Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді - Калашнікової О.В.,

суддів: Єрьоміна А.В., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року у справі № 826/8062/15 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни про визнання рішення неправомірним, зобов'язання вчинити дії, -

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни(далі - Уповноважена особа), в якому просив: визнати неправомірним рішення Уповноваженої особи щодо визнання нікчемними договір за договором банківського рахунку № 8395 від 05.06.2014 та перерахувань за договором банківського рахунку, операції з внесення та перерахування грошових коштів; визнати неправомірним рішення Уповноваженої особи про зупинення виплат та перерахувань за договором банківського рахунку № 8395 від 05.06.2014; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноважену особу подати уточнюючу інформацію щодо ОСОБА_1 в Перелік вкладників та Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "Старокиївський банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського рахунку № 8395 від 05.06.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2015 року позовні вимоги задоволені частково. Визнане протиправним та скасоване рішення Уповноваженої особи щодо визнання нікчемним договору банківського рахунку № 8395 від 05 червня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством "Старокиївський банк", яке оформлене наказом № 61 від 29 серпня 2014 року. Зобов'язано Уповноважену особу надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_1 стосовно здійснення останньому виплат по відшкодуванню вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку № 8395 від 05 червня 2014 року в національній валюті України. В решті позовних вимог відмовлено.

В серпні 2015 року Уповноважена особа звернулась до суду з апеляційною скаргою на вказану постанову суду першої інстанції.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2015 року було відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду на 15.09.2015 року.

На адресу Київського апеляційного адміністративного суду 15.09.2015 року від ФГВФО надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року зупинено провадження у справі до розгляду Конституційним Судом України подання Верховного Суду України від України від 8 липня 2015 року, викладеного в постанові Пленуму Верховного Суду № 13 щодо конституційності Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Задовольняючи вказане клопотання апеляційний суд виходив з того, що за результатами розгляду конституційного подання щодо конституційності Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) правове регулювання відносин, пов'язаних із функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, в залежності від рішення Конституційного Суду України може змінитися. Тому прийняття законного та обґрунтованого рішення у даній адміністративній справі до результатів розгляду судом конституційної юрисдикції зазначеного подання, є неможливим.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження апеляційного розгляду.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом норм процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п.3 ч.1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Положеннями ст. 61 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 16.10.1996 № 422/96-ВР встановлено, що Конституційний Суд України за результатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо офіційного тлумачення Конституції України (254к/96-ВР) та законів України приймає рішення.

Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині.

У разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України (254к/96-ВР) інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними.

На підставі положень ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) або якщо була порушена встановлена Конституцією України (254к/96-ВР) процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Колегія суддів звертає увагу, що Конституційним Судом України за наслідком розгляду конституційного подання Верховного Суду України рішення прийняте не було, при цьому в разі прийняття такого рішення останнє не вплине на спірні правовідносини у даній справі, які виникли до прийняття такого рішення.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції викладений в ухвалі від 17 вересня 2015 року про наявність підстав для зупинення провадження по справі до розгляду Конституційним Судом України конституційного подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.

Згідно ч.1 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись ст.ст. 160, 222, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.