухилення від сплати внутрішніх податків.

Натомість, судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Натсі" також зверталось до суду з позовом до Чопської митниці Міндоходів, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило визнати неправомірними дії працівників Чопської митниці Міндоходів по проведенню 09 жовтня 2014 року огляду/переогляду транспортного засобу (д.н. НОМЕР_1/НОМЕР_2); визнати неправомірними дії працівників Чопської митниці Міндоходів по затриманню транспортного засобу та вантажу згідно митної декларації №305080004/2014/006199 від 07 жовтня 2014 року з метою проведення перевірочних заходів на виявлення та припинення фактів ухилення від сплати внутрішніх податків, зокрема: заниження податку на прибуток, неповернення валютної виручки (неповернення валютних коштів, сплачених закордонним контрагентом за поставлений товар), можливе ухилення від сплати ПДФО (як податковий агент).

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2015 року у справі №807/3168/14, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено, тобто рішення суду набрало законної сили в силу частини 3 статті 254 КАС України.

Приймаючи такі рішення у справі №807/3168/14, суди дійшли висновку, що працівники Чопської митниці Міндоходів при проведенні 09 жовтня 2014 року огляду/переогляду та затриманні транспортного засобу з вантажем згідно з митною декларацією №305080004/2014/006199 від 07 жовтня 2014 року діяли в межах чинного законодавства та не порушили строки проведення митного оформлення відповідно до приписів статті 255 Митного кодексу України, надаючи, при цьому, правову оцінку, зокрема, законності затримання транспортного засобу з вантажем 09 жовтня 2014 року, які переміщувалися через митний кордон України на підставі митної декларації №305080004/2014/006199 від 07 жовтня 2014 року, та проведення його огляду/переогляду у відповідності до пункту 4 Постанови Кабінету міністрів України від 23 травня 2012 року № 467 "Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України" (467-2012-п) (з підстав нетиповості транспортного засобу), а також з метою проведення заходів, спрямованих на виявлення та припинення фактів ухилення від сплати внутрішніх податків на виконання листа ДФС України від 04 вересня 2014 року №3628/7/99-99-24-04-01-17.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками судів у даній справі про наявність судового рішення, яке набрало законної сили та яким остаточно вирішений тотожноий спір, що є підставою для закриття провадження у справі згідно пункту 4 частини 1 статті 157 КАС.

Доводи ж касаційної скарги про відмінність у даному спорі предмета і підстав позову не знайшли свого підтвердження в ході касаційного провадження у справі, а певні розбіжності у їх формулюванні, в даному випадку, не змінюють змісту спірних правовідносин та не свідчать про нетотожність відповідних елементів спору, що виключає підстави для надання їм повторної правової оцінки судом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Натсі" залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.