Постанова
Іменем України
31 липня 2019 року
м. Київ
справа № 301/1675/16-ц
провадження № 61-26406св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - Ільницька сільська рада Іршавського району Закарпатської області,
представники позивача: Волошин Валентина Михайлівна, Ільчук Ілля Михайлович,
відповідач-1 - ОСОБА_3,
представник відповідача-1 - ОСОБА_4,
відповідач-2 - Головне управління Держгеокадастру України в Закарпатській області,
представники відповідача-2: Ільчук Ілля Михайлович, Сич Степан Степанович, Цогло Володимир Михайлович, Сатмарі Наталія Михайлівна,
треті особи: Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Іршавської районної державної адміністрації, Територіальне управління Держгеокадастру в Іршавському районі, Державний кадастровий реєстратор Петровцій Іван Васильович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Ільницької сільської ради Іршавського району Закарпатської області на рішення Іршавського районного суду Закарпатської області у складі судді Пітерських М. О. від 24 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області у складі колегії суддів: Кожух О. А., Куштана Б. П., Мацунича М. В. від 14 червня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15)
у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19)
передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року Ільницька сільська рада Іршавського району Закарпатської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру України в Закарпатській області (далі - ГУ Держгеокадастру України в Закарпатській області), треті особи: Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Іршавської районної державної адміністрації, Територіальне управління Держгеокадастру в Іршавському районі, Державний кадастровий реєстратор Петровцій І . В., про визнання недійсними наказів ГУ Держгеокадастру України в Закарпатській області, скасування державної реєстрації права власності і речових прав на земельну ділянку та повернення земельної ділянки у комунальну власність.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Іршавської районної ради від 20 березня 2014 № 443 було затверджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних утворень с. Ільниця Ільницької сільської ради; внесено у межі с. Ільниця земельні ділянки площею 1165,8 га та затверджено територію с. Ільниця,Ільницької сільської ради загальною площею 2467,9 га.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 18 квітня 2016 року № 1088-СГ, а також Актом приймання-передачі земельних ділянок від 07 червня 2016 року було передано із земель сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність територіальній громаді с. Ільниця земельні ділянки з кадастровими номерами згідно переліку, у тому числі, земельну ділянку площею 1,8898 га в урочищі "Вільховий", кадастровий номер НОМЕР_1 контур НОМЕР_2 .
Позивач зазначав, що, незважаючи на такі обставини, ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, знаючи про розширення меж с. Ільниця, з перевищенням своїх повноважень (не маючи права розпоряджатися земельною ділянкою, проект землеустрою земельної ділянки не погоджувався Ільницькою сільською радою) своїм наказом від 23 липня 2015 року № 619-СГ надало дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,8898 га, контур № НОМЕР_2 в урочищі "Вільховий" для ведення особистого селянського господарства, а наказом від 10 лютого 2016 року № 190-СГ передало таку земельну ділянку у власність ОСОБА_3 (за два місяці до видачі наказу про передачу цієї ж ділянки в комунальну власність). На підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 10 лютого 2016 року № 190-СГ за ОСОБА_3 зареєстровано 29 лютого 2016 року право власності на земельну ділянку під кадастровим номером НОМЕР_3 .
Посилаючись на вказані обставини й уточнивши позовні вимоги, позивач просив визнати недійсними накази ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області № 619-СГ від 23 липня 2015 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а також наказ № 190-СГ від 10 лютого 2016 року про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_3, скасувати державну реєстрацію права власності і речових прав на земельну ділянку під кадастровим номером НОМЕР_3 та повернути земельну ділянку у комунальну власність.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 24 січня 2017 року у задоволенні позову Ільницької сільської ради Іршавського району Закарпатської області відмовлено.
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що право власності Ільницької сільської ради на земельні ділянки, передані з державної власності у комунальну власність внаслідок зміни меж села на підставі відповідного рішення про передачу у власність та акту приймання-передачі, зокрема, на спірну земельну ділянку, виникло з дня проведення державної реєстрації земельної ділянки. Оскільки до передачі земель з державної власності у комунальну власність право розпоряджатися ними мав орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин - ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, тому оскаржувані накази № 619-СГ від 23 липня 2015 року та № 190-СГ від 10 лютого 2016 року прийняті ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області в межах повноважень.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 14 червня 2017 року апеляційну скаргу Ільницької сільської ради Іршавського району Закарпатської області залишено без задоволення. Рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 24 січня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а в подальшому про передачу спірної земельної ділянки під кадастровим номером НОМЕР_3 у власність ОСОБА_3 було вирішено ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області відповідно до наданих йому повноважень.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2017 року Ільницька сільська рада Іршавського району Закарпатської області подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не з`ясували всіх фактичних обставин справи, не врахували, що посадові особи ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області шляхом внесення завідомо неправдивих даних до Державного кадастру України, перевищивши свої повноваження прийняли рішення про передачу спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_3, не погодивши проект відведення зазначеної земельної ділянки із Ільницькою сільською радою Іршавського району Закарпатської області, що свідчить про незаконність таких рішень.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 301/1675/16-ц з Іршавського районного суду Закарпатської області. У задоволенні клопотання Ільницької сільської ради Іршавського району Закарпатської області про зупинення виконання рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 24 січня 2017 року та ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 14 червня 2017 року відмовлено.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Указана справа передана до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що рішенням Іршавської районної ради Закарпатської області від 20 березня 2014 № 443 затверджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних утворень с. Ільниця Ільницької сільської ради; внесено у межі с. Ільниця земельні ділянки площею 1165,8 га та затверджено територію с. Ільниця Ільницької сільської ради загальною площею 2467,9 га.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 23 липня 2015 року № 619-СГ було надало дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,9 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту контур № НОМЕР_2 на території Ільницької сільської ради Іршавського району.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 10 лютого 2016 року № 190-СГ затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,8898 га, кадастровий номер НОМЕР_4, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, а 29 лютого 2016 року ОСОБА_3 зареєструвала право приватної власності на вказану земельну ділянку.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 18 квітня 2016 року № 1088-СГ (тобто після передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_3 та оформлення права власності на неї), а також Актом приймання-передачі земельних ділянок від 07 червня 2016 року було передано із земель сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність територіальній громаді с. Ільниця земельні ділянки з кадастровими номерами згідно переліку, у тому числі, земельну ділянку площею 1,8898 га в урочищі "Вільховий", кадастровий номер НОМЕР_1 контур НОМЕР_2 .
Згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності Ільницької сільської ради на земельну ділянку НОМЕР_1 було зареєстровано 19 жовтня 2016 року, а рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було прийнято 25 жовтня 2016 року.
Звертаючись до суду з указаним позовом, Ільницька сільська рада Іршавського району Закарпатської області посилалась на те, що ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, знаючи про розширення меж с. Ільниця та передачу спірної земельної ділянки у комунальну власність Ільницької сільської ради, з перевищенням своїх повноважень прийняв рішення про передачу вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_3, що є порушенням прав, свобод і законних інтересів територіальної громади с. Ільниця.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини пятої статті 83 ЗК України територіальні громади набувають землю у комунальну власність, зокрема, у разі передачі їм земель державної власності.
За змістом статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Матеріалами справи узгоджується, що право комунальної власності територіальної громади Ільницької сільської ради на спірну земельну ділянку виникло з моменту здійснення державної реєстрації цього права, а саме, 19 жовтня 2016 року, тобто пізніше ніж у ОСОБА_3 (29 лютого 2016 року).
Сам по собі факт прийняття рішення Іршавської районної ради Закарпатської області від 20 березня 2014 року № 443, яким було затверджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних утворень с. Ільниця Ільницької сільської ради, не є моментом виникнення права комунальної власності у Ільницької сільської ради.
До моменту зміни форми власності спірна земельна ділянка сільськогосподарського призначення, перебуваючи за межами населеного пункту с. Ільниця на території Ільницької сільської ради Іршавського району знаходилася у державній власності, а право розпорядження нею належало відповідному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин - ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій правильно виходили із безпідставності позовних вимог Ільницької сільської ради Іршавського району Закарпатської області і вважали правомірними та законними передумови для набуття у власність ОСОБА_3 спірної земельної ділянки.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, оскільки зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції, були предметом дослідження у судах із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Оскільки оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Ільницької сільської ради Іршавського району Закарпатської області залишити без задоволення.
Рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 24 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 14 червня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська
С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун