Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В., Єрьоміна А.В., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за касаційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Городоцького районного суду Черкаської області від 12 червня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року у справі № 672/455/17 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про призначення пенсії на пільгових умовах, -

У квітні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати неправомірними рішення Комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12 січня 2017 року про відмову в зарахуванні до пільгового стражу періодів роботи трактористом з 01.07.1982 року по 31.12.1985 року, з 01.01.1987 року по 31.12.1987 року, з 01.01.1990 року по 31.12.1998 року, з 01.01.2000 року по 12.07.2001 року; рішення Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області від 20 січня 2017 року про відмову в зарахуванні до пільгового стражу періоду роботи трактористом-машиністом з 13.07.2001 року по 31.12.2006 року та відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

зобов'язати Городоцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи трактористом з 01.07.1982 року по 31.12.1985 року, з 01.01.1987 року по 31.12.1987 року, з 01.01.1990 року по 31.12.1998 року, з 01.01.2000 року по 12.07.2001 року в Спецгоспі "Дружба" (КСП "Дружба", ЗАСТ "Дружба", ПСГП "Дружба") і період роботи трактористом-машиністом з 13.07.2001 року по 31.12.2006 року в ФГ "Хлібороб"; призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 07 жовтня 2016 року, тобто після досягнення 55 річного віку.

Посилався на те, що має пільговий стаж роботи трактористом-машиністом в сільському господарстві понад 20 років і тому має право на пенсію зі зниженням пенсійного віку. Пільговий стаж роботи підтверджується трудовою книжкою, архівними довідками, уточнюючими довідками, нагородними грамотами, показаннями свідків тощо. Уточнюючі довідки підприємств, на яких він працював, подати не має змоги через їх ліквідацію. Крім того, в призначенні пенсії йому було відмовлено через записи в трудовій книжці його професії замість тракториста-машиніста - механізатор, проте вважає такий запис халатністю посадових осіб, за що він відповідати не може.

Постановою Городоцького районного суду Хмельницької області від 12 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано неправомірними рішення Комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12 січня 2017 року про відмову в зарахуванні ОСОБА_4 до пільгового стражу періодів роботи трактористом з 01.07.1982 року по 31.12.1985 року, з 01.01.1987 року по 31.12.1987 року, з 01.01.1990 року по 31.12.1998 року, з 01.01.2000 року по 12.07.2001 року; рішення Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області від 20 січня 2017 року про відмову в зарахуванні до пільгового стражу періоду роботи трактористом-машиністом з 13.07.2001 року по 31.12.2006 року та відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

Зобов'язано Городоцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_4 періоди роботи трактористом з 01.07.1982 року по 31.12.1985 року, з 01.01.1987 року по 31.12.1987 року, з 01.01.1990 року по 31.12.1998 року, з 01.01.2000 року по 12.07.2001 року в Спецгоспі "Дружба" (КСП "Дружба", ЗАСТ "Дружба", ПСГП "Дружба") і період роботи трактористом-машиністом з 13.07.2001 року по 31.12.2006 року в ФГ "Хлібороб"; призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 07 жовтня 2016 року, тобто після досягнення 55 річного віку.

При цьому, суди виходили з того, що документи подані позивачем підтверджують пільговий стаж його роботи, що дає право для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У касаційних скаргах Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Городоцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами попередніх інстанцій, просять рішення судів скасувати та ухвалити нове про відмову в позові. Вказують на те, що відповідачами правомірно відмовлено в зарахуванні спірних періодів роботи, оскільки вони не підтверджені первинними документами. Крім того, професія позивача - механізатор не визначена законодавчо, тому зарахувати стаж не має можливості.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційних скарг частково з урахуванням наступного.

Відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII (1788-12) ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону № 1788-XII). Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеного закону, постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (637-93-п) затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).

Пунктом 20 цього нормативного акту, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Виходячи з положень зазначених норм, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають трактористи-машиністи за умови їх безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції.

Аналогічний висновок викладений в пункті 1 роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7 (v0007333-92) "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства", згідно якого до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).

При розгляді справи суд першої інстанції належним чином вимог вище згаданих нормативних актів не врахував, що призвело до недотримання норм процесуального права, зокрема частин четвертої та п'ятої статті 11, пункту 1 частини першої статті 161 КАС України, згідно яких суд зобов'язаний вживати передбачені законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, в тому числі й щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких на думку суду, не вистачає.

При прийнятті постанови суд повинен вирішити питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Не дивлячись на те, що у записах трудової книжки та архівних довідках ОСОБА_4 відсутня інформація про безпосередню зайнятість його, будучи трактористом-машиністом, у виробництві сільськогосподарської продукції, що є обов'язковою умовою при призначенні пенсії згідно з пунктом "в" Закону №1788-XII (1788-12) , суд першої інстанції, як того вимагає частина п'ята статті 11 КАС України, не запропонував особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких не вистачає. Не вжив заходів до отриманні відомостей (уточнюючої довідки) про безпосередню зайнятість позивача у виробництві сільгосппродукції у спірні періоди.

Апеляційний суд порушення норм процесуального права, допущені судом першої інстанції, не виправив, доводи, викладені в апеляційний скарзі, належним чином не перевірив, тому попередні судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених частиною другою (порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи) статті 227 КАС України, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд касаційної інстанції відповідно до частини першої статті 220 КАС України позбавлений права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

При новому розгляді справи необхідно на підставі допустимих доказів з'ясувати безпосередню зайнятість ОСОБА_4 як тракториста-машиніста у виробництві сільськогосподарської продукції.

Доводи касаційної скарги про те, що професія позивача - механізатор не підлягає зарахуванню, є необґрунтованими, оскільки професія механізатора є ідентичною професії тракториста, проте назва професії - механізатор використовувалася для визначення трактористів ще при Радянському Союзі.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області задовольнити частково.

Скасувати постанову Городоцького районного суду Черкаської області від 12 червня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.